Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
PDNM_Ch_1.doc
Скачиваний:
35
Добавлен:
06.05.2019
Размер:
1.78 Mб
Скачать

Різновиди адаптації

Габітуація

(негативна адаптація, оскільки пов’язана із зниженням чутливості)

Може бути двох видів:

  • Габітуація як повне зникнення чутливості в процесі тривалої дії постійного подразника.

  • Габітуація як зниження чутливості під впливом дії сильного подразника.

Сенсибілізація

(позитивна адаптація, оскільки пов’язана з підвищенням чутливості)

  • Виникає під впливом дії слабкого подразника.

  • Може мати компенсаторний характер, тобто підвищення чутливості будь-якого органу чуття відбувається як заміна недієздатного іншого рецептора (підвищена слухова чутливість у сліпих).

  • Може бути наслідком тренування (через специфічні вимоги професійної діяльності.)

Психологічна природа сприймання

Сприйманняпсихічний пізнавальний процес цілісного відображення предметів і явищ оточуючої дійсності при їхньому безпосередньому впливі на органи чуття.

Для пояснення психологічної природи сприймання необхідно зауважити, що внаслідок сприймання формується цілісний образ предмету через відображення усієї сукупності його властивостей. Але відчуття не є сумою відчуттів. Перцептивний образ (тобто образ сприймання) є структурованим та складається з комплексу відчуттів.

В акті сприймання виявляється зв’язок між сенсорними процесами та свідомістю людини: в процесі сприймання кожний предмет набуває певного узагальненого значення, виступає у певному відношенні до інших предметів.

Відчуття є необхідною умовою реалізації процесу сприймання, та між цими процесами є суттєві відмінності.

Відмінності процесів відчуттів і сприймання

Відчуття

Сприймання

Здатність до відчуттів дана людині та усім живим істотам від народження, тобто відчуття – це генетично задана здатність до визначення біологічної значущості подразника .

Здатність сприймати формується та удосконалюється в людини (а також у вищих тварин) разом з досвідом і є прижиттєвