38.Тип сульфідів та близьких до них сполук

Сульфіди - сполуки металів та металоїдів з сіркою. Ці міне­рали складають близько 0,15% маси земної кори і нараховують понад 200 мінеральних видів.

Близькими до сульфідів сполуками є селеніди, телуриди, арсе­ніди, антимоніди, вісмутиди, що є, відповідно, сполуками металів з селеном, телуром, миш'яком, сурмою, вісмутом. Разом з сульфі­дами ці сполуки складають близько 500 мінеральних видів.

Загальна кількість хімічних елементів, що утворюють сполу­ки з сіркою, становить близько 40. Головними з них є: РЬ, Си, 8Ь, Аз, А§, Ві, Ре, Со, №. Ці елементи входять до складу основ­ної маси сульфідних мінералів. Меншу кількість сульфідів да­ють 2п, Сй, Мп, Ое, 8п, ТІ, Мо, Н§. Основними ізоморфними домішками сульфідів є: Аи, А§, Оа, Ое, Іп, ТІ, Ке тощо.

Для мінералів цього типу характерні іонно-ковалентний та ковалентний типи хімічного зв'язку, що визначають їх основні фізичні властивості - блиск, твердість, питому вагу.

За особливостями хімічного складу мінерали цього типу по­діляються на класи:

^ власне сульфідів та близьких до них сполук;'

> складних сульфідів;

> персульфідів; У сульфосолей.

Кристалізуються сульфіди у різних сингоніях, зустрічаються у вигляді окремих кристалів або утворюють щільні, зернисті, землисті агрегати, друзи, вкраплення в породі тощо.

Більшість сульфідів мають темне (сіре, різних відтінків, чи темно-жовте) забарвлення, окрім декількох мінералів з яскраво червоним, жовтим кольорами, є непрозорими, мають металіч­ний блиск, невисоку твердість, значну електро- та теплопровід­ність, середню питому вагу. Важливе значення при діагностиці цих мінералів має колір риски, який дозволяє розрізнити подібні між собою мінерали.

За зовнішніми ознаками мінерали цього типу поділяють на такі групи:

1) група блисків об'єднує мінерали, що мають специфічний металічний блиск (галеніт, арсенопірит, антимоніт, молібденіт);

2) група обманок включає мінерали, що мають невластивий для сульфідів скляний та алмазний блиск (сфалерит, кіновар, аурипігмент, реальгар);

3) група колчеданів об'єднує мінерали, що мають сильний ме­талічний блиск і забарвлені у латунно- або бронзово-жовті ко­льори (пірит, халькопірит, марказит, піротин). Колчедани - за­гальна назва мінералів, що є сірчистими або миш'яковистими сполуками заліза, кобальту, нікелю, міді тощо.

Назви цих груп часто використовують у синонімічних назвах мінералів, чим підкреслюють їх окремі властивості.

Походження сульфідів різноманітне. Вони утворюються в ре­зультаті магматичних, гідротермальних, осадових та гіперген­них процесів. Найбільше поширені гідротермальні сульфіди. В умовах земної поверхні сульфіди легко руйнуються та перехо­дять в сульфати, гідроксиди, карбонати.

Сульфіди мають широке використання у промисловості, знач­на кількість їх входить до складу сульфідних руд.

39.Тип окисних сполук. Принцип виділення класів.

Тип окисних сполук отримав свою назву через проходження окисних реакцій переважно в мінералах заліза, для яких найбільш характерне окиснення.

Через це хімічні реакції у неорганічній хімії є дуже швидкими і з високим виходом продуктів реакції. В процесі окисної реакції відновник віддає електрони, тобто окиснюється; окисник приєднує електрони, тобто відновлюється. Причому будь-яка реакція являє собою єдність двох протилежних перетворень — окиснення та відновлення, що відбуваються одночасно та без відриву одне від одного. Типовими і найпростішими реакціями є у творення сполук з окремих елементів: наприклад утворення води з Оксигену і Гідрогену, чи корозія металів коли наприклад Ферум реагує з Оксигеном до оксидів. У Кислотно-основних реакціях проходить перенос протону. Кислота передає основі протон. При цих реакціях в основному утворюється вода і сіль.