![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Основні властивості нескінченно малих послідовностей.
- •2. Теорема Больцано-Вейєрштрасса
- •3. Поняття фундамент послідов.Фундаментальність збіж послідов.
- •4. Єдиність границі послідовності.
- •5. Перехід до границі послідовності у нерівностях.
- •6. Монот послідовності. Ознака збіжності монотонної послідовності.
- •7.Теореми про границю суми, добутку, віднош чп.
- •8. Критерій Коші збіжності числової послідовності.
- •9. Число як границя збіжної монотонної послідовності.
- •11. Озн. За Гейне границі ф-ї. Точка дотикання множини
- •12. Властивості границь функцій.
- •13. Нескінченно малі функції.
- •14. Порівняння функцій в околі заданої точки. Символи Ландау.
- •15. Критерій Коші існування границі функції.
- •16. Границі монотонних функцій.
- •17. Перша чудова границя.
- •24. Друга чудова границя.
- •19. Еквівалентні функції.
- •20. Поняття неперервності функції в точці. Одностороння непер-сть.
- •21.Різні форми запису неперервності функції в точці.
- •22. Неперервність оберненої функції.
- •23. Теорема Вейєрштраса про неперервну на відрізку функцію
- •24. Теорема Больцано-Коші.
- •25.Поняття похідної. Геометричний, механічний та ек зміст похідної
- •26.Зв'язок неперервності та диференційованості.
- •27.Необхідна та достатня умова диференційованості ф-ї.
- •28.Поняття диференціалу.Геометрич та механіч зміст диференціалу.
- •31.Похідна оберненої функції.
- •32.Власт диференціалу.Інваріантність форми і-го диференціалу.
- •33.Похідні основних елементарних функцій
- •34.Похідні вищих порядків, їх властивості.
- •35.Диференціали вищих порядків, їх властивості.
- •36.Теорема Ферма.
- •37.Теорема Ролля. Її геометричний зміст.
- •38.Теорема Лагранжа про скінченний приріст, її геометричний зміст.
- •39.Теорема Коші про середнє значення.
- •40. Перше правило Лопіталя.
- •41.Формула Тейлора та Маклорена з залишковим членом у формі Пеано.
- •42.Формула Тейлора з залишковим членом у формі Лагранжа.
- •43.Необхідна та достатня умова монотонності функції на інтервалі.
- •44. Екстремум функції. Необхідна умова внутрішнього локального екстремуму
- •45. Достатні умови екстремуму (використ першої похідної).
- •46.Достатні умови екстремуму (використання похідних вищих порядків). __
- •47.Опуклість функції. Геометричне визначення за допомогою хорд.
- •48.Необхідні та достатні умови опуклості функції.
- •49.Поняття точки перегину. Необхідні умови точки перегину.
- •50.Достатні умови точки перегину.
- •51.Поняття асимптоти. Визначення параметрів похилої асимптоти.
- •52.Лема про функції, що мають однакові похідні на інтервалі. Поняття первісної функції. Поняття невизначеного інтегралу, його властивості. Таблиця інтегралів.
- •53.Заміна змінної у невизначеному інтегралі та інтегрування частинами.
- •54.Інтегрування раціональних дробів.
- •55.Інтегрування тригонометричних виразів, універсальна тригонометрична підстановка.
- •56.Інтегрування найпростіших ірраціональних функцій.
- •57.Поняття інтегральної суми. Поняття визначеного інтеграла Рімана. Необхідна умова інтегрованості функції за Ріманом.
- •58.Поняття верхньої та нижньої сум Дарбу. Вла-сті сум Дарбу. Формулювання критерію інтегрованості.Приклади застосування.
- •59. Поняття рівномірно неперервної функції. Формолювання теореми Кантора про рівномірну неперервність непер ф-ції. Інтегрованість непер ф-ції.
- •60. Інтегрованість ф-ції, монотонної на відрізку. Інтегрованість обмеженої ф-ції, що має скінчену к-сть точок розриву.
- •61. Властивості визн інтегралу, що пов’язані з підінтегральною ф-цією, з відрізком інтегрування і визн нерівностями.
