- •Предмет практичної політології.
- •Сутність та функції політичної символіки.
- •Основні різновиди політичної символіки.
- •Ритуал як складова частина політичного життя.
- •Специфіка мови як засобу політичного впливу.
- •Політичний дискурс.
- •Особливості політичного мовлення в сучасній Україні.
- •Сутність політичного аналізу.
- •Політичний аналіз як наука.
- •Мета і завдання політичного аналізу.
- •Основні різновиди політичного аналізу.
- •Рівні політичного аналізу.
- •Фактори політики й їх значення для політичного аналізу.
- •База даних політичного аналізу.
- •Основні методи аналізу політики.
- •IV.І Івент-аналіз як метод у дослідженнях міжнародних ситуацій і процесів
- •Политическое моделирование
- •Матричный метод
- •Групповые очные методы экспертных оценок
- •Політичний аналіз як наука і мистецтво.
- •Ситуаційний політичний аналіз.
- •Подія як елемент політичного аналізу.
- •Теоретичні засади політичного прогнозування. 20. Теоретичні засади політичного прогнозування.
- •Класифікація та особливості методів політичного прогнозування.
- •Інтуїтивно-логічні методи політичного прогнозування.
- •Ігрові методи в політичному прогнозуванні.
- •Метод аналогії у політичному прогнозуванні.
- •Моделювання як метод політичного прогнозування.
- •Метод колективної експертизи в політичному прогнозуванні.
- •Сценарний метод політичного прогнозування.
- •Стадії політичного прогнозування.
- •«Ефект Едипу» в політичному прогнозуванні.
- •Надійність політичного прогнозу.
- •Сутність політичного рішення.
- •Зміст формальної структури політичних рішень
- •Типологія політичних рішень.
- •Етапи розробки та прийняття політичних рішень.
- •Методи прийняття політичних рішень.
- •Колективні методи прийняття політичних рішень.
- •Методи розробки та прийняття політичних рішень за ч.Ліндеблюмом.
- •Основні моделі прийняття політичних рішень (на основі досвіду діяльності президентів сша).
- •Оптимальність та ефективність політичного рішення.
- •Особливості політичного маркетингу.
- •Менеджмент в структурі політичної діяльності.
- •Об‘єктивні та суб‘єктивні умови політичної діяльності.
- •Основні умови та фактори політичної діяльності в сучасній Україні.
- •Сутність політичної ситуації.
- •Специфіка масової поведінки в політиці.
- •Регуляція масової політичної поведінки.
- •Сутність політичної кампанії та її планування.
- •Основні різновиди політичної кампанії.
- •Роль засобів масової інформації у політичних кампаніях.
- •Сутність та функції політичного маніпулювання.
- •Технології політичного маніпулювання.
- •Міф як знаряддя політичного маніпулювання.
- •Сутність та різновиди політичної пропаганди й агітації.
- •Сутність психологічної війни в політиці.
- •Прийоми ведення психологічної війни в політиці.
- •Теоретичні засади політичної іміджелогії.
- •Основні методи та засоби створення політичного іміджу.
- •Види та засоби політичної реклами.
- •Основні різновиди політичних іміджів.
- •Довіра до джерела інформації як проблема політичної комунікації.
- •Обмеження та протидія політичним маніпуляціям.
- •Популізм як політична технологія.
- •Проблема ефективності політичної символіки.
- •Співвідношення теоретичної та прикладної політології.
- •Наукові засади практичної політології.
- •Практична політологія як мистецтво.
- •Методи та функції прикладної політології.
Мета і завдання політичного аналізу.
Політичний аналіз – сукупність різноманітних методів, за допомогою яких можливе дослідження конкретних політичних подій і політичних ситуацій, створення припущень щодо їх можливого розвитку і прийняття компетентних політичних рішень ( К. Симонов ). Мета та завдання політичного аналізу визначаються від характеру самого аналізу. Типи аналізу політики: 1. Науковий аналіз; 2. Публіцистичний аналіз; 3. Аналіз на замовлення; Завдання аналізу залежить від: 1. Засобів досягнення результатів аналізу: - інформаційні ресурси; - ресурси здібностей; 2. Гіпотези дослідження; 3. Урахування багатоваріантності результатів;
Основні різновиди політичного аналізу.
Рівні політичного аналізу.
Політичний аналіз – сукупність різноманітних методів, за допомогою яких можливе дослідження конкретних політичних подій і політичних ситуацій, створення припущень щодо їх можливого розвитку і прийняття компетентних політичних рішень ( К. Симонов ). Структура політичного аналізу ( за К. Симоновим ): 1. Аналіз політичної ситуації; 2. Прогноз розвитку політичної ситуації; Прийняття компетентних політичних рішень; Рівні політичного аналізу: 1. Суто політика, політичні явища; 2. Політично-релевантні явища; 3. Політично-обумовлені явища (явища і процеси, які є наслідком політичних рішень ); Рівні політичного аналізу ( за рівнями суспільства ): 1. Загальносуспільний; 2. Місцевий; 3. Локальний;
Фактори політики й їх значення для політичного аналізу.
Фактор – умова, рушійна сила, причина якого-небудь явища. Фактор політичний – усе те, що впливає на політику в цілому та на окремі політичні процеси. Фактор політичний – первинна клітина політичного аналізу. Політичний аналіз – сукупність різноманітних методів, за допомогою яких можливе дослідження конкретних політичних подій і політичних ситуацій, створення припущень щодо їх можливого розвитку і прийняття компетентних політичних рішень ( К. Симонов ). Політична дія – свідоме і добровільне втручання окремої людини або групи людей у відносини влади певної політичної системи. Політична подія – продукт політичної діяльності, той або інший вплив на розподіл і здійснення політичної влади. Характеристики події: Аналіз політичних подій: інвент-аналіз. Вимір події: вона є обмеженою у просторі і часі. Характер політичної події: позитивний або негативний. Раціональність та ірраціональність події. Кожна подія має розглядатися в контексті політичної ситуації. Політична ситуація – стан політичної системи та комплекс взаємодії між її суб’єктами у певний період часу. Аналіз політичної ситуації: - збір інформації; - опис політичної інфраструктури з акцентом на тих складових, що безпосередньо задіяні в ситуації; - опис змісту дій домінуючого політичного суб’єкта; - опис станів і політичної поведінки інших суб’єктів; - опис впливу зовнішніх факторів; - інтерпретація мотивів дій домінуючого суб’єкта; - інтерпретація мотивів дій інших суб’єктів; - аналіз можливостей впливу зовнішніх факторів на дії суб’єктів; - аналіз адекватності досягнутих результатів цілям і задачам суб’єктів ситуації;