1998 Р.) розпочав роботу на початку липня 1998 р. У Франкфурті-на-Майні у

результаті прийняття рішення главами держав та урядів ЄС про перехід до

третього етапу Економічного та валютного союзу. Його було створено на базі

Європейського валютного інституту, який функціонував з 1994 р. і підготував

запровадження спільної валюти на другому етапі розвитку Економічного ва-

лютного союзу.

Органами Європейського центрального банку, які ухвалюють рішення, є

Рада директорів банку. Рада Європейського центрального банку та Розширена

рада банку. Європейський центральний банк разом із національними цент-

ральними банками країн — членів ЄС входить до складу Європейської системи

центральних банків. Керівні органи Європейського центрального банку, що

ухвалюють рішення, здійснюють керівництво Європейською системою цент-

ральних банків. Зокрема, Рада директорів банку відповідає за провадження

грошової політики відповідно до директив і рішень. Рада Європейського цент-

рального банку є найвищим органом Європейської системи банків, уповнова-

женим ухвалювати рішення. До складу Ради банку входять члени Ради дирек-

торів банку, голови національних центральних банків тих країн-членів, які

увійшли до зони євро, а також, без права голосу. Голова Ради ЄС з питань еко-

номіки й фінансів та член Комісії. Рада Європейського центрального банку ви-

дає важливі директиви та постанови, ухвалює рішення і вживає необхідних

заходів задля виконання завдань, покладених договором на Європейську сис-

^ тему центральних банків.

Вирішальним кроком у діяльності Європейського центрального банку стала

жорстка фіксація обмінних курсів євровалют щодо євро 31 грудня 1998 р. За-

; вдяки цьому з 1 січня 1999 р. 11 із тоді ще 15 країн — членів ЄС ввели нову

грошову одиницю — євро. Отже, з 1 січня 1999 р. Європейський центральний

583

Розділ 19

банк взяв на себе відповідальність за стабільність нової валюти (євро), а також

за політику відсоткових ставок і грошової маси у зоні євро.

Крім того. Європейський центральний банк має право:

— на висловлення своєї думки стосовно всіх пропозицій про ухвалення пра-

вових актів ЄС та щодо всіх проектів законів національних офіційних органів

влади, які стосуються його сфери повноважень;

— звернення із запитами про надання статистичних даних, необхідних для

його роботи, представництво у сфері міжнародного співробітництва, участь у

діяльності міжнародних валютних установ.

Таким чином. Європейський центральний банк займає чільне місце у Євро-

пейській системі центральних банків, а його основним завданням є розроблен-

ня основних напрямів грошово-кредитної політики Європейського економіч-

ного і валютного союзу.

Отже, ЄС поступово трансформується з міжнародної організації, з еконо-

мічного та політичного союзу західноєвропейських країн в об'єднання держав

з єдиною валютою, громадянством, кордонами, єдиною зовнішньою і внутріш-

ньою політикою.

ПРАКТИКУМ

Базові терміни і поняття

Спільний ринок, внутрішній ринок, конвергенція, критерії конвергенції, єв-

робюджет, податкова уніфікація, податкова гармонізація, валютна інте-

грація, механізм валютної інтеграції, валютний союз. Європейська система

центральних банків. Рада ЄС (Європейська Рада міністрів). Європейська Ко-

місія, Економічний і соціальний комітет ЄС, Комітет регіонів ЄС, Європей-

ський інвестиційний банк.

Контрольні запитання і завдання

1. Які етапи економічної інтеграції у своєму розвитку пройшов ЄС? Чому

ЄС є найбільш розвинутим інтеграційним угрупованням у світі?

2. Проаналізуйте та порівняйте (на ваш вибір) два етапи економічної інтеграції

в Європі. У чому полягають особливості фінансової політики на кожному із них?

3. У чому полягають особливості економічної інтеграції та фінансової полі-

тики на етапі формування спільного ринку та єдиного внутрішнього ринку ЄС?

584

Фінанси Європейського Союзу

4. Які переваги та недоліки економічної інтеграції в ЄС?

5. У чому полягає історична роль підписання Маастрихтської угоди? На-

звіть її найважливіші положення.

6. Що варто розуміти під поняттям "валютно-фінансова конвергенція"? Які

критерії валютно-фінансової конвергенції визначає Маастрихтський договір?