- •62. Теореми про середнє значення інтеграла Рімана.
- •63. Неперервна залежність визначеного інтегралу від змінної верхньої границі. Похідна інтегралу по змінній границі. Формула Ньютона-Лейбніца.
- •64. Заміна змінної у визначеному інтегралі, її геометричний зміст.
- •65. Формула інтегрування частинами для визначеного інтегралу.
- •66. Поняття площі плоскої фігури.
- •67. Критерій квадровності плоскої фігури. Приклад необмеженої фігури скінченної площі.
- •68. Обчислення площ і довжин дуг кривих. Обчислення об’ємів просторових фігур.
- •69. Невласні інтеграли першого і другого роду. Критерій Коші збіжності невласного інтегралу.
- •70. Невласні інтеграли від невід’ємних ф-цій.
- •71.Абсолютно і умовно збіжні невласні інтеграли. Приклади.
- •72. Ознаки збіжності та розбіжності невласних інтегралів. Еталонні інтеграли.
- •73. Ознаки Діріхле та Абеля збіжності невл інтеграла.
40. Перше правило Лопіталя.
Розкриття невизначеності типу 0/0. Відношення 2-х ф-й f(x)/g(x) при х→а є невизначеністю типу 0/0, якщо
Розкрити
невизн—знайти гранич знач
(якщо
це гранич знач
).
Теорема(правило
Лопіталя).
Нехай 2 ф-ї f(x) і g(x) визначені і диференц
всюди в деякому околі т. а, за
виключенням,можливо,самої т. а. Нехай,
надалі,
і g'(x)не=0
у вказаному вище околі т. а. Тоді,якщо
(скінч
або нескінч)гранич знач
,
то
і гранич знач
,
причому справедлива ф-ла:
(1)
Теор(1) дає нам правило для розкриття невиз типу 0/0,що зводить обчисл гранич знач віднош 2-х ф-й до знаходж гранич знач віднош їх похідних.
Довед.
Нехай {хn}
— будь-яка послід знач аргумента, що
сходиться до а і склад з чисел, відмінних
від а. Будемо розглядати цю послід,
починаючи з того номера n,
з якого всі хn
належать околу т. а, вказаної в теор.
Доозна-чимо ф-ї f(x) и g(x) в т. а, визначивши
їх =нулю в цій точці. Тоді f(x) і g(x) будуть
неперерв на всьому сегменті [а, хn]
i
диференц
у
всіх внутр точках цього сегменту. Крім
того, g'(x)не=0
всюди всеред цього сегмента. Отже, для
f(x) і g(x) на [а, хn]
викон всі умови теор Коші.Згідно з нею,
всеред[а, хn]
знайдеться т. ξn
така, що
(2).Враховуючи,що
f(a)
= g(a) = 0, можна переписати ф-лу (2):
(3).Нехай
тепер в ф-лі (3) n→∞.
Тоді ξn→а.
Так як
,
то права ч-на (3) при n→∞
наближ до цього гранич знач. Отже,
границя при n→∞
i
лівої ч-ни (3). За визнач гранич знач ф-ї
ця границя =
.
Таким чином, в границі при n→∞
рівність (3) переходить в рівність (1).
Теорема доведена.
Зауваж1.
Якщо до умов теор додати вимогу неперерв
f'(x)
і g'(x)
в т. а,то при g'(a)не=0 ф-лу (1) можна переписати:
.
Зауваж2.
Якщо
f'(x)
і g'(x)
задовільн ті ж умови, що і f(x) і g(x), то
правило Лопіталя можна застосув повторно:
.
Заув3.Теор
діє у випадку,коли аргум х→ не до скінч,а
до нескінч границі а =+∞ або а =-∞. Напр,
якщо а=+∞: нехай 2 ф-ї f(x) и g(x) визнач і
диференц всюди на півпрямій с < х <
∞. Нехай
і
g'(х)не=0
на даній півпрямій.Тоді, якщо
,то
і
,
причому
.
41.Формула Тейлора та Маклорена з залишковим членом у формі Пеано.
Формула Тейлора Теор.(теор Тейлора). Нехай ф-я f(x) має в деякому околі т. а похідну порядку n+1 (n – б-я фіксований номер). Нехай, х — б-я знач аргумента з вказаного околу, p —б-я додатнє число.Тоді між точками а і х знайдется точка ξ така, що справедлива наступна ф-ла:
(1)
де
(2).
Фла (1) назив ф-лою Тейлора (з центром в т. а), а вираз Rn+1(x) назив залишковим членом. Залишк член може бути записаний не лише у вигляді (2), але і в других виглядах. Принято назив залишк член, запис у вигляді (2), залишк членом в загальній формі.
Довед. Позначимо φ(х, а) многочлен відносно х порядку n, так, що:
.
(3)
Далі
позначимо
символом Rn+1(x)
різницю
(4)
Теор буде довед,якщо ми встановимо,що Rn+1(x) визнач за ф-лою (2).
Фіксуємо
б-я
знач х
з околу,
вказаного
в формулюв
теор. Будемо
вваж,
що
х > а. Позначимо
через t змінну
велич, що
є
[а,
х],
і
розглянемо
допоміж
ф-ю
ψ(t)
наступ
вигляду:
(5),
де
(6).
Детальніше
ψ(t)
можна записати:
(7).
Наша ціль — виразити Q(x), виходячи з властивостей введеної нами ф-ї ψ(t). Покажемо, що ф-я ψ(t) задовольн на [а, х] всім вимогам теор Ролля.
З ф-ли (7) і з умов, накладених на ф-ю f(x), очевидно, що ф-я ψ(t) неперерв на [а,х] і диференц на цьому відр. Доведемо, що ψ(а) = ψ(х) = 0. Покладемо в (5) t = а і застосувавши (6), будемо мати:
Звідси,
на осн (4) отримаємо
=0.
Рівність
=
0 виплив з ф-ли (7). Отже, для ф-ї
на [а, х] виконуються всі умови теор
Ролля. На основі цієї теор всеред [а, х]
знайдеться т. ξ така, що:
Знайдемо
.
Диференціюючи рівність (7), будемо мати
(9).
Легко
бачити,що всі члени в правій ч-ні(9),за
виключ останніх 2-х, взаємно знищуються.
Таким чином,
(10)
Прийнявши в ф-лі (10) t =ξ і використавши (8), отримаємо:
Cпівставивши(11) і (6), остаточно будемо мати:
.
Теорема доведена.
Залишковий член в формі Пеано. Вище ми встановили ф-лу Тейлора з залишковим членом в загальній формі. Встановимо інші можливі представлення для залишкового члену. Розглянемо представлення залишкового члену у формі Пеано:
Нехай ф-я f(x) має похідні до порядку(n-1) в деякому околі т. а і похідну порядку n в самій т. а. Позначимо Rn+1(x) різницю ф-ї f(x) и многочлена (3) і доведемо, що для Rn+1(x) справедливо наступне:
Цю ост рівність і назив залишковим членом, представл в формі Пеано.Так як при зроблених нами припущеннях многочлен (6) і його похідні до порядку n включно співпад в т. х=а відповідно з ф-єю f(x) і її похідними, взятими в тій же т. х=а, то справедливі рівності:
і нам залишається довести, що з (13) виплив представлення (12). Для цього достатньо за допомогою (13) довести, що
.
Так як кожна з ф-й Rn+1(x)
і (х-а)n
диференц (n-1)
раз всюди в деякому околі т. а, справедливі
рівності(13) і б-я похідна ф-ї (х-а)n
до порядкe (n-1) включно перетворюється в нуль тільки в т. а, то для розкриття невизначеності, в лівій ч-ні(14),можна(n-1)раз послідовно застос
теор Лопіталя, в рез-ті чого ми отримаємо:
Враховуючи (13), можна переписати (15) у вигляді:
Так
як похідна
існує і в силу останнього співвідношення
(13) =0, то граничне знач в правій ч-ні
останньої рівності існує і =0, що і
завершує довед (14). Тим самим виведення
представлення (12) завершено. Отже,
запишемо повністю ф-лу Тейлора з
залишковим членом в формі Пеано: