2004 Р., ефективна ставка прямих податків, що стягуються з доходів під-

приємств у цих країнах, становила 35,4 % у Франції та 38,7 % у Німеччині

(тоді як середня по країнах ЄС до його розширення — 29,4 %). Отже, з боку

урядовців Франції та Німеччини найчастіше звучать заклики про уніфікацію

норм прямого оподаткування з метою уникнення такого явища, як згубна

податкова конкуренція, наслідком якої, перш за все, є відплив капіталу з країн

з високим рівнем оподаткування.

Передусім слід згадати про дві директиви, які діють з 1990 р. і впливають на

пряме оподаткування в Європейському Союзі: директива щодо об'єднання

підприємств (Мег§ег Вігесііуе) та директива про уникнення подвійного

оподаткування доходів, що отримуються материнською компанією в ЄС від

дочірніх компаній в інших країнах ЄС (Рагепі-виЬвісІіагу сіігесііие). Останньою

передбачено звільнення від оподаткування доходів, отриманих у вигляді

дивідендів материнською компанією в країні ЄС від дочірньої компанії, у

статутному капіталі якої частка материнської компанії становить не менше

25 %, Або надання податкового кредиту на суму сплаченого за кордоном

податку на дивіденди.

З метою врегулювання взаємовідносин між державами ЄС у сфері обмеження

податкової конкуренції та узгодження законодавства з прямого оподаткуван-

ня Європейська Комісія в 1997 р. ухвалила Кодекс поведінки з прямого

оподаткування бізнесу (Сосіе о/СопсІисі оп Вігесі Вивіпевз Тахаііоп). У Кодексі

було систематизовано такі основні ознаки згубних податкових режимів:

нульова або незначна (порівняно з іншими) ефективна ставка корпоративного

оподаткування; податкові пільги для галузей, що не є властивими для

внутрішньої економіки, а тому не роблять жодного внеску до національної

бази оподаткування; надання податкових пільг навіть у тому випадку, коли

568

Фінанси Європейського Союзу

відсутні зовнішні ознаки провадження підприємницької діяльності підпри-

ємством тощо. Кодекс забороняє країнам — учасницям ЄС впроваджувати у

майбутньому будь-які заходи, що можуть сприяти розвитку згубної податкової

конкуренції.

Отже, у сфері оподаткування прибутку корпорацій європейська податкова

гармонізація передбачає:

— вирівнювання податкових ставок;

— уніфікацію податкової бази;

— усунення подвійного оподаткування;

— застосування спеціального статусу європейської компанії;

— взаємодопомогу країн — членів ЄС щодо оподаткування прибутку корпо-

рацій.

Як показує практика ЄС, створення єдиного податкового простору держава-

ми чіткіше простежується у непрямому оподаткуванні (податках на спожи-

вання), тобто спочатку гармонізуються податки, які безпосередньо впливають

на ціноутворення товарних потоків. Щодо фінансових потоків (капіталів), то

тут механізм уніфікації прямих податків перебуває тільки на первинній стадії.

Процес їх гармонізації проходить значно важче, оскільки прямі податки, особ-

ливо податок на прибуток, є одним із головних регулюючих податків, за допо-

могою якого формується конкурентоспроможність національної податкової

системи.

Однак запровадження норм "податкового пакета" та інших директив з пря-

мого оподаткування дають можливість вирішити декілька важливих завдань

загальноєвропейської економічної політики, зокрема таких:

— дотримання державами — членами Кодексу поведінки у сфері боротьби

проти згубної податкової конкуренції сприяють ліквідації вузьких місць у

чинних податкових системах країн ЄС, які уможливлювали у 90-х роках