- •Предмет практичної політології.
- •Сутність та функції політичної символіки.
- •Основні різновиди політичної символіки.
- •Ритуал як складова частина політичного життя.
- •Специфіка мови як засобу політичного впливу.
- •Політичний дискурс.
- •Особливості політичного мовлення в сучасній Україні.
- •Сутність політичного аналізу.
- •Політичний аналіз як наука.
- •Мета і завдання політичного аналізу.
- •Основні різновиди політичного аналізу.
- •Рівні політичного аналізу.
- •Фактори політики й їх значення для політичного аналізу.
- •База даних політичного аналізу.
- •Основні методи аналізу політики.
- •IV.І Івент-аналіз як метод у дослідженнях міжнародних ситуацій і процесів
- •Политическое моделирование
- •Матричный метод
- •Групповые очные методы экспертных оценок
- •Політичний аналіз як наука і мистецтво.
- •Ситуаційний політичний аналіз.
- •Подія як елемент політичного аналізу.
- •Теоретичні засади політичного прогнозування. 20. Теоретичні засади політичного прогнозування.
- •Класифікація та особливості методів політичного прогнозування.
- •Інтуїтивно-логічні методи політичного прогнозування.
- •Ігрові методи в політичному прогнозуванні.
- •Метод аналогії у політичному прогнозуванні.
- •Моделювання як метод політичного прогнозування.
- •Метод колективної експертизи в політичному прогнозуванні.
- •Сценарний метод політичного прогнозування.
- •Стадії політичного прогнозування.
- •«Ефект Едипу» в політичному прогнозуванні.
- •Надійність політичного прогнозу.
- •Сутність політичного рішення.
- •Зміст формальної структури політичних рішень
- •Типологія політичних рішень.
- •Етапи розробки та прийняття політичних рішень.
- •Методи прийняття політичних рішень.
- •Колективні методи прийняття політичних рішень.
- •Методи розробки та прийняття політичних рішень за ч.Ліндеблюмом.
- •Основні моделі прийняття політичних рішень (на основі досвіду діяльності президентів сша).
- •Оптимальність та ефективність політичного рішення.
- •Особливості політичного маркетингу.
- •Менеджмент в структурі політичної діяльності.
- •Об‘єктивні та суб‘єктивні умови політичної діяльності.
- •Основні умови та фактори політичної діяльності в сучасній Україні.
- •Сутність політичної ситуації.
- •Специфіка масової поведінки в політиці.
- •Регуляція масової політичної поведінки.
- •Сутність політичної кампанії та її планування.
- •Основні різновиди політичної кампанії.
- •Роль засобів масової інформації у політичних кампаніях.
- •Сутність та функції політичного маніпулювання.
- •Технології політичного маніпулювання.
- •Міф як знаряддя політичного маніпулювання.
- •Сутність та різновиди політичної пропаганди й агітації.
- •Сутність психологічної війни в політиці.
- •Прийоми ведення психологічної війни в політиці.
- •Теоретичні засади політичної іміджелогії.
- •Основні методи та засоби створення політичного іміджу.
- •Види та засоби політичної реклами.
- •Основні різновиди політичних іміджів.
- •Довіра до джерела інформації як проблема політичної комунікації.
- •Обмеження та протидія політичним маніпуляціям.
- •Популізм як політична технологія.
- •Проблема ефективності політичної символіки.
- •Співвідношення теоретичної та прикладної політології.
- •Наукові засади практичної політології.
- •Практична політологія як мистецтво.
- •Методи та функції прикладної політології.
Особливості політичного мовлення в сучасній Україні.
Дискурс ( “рух в різних напрямках” ) – комунікативна подія, яка відбувається між тим, хто повідомляє і тим, хто слухає ( у певному контексті часу, простору, значення ). Політичний дискурс – це втілена у мові політична воля та демократичне обговорення і обґрунтування будь-яких тем, які мають значення для громадян; це характеристика мовної комунікації в демократичному суспільстві. Особливості політичного дискурсу в сучасній Україні: 1. Сакральний ( священний ) характер мовних повідомлень влади; 2. Закритий характер дискурсної практики; 3. Агресивний характер дискурсної влади; 4. Метафоричність мовлення; 5. Монологізм;
Сутність політичного аналізу.
Політичний аналіз як наука.
Аналіз – процес мисленнєвого розчленування досліджуваного об’єкта на складові та дослідження кожної з них окремо. Основні підходи до розуміння політичного аналізу: І. Політичний аналіз – аналітична діяльність стосовно усіх явищ політики; ІІ. Політичний аналіз – прикладна наука, аналіз конкретних політичних ситуацій; Політичний аналіз – сукупність різноманітних методів, за допомогою яких можливе дослідження конкретних політичних подій і політичних ситуацій, створення припущень щодо їх можливого розвитку і прийняття компетентних політичних рішень ( К. Симонов ). Структура політичного аналізу ( за К. Симоновим ): 1. Аналіз політичної ситуації; 2. Прогноз розвитку політичної ситуації; 3. Прийняття компетентних політичних рішень; Політичний аналіз – систематична оцінка технічної та економічної здійсненності та політичної життєздатності альтернативних політик ( планів, програм ), стратегій їх здійснення та наслідків обраної політики ( Ліндблюм ). Структура політичного аналізу ( за Ліндблюмом ): 1. Оцінка можливого курсу; 2. Вироблення стратегій здійснення курсу; 3. Оцінювання результатів; Політичним аналізом як прикладною галуззю займається особлива група фахівців: аналітики, експерти, технологи, консультанти, працівники партійних апаратів, помічники публічних політиків. Особливості політичного аналізу ( за О. І. Соловйовим ): - політичний аналіз, як різновид прикладного знання, орієнтується на опис і вивчення конкретної проблеми; - На відміну від науки, яка формує логічний образ об’єкта, політичний аналіз створює практичний образ об’єкта – такий образ, який може бути включений у систему конкртено-цільової рекомендації. Політична аналітика – свідомий, цілеспрямований, конкурентний процес вивчення політичної обстановки, подій, тенденцій, перспектив її розвитку з метою визначення цілісної картини того, що відбувається, та подальшого прийняття політичних рішень ( Телешун С. О., Баронін А. С. ). Основні позиції тлумачення політичного аналізу з точки зору мети: 1. Споглядальна позиція. Головна мета аналізу: з’ясування суті подій, що відбуваються, виявлення мотивації учасників подій, висловлення пропозицій або думок щодо ситуації. 2. Позиція активного впливу на політику. Мета аналізу: забезпечення оптимальності та ефективності політичних рішень. Поруч з аналізом у дослідженні поліики може використовуватись ретродукція. Ретродукція – стрибок уяви, фантазії, який використовується для пояснення політичних явищ, подій.