Торговельне право

Розвиток міст і торгівлі були передумовами розвитку торговельного права. Стосувалося спочатку лише купців, але пізніше всі суб’єктів торговельних відносин. На перших етапах створювалося самими купцями, але згодом цю діяльність перехоплює держава, надаючи привілеї певним купцям.

Джерела торговельного права:

1. Римське право, але видозмінене, пристосоване до умов міжнародної торгівлі

2. Торгові звичаї

3. Комерційні договори

4. Торгові прецеденти

5. Законодавство (Родоський морський закон, Амальфітанська таблиця, Закони Олерона, Закони Вісбі)

Правосуддя в торгових справах:

• Носило колективний характер. Суди створювалися з представників самих купців. Могли бути сталими або визначатися за потребою

• Правосуддя містило певні принципи:

  • Недопущення самосуду

  • Встановлення системи доказів

  • Швидкий, оперативний характер (у той самий день, коли виникає спір). Правосуддя «курних днів»

  • Неформальний характер. Не було формальних вимог до позову, його форми, розгляду.

Всі ці види права (феодальне, маноріальне, міське) занепадають разом із виникненням королівського права через посилення державної влади; звуженням церковної влади. Король починає домінувати та визнаватися особою, що стоїть над суспільством. Формується бюрократичний апарат. Разом із цим відбуваються значні зміни в праві.

Королівське право

Зміни в праві:

1. Новий суб’єкт правотворчості – король. Норми більше не створюються всередині самих станів. Ці норми дуже часто суперечать звичаям, що сформувалися історично.

2. Зменшується рівень казуїстики, поява юридичної техніки. Поява норм-принципів.

3. Суттєві зміни в процесуальному праві. Вони пов’язані з формуванням системи королівських судів, розробкою різних форм позовів для різних правопорушень. Виокремлюються етапи судового процесу. Уводиться слідча процедуру, яку спочатку здійснює суддя. Поява особи обвинувача – юстиціарій.

4. Значно змінюється система доказів. Ліквідація ордалій, перехід до логічних, фактичних доказів.

5. Поява поняття поважних причин до неявки до суду.

6. Поява позовної давності.

7. Поява професійних суддів. Це пов’язано з розвитком університетів, юридичних шкіл. Поступово судова влада виокремлюється від адміністративної.

8. Специфікація процесів (кримінальний, цивільний).

9. Формується система судів, що носить інстанційний характер. Поява інституту оскарження рішень.

10. Правосуддя набуває універсального характеру.

Саме ці нововведення звели нанівець існування звичаєвого права.

Джерела королівського права:

1. Асизи Оріани

2. Закони Августа (Мерфійські конституції)

3. Імперські статути миру. Укладалися в Німеччині

4. Саксонське зерцало

У період просвітництва звичай значно занепадає через піднесення ролі закону. Але згодом історична школа права підносить роль звичаю знову.

У 20 ст. звичаєве право регулює відносини вибірково. В Африці використовується активно, а Європі – занепадає.

Звичаєве право у сучасних правових системах

Література:

• Рене Давид. Основные правовые системы современности

• Тихомиров Ю. А. Курс сравнительного правоведения

• Саидов А. Х. Сравнительное правоведение

• Решетников. Правовые системы стран мира: справочник