Критерії оцінки уроку літератури

1. Досконала організація школярів упродовж всього уроку.

2. Чітке розуміння мети, цілей і завдань уроку.

3. Наукова та ідеологічна витриманість повідомлених знань.

4. Обгрунтованість відбору змісту матеріалу, доступ­ ність і яскравість викладу знань.

5. Самобутність уроку.

6. Виховна і розвиваюча спрямованість уроку: ідейний зміст його, стимулювання активності учнів, формування навичок самостійної роботи, виховання старанності, пра­ цьовитості, розвиток відтворюючої і творчої уяви, міцної, продуктивної пам'яті, довільної уваги, логічного та образ­ ного (творчого) мислення.

7. Рівень знань учнів, правильність оцінювання знань.

8. Культура поведінки учня на уроці.

9. Ерудиція вчителя, його загальнопедагогічна та ме­ тодична підготовка, виховний вплив особистості вчителя на уроці.

10. Вміння самостійно готуватися до уроку, творчо за­ стосовувати методи і прийоми навчання.

СХЕМА АНАЛІЗУ УРОКУ

1. Педагогічна основа, виховна цілеспрямованість уроку, відповідність його змісту завданням всебічно, гар­ монійно розвинутої особистості.

2. Науковий рівень змісту уроку, відповідність по­ відомлюваної інформації останньому слову даної науки.

3. Систематичність і послідовність у навчанні учнів основам наук.

4. Тематичність у викладі наукової інформації й у виявленні одержаних знань та вмінь.

5. Наступність в організації учнів для вивчення основ даної науки. Використання міжпредметних зв'язків з метою е-кономії часу і зусиль школярів.

6. Доступність викладу знань учителем і свідомість за­ своєння їх учнями, активність школярів у навчанні.

7. Розвиваюче навчання: розвиток розумових сил учнів (мислення, мови, уяви, пам'яті і т.д.); три рівні пі­ знавального інтересу (елементарний, описовий, вста­ новлення причинно-наслідкових зв'язків виучуваних явищ).

8. Раціоналізм, комплексність у застосуванні методів, прийомів і засобів, в т.ч. ТЗН.

9. Доцільність структури уроку, взаємодія його ком­ понентів.

10. Результативність уроку, його ефективність.

Проте буває так (і досить часто), що для всебічного аналізу уроку літератури, проведеного студентом-прак-тикантом або вчителем для своїх колег, не вистачає часу. На такий випадок пропонується стисліша схема його розбору, а саме:

1. Як був організований урок на кожному з його етапів?

2. Науковий рівень змісту уроку.

3. Наскільки доцільною була саме така його структура?

4. Якою мірою застосування методів, прийомів і засобів було раціональним?

5. Дотримання принципу емоційності. Чи був урок са­ мобутнім?

6. Як учитель розвивав розумові сили учнів?

7. Мова вчителя і керівництво розвитком зв'язного мовлення учнів.

На завершення уроку, перед аналітичними ви­ступами присутніх на ньому колег чи посадових осіб, обов'язково має виступити автор уроку із своєрідною післямовою, в якій розкриє, як був сконструйований урок, що із запланованого не реалізовано і чому, що він сам вважає вдалим, а що невдалим. Від цього самоаналізу значною мірою залежить, як пройде обговорення, як урок буде оцінений, які висновки і методичні рекомендації для всіх присутніх будуть зроблені. Варто зважити на пораду досвідчених методистів не робити за­гальних висновків на основі одного-двох уроків, а лише з системи уроків і не стільки за діями вчи­теля, скільки за тим, цікаво було учням чи ні, опа­нували вони матеріал чи ні. І зважати на чисто людські якості вчителя, його природні нахили, не вимагати від нього того, на що він не здатен.