7. Охарактеризуйте особливості організації фінансів ЄС.

8. Які особливості бюджету ЄС? На яких принципах він базується і які зав-

дання покликаний вирішувати?

9. На яких принципах і за рахунок яких джерел формуються доходи бю-

джету ЄС? Охарактеризуйте власні ресурси бюджету ЄС.

10. Охарактеризуйте видатки бюджету ЄС. На які цілі використовуються

кошти бюджету ЄС?

11. Які проблеми бюджетної політики ЄС стали передумовою формування

бюджетної стратегії? Які цілі і завдання бюджетної стратегії ЄС на 2007—

2013рр.?

12. Охарактеризуйте особливості бюджетного процесу в ЄС. Назвіть функції

та повноваження інститутів ЄС у рамках бюджетного процесу.

13. Що передбачає уніфікація і гармонізація податкових систем країн ЄС?

Назвіть основні цілі та принципи податкової гармонізації в ЄС.

14. Розкрийте особливості та напрями гармонізації непрямих податків

уЄС.

15. У чому полягають особливості, завдання та проблеми уніфікації оподат-

кування компаній (гармонізація прямих податків) у ЄС?

16. Розкрийте суть валютної інтеграції та назвіть основні стадії організації

валютних відносин у рамках такої інтеграції. Що таке механізм валютної ін-

теграції?

17. Охарактеризуйте основні етапи гармонізації валютної політики ЄС. Роз-

крийте взаємозв'язок валютної і бюджетної політики в рамках ЄС.

18. Охарактеризуйте інституційну структуру ЄС. Розкрийте роль та функ-

ціональне призначення керівних органів, що утворюють "інституційний три-

кутник" і відіграють ключову роль у прийнятті фінансових рішень у ЄС.

19. У чому полягають особливості функціонування та призначення Еконо-

мічного і соціального комітету та Комітету регіонів ЄС. Розкрийте їх роль у

прийнятті фінансових рішень та формуванні єдиної фінансової політики ЄС.

20. Розкрийте роль та функціональне призначення фінансових інституцій

ЄС — Європейського інвестиційного банку та Європейського центрального

банку.

19 Фінанси

585

Розділ 19

Рекомендована література

1. Грицяк ІА. Право та інституції Європейського Союзу: Навч. посіб. — К.:

К.І.С., 2004.—260с.

2. Кар лін М.І. Фінанси зарубіжних країн: Навч. посіб. — К.: Кондор, 2004.

— 384 с.

3. Киреев А.П. Международная зкономика: Учеб. пособие для вузов:

В 2 ч. — Ч. 1: Международная микрозкономика: движение товаров й факторов

производства. — М., 1999. — 416 с.

4. Кириленко О., Лучка А. Зміцнення фінансових основ місцевого самовря-

дування в Болгарії та Польщі: досвід реформ та висновки для України // Світ

фінансів. — 2007. — № 3.

5. Козюк В. Фіскальна політика країн Центрально-Східної Європи: проблеми

функціональної та номінальної конвергенції // Світ фінансів. — 2007. — № 2.

6. Миргородська Л.О. Фінансові системи зарубіжних країн: Навч. посіб. —

К.: Центр навч. л-ри, 2003. — 240 с.

7. Мочерний С.В., Ларіна Я.С., Устенко ОА., Юрій С.І. Економічний енци-

клопедичний словник: У 2 т. / Заред. С.В. Мочерного. — Т. 1. — Л.: Світ, 2005.

—616с.

8. Мрочковська Б. Використання коштів бюджетів місцевого самовряду-

вання Польщі: сутнісно-теоретичні та класифікаційні аспекти // Світ фінансів.

— 2005. — № 3—4.

9. Мусис Н. Усе про спільні політики Європейського Союзу: Пер. з англ. —

К.: К.І.С., 2005.—466с.

586

ГЛОСАРІЙ

Акціонерне товариство — господарське товариство, яке має статутний

капітал, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вар-

тості, і відповідає за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери

несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, у межах вартості

належних їм акцій.

Андерайтери — юридичні особи, які діють від імені страховика та мають

право брати на страхування запропоновані ризики, визначати тарифні ставки,

умови договорів страхування на основі норм страхового права.

Аудит — перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку та ініяої ін-

формації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з

метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповід-

ності чинному законодавству.

База оподаткування — законодавче закріплена частина доходів або майна

платника податків (за вирахуванням пільг), яка враховується при розрахунку

суми податку.

Баланс бюджету — рівність дохідної і видаткової частин бюджету.

Банк міжнародних розрахунків — перша міжнародна фінансова інститу-

ція, створена у 1930 р. на основі міжурядової угоди шести країн (Бельгії, Вели-

кої Британії, Італії, Німеччини, Франції та Японії) і конвенції цих держав зі

Швейцарією.

Борг, гарантований державою — боргові зобов'язання резидентів в особі

державних органів та державних підприємств і організацій, а також сукуп-

ність боргів приватних фірм, погашення яких гарантовано державою.

587

Глосарій

Боргова безпека держави — певний рівень державної внутрішньої та зовніш-

ньої заборгованості з урахуванням вартості її обслуговування й ефективності ви-

користання внутрішніх і зовнішніх запозичень та оптимального співвідношення

міме ними, достатній для вирішення нагальних соціально-економічних потреб,

за допомогою якого зберігається стійкість фінансової системи країни до внутріш-

ніх і зовнішніх загроз, забезпечується певний рівень відносної незалежності дер-

жави, зберігаючи при цьому економічну можливість країни здійснювати випла-

ти на погашення основної суми і відсотків, не загрожуючи втратою суверенітету,

підтримуючи належний рівень платоспроможності та кредитного рейтингу.

Боргова стратегія — система дій і заходів щодо уникнення (або врегулю-

вання) боргових проблем держави та забезпечення (або відновлення) її плато-

спроможності .

Брокерська діяльність — укладення торговцем цінними паперами цивіль-

но-правових договорів (зокрема, договорів комісії, доручення) щодо цінних

паперів від свого імені (або від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок

іншої особи.

Бюджет держави — 1) за сутністю, як об'єктивна економічна категорія —

сукупність грошових відносин, пов'язаних з розподілом та перерозподілом

ВВП і національного багатства, з метою формування та використання основно-

го централізованого фонду грошових коштів, призначеного для забезпечення

виконання державою її функцій; 2) за змістом — основний централізований

фонд грошових коштів держави; 3) за формою — основний фінансовий план

держави; 4) за організаційною побудовою — центральна ланка фінансової сис-

теми суспільства, основна ланка державних фінансів, яка має власну структу-

ру, відображену у бюджетній системі; 5) за правовим характером — юридич-

ний акт, що містить правові норми, які визначають напрями реалізації

фінансової політики держави та зміст і основи її фінансової діяльності протя-

гом бюджетного року.

Бюджет домогосподарства — форма утворення і використання фондів

грошових коштів домогосподарства, що об'єднує сукупні доходи і витрати до-

могосподарства, забезпечуючи їх особисті потреби.

Бюджетна безпека держави — стан забезпечення платоспроможності дер-

жави з урахуванням балансу доходів і видатків державного й місцевих бю-

джетів та ефективності використання бюджетних коштів.

Бюджетна дотація — бюджетні кошти, які передаються з бюджету вищо-

го рівня до бюджетів нижчого рівня на безоплатній та безповоротній основі для

покриття їхнього дефіциту в частині поточних видатків.

Бюджетна звітність — система упорядкованих взаємопов'язаних даних,

які відображають умови, кількість, якість та результати виконання бю-

джетів.

Бюджетна ініціатива — право членів законодавчого органу, народних де-

путатів і Президента вносити зміни у представлений виконавчою владою про-

ект бюджету.

588

Глосарій

Бюджетна класифікація — єдине систематизоване групування доходів і

видатків бюджету за певними ознаками організаційного устрою, яке забезпе-

чує загальнодержавне і міжнародне зіставлення бюджетних даних.

Бюджетна політика — діяльність органів державної влади, державного

управління та місцевого самоврядування, спрямована на визначення стратегіч-

ної мети, напрямів, завдань і пріоритетів розвитку бюджетних відносин, засобів

бюджетної тактики для їхнього досягнення, а також застосування цих засобів.

Бюджетна система — 1) за сутністю — сукупність самостійних відокрем-

лених взаємопов'язаних ланок, у яких функціонують бюджетні відносини;