- •1. Структура та основні поняття курсу «Мінералогія та петрографія».
- •2. Структура кристалографії: геометрична, хімічна та фізична кристалографія, їх завдання та предмет вивчення
- •3.Поняття про кристал та кристалічне і аморфне середовища, їх властивості.
- •4. Елементи симетрії в кристалах. Класи та види симетрії. Кристалографічні сингонії.
- •5.Прості форми кристалів та їх комбінації.
- •1) Відкриті форми:
- •2)Закриті форми:
- •6.Основні закони геометричної кристалографії.
- •7.Фіз. Властивості кристалів
- •8.Ізоморфізм та поліморфізм.
- •9. Типи хімічного зв язку в мінералах
- •10. Вода в мінералах
- •11. Хімічний склад та формули мінералів
- •12. Процеси росту та розчинення кристалів
- •13. Колоїди та колоїдні мінерали. Їх властивості та характеристики.
- •14. Метаміктні мінерали. Їх властивості та характеристики
- •15. Форми знаходження мінералів у природі.
- •16. Морфологія кристалів. Поняття про обрис та габітус.
- •17.Закономірні зростки кристалів: двійники зростання та проростання, полісинтетичні двійники, паралельні та епітаксичні зростки.
- •18. Будова мінеральних агрегатів. Критерії визначення будови.
- •Морфологія мінеральних агрегатів: форми секреційного та конкреційного росту.
- •20. Псевдоморфози та параморфози мінералів. Їх особливості та характеристики.
- •26.Поняття про типоморфні ознаки мінералів
- •28. Лабораторні методи дослідження мінералів.
- •29. Польові методи дослідження мінералів.
- •30. Групи властивостей мінералів. Поняття про діагностичні властивості.
- •Власне забарвлення – Ідіохроматичне забарвлення
- •Алохроматичне забарвлення
- •Псевдохроматичне забарвлення
- •32. Колір риски
- •27. Методи дослідження мінералів. Візуальне (макроскопічне) дослідження мінералів.
- •34.Хімічні властивості мінералів
- •35. Фізіологічні властивості мінералів.Їх значення при вивченні мінералу.
- •36. Кристалохімічна класифікація мінералів. Принципи класифікації, класифікаційні ознаки та класифікаційні одиниці.
- •37.Тип простих речовин
- •38.Тип сульфідів та близьких до них сполук
- •39.Тип окисних сполук. Принцип виділення класів.
- •40.Клас оксидів та гідроксидів. Загальна характеристика
- •41.Тип галоїдних сполук (галоїди). Загальна характеристика.
- •42.Клас сульфатів. Загальна характеристика.
- •43.Клас карбонатів. Загальна характеристика.
- •44. Клас фосфатів та їх аналогів (арсенати, ванадати). Загальна характеристика.
- •45. Класи боратів та хроматів. Загальна характеристика.
- •46.Значення мінералів у народному господарстві.
1) Відкриті форми:
*Призми:
тригональна, тетрагональна, гексагональна, дитригональна, дитетрагональна, дигексагональна.
*Піраміди:
тригональна, тетрагональна, гексагональна, дитригональна, дитетрагональна, дигексагональна.
2)Закриті форми:
*дипіраміди: три-, тетра-, гекса-, дитри-, дитетра-, дигекса-.
* тетрагональний тетраедр.
* ромбоедр.
* скаленоедр: три-,тетра-.
*трапецоедр: три-,тетра-,гекса-.
У кристалах вищої сингонії зустрічаються 15 простих форм. Усі вони є закритими.
* Кубічний тетраедр - складається з чотирьох однакових граней у формі рівностороннього трикутника.
* Гексаедр (куб) - складається з шести однакових граней у вигляді квадрата.
*Октаедр - складається з восьми однакових граней у вигляді рівносторонніх трикутників. У перерізі дає квадрат.
* Ромбододекаедр - складається з дванадцяти однакових граней, кожна з яких має форму ромба.
* Пентагондодекаедр - складається з дванадцяти однакових граней, кожна з яких має форму п'ятикутника.
Переважна більшість природних кристалів є складними комбінованими формами. На відміну від простих форм, вони мають грані різної форми та розмірів, тобто кристалографічно не рівні
6.Основні закони геометричної кристалографії.
Один і той самий мінерал може утворювати кристали різних форм і розмірів, з різним співвідношенням граней та ребер, які, до того ж, часто бувають деформованими. Але для усіх кристалів однієї і тієї ж речовини, при однакових умовах росту, кути міме відповідними гранями залишаються завжди однаковими. Це твердження називають основним законом кристалографії, або законом рівності гранних кутів.
Ця особливість мінералів була виявлена незалежно трьома дослідниками. Вперше цей закон був встановлений данським вченим Ніколаусом Стено у 1669 р. на кристалах гематиту і гірського кришталю. Згодом, у 1763 р., він був підтверджений російським вченим Михайлом Ломоносовим і у 1772 р. - французьким мінералогом Жан-Батістом Роме де Лілем. Тому закон рівності гранних кутів іноді ще називають законом Стено - Ломоносова - Роме де Ліля.
Основний закон кристалографії дозволяє відрізняти мінерали один від одного навіть в найдрібніших уламках кристалів. Основним приладом для визначення кутів між гранями кристалів є гоніометр.
7.Фіз. Властивості кристалів
Кожен мінерал характеризується якимись особливими ознаками, по яких його можна завжди відрізнити від інших. Потрібно відмітити, що для багатьох мінералів існують специфічні, лише кожному з них окремо властиві, тонкі особливості, які при першому знайомстві нелегко схопити і передати словами. Серед найголовніших властивостей мінералів, які мають найбільше діагностичне значення відносяться наступні: морфологічні особливості — форма кристалів, двійники, штриховка граней; оптичні — прозорість, колір мінералів, колір риски, блиск; механічні — спайність, злам, твердість, крихкість, ковкість, пружність; а також такі властивості, як питома вага, магнітність, радіоактивність і ін.
8.Ізоморфізм та поліморфізм.
Поліморфізм - здатність кристалічної речовини при зміні зовн. факторів видозмінювати кристалічну структуру, а відпов. до цього змін. фізичні властивості. Стійкі в певних фіз-хім умовах різновиди крист. речов. назив - поліморфними мофифікаціями. Серед мінер. розріз. сполуки постійного і змінного складу. Постійного - завжд. зберігають одне і те ж кількісне співвідношення хім елементів. Змінного - можуть містити домішки у вигляді окремих хім. елементів. Ізоморфізм - явище заміщення в кристал. грядці іонів або атомів одних хім.елементів іншими без порушення іх структури. Такі заміщення можливі якщо іони або атоми мають подібний іонний і атомний радіус. (найбільш поширені в польових шпатах. Розрізняють досконалий ізоморфізм (датність до заміщення одного елемента іншим в необмеж. к-ті), та обмежений (заміна іонів здійснюеться в обмеж к-ті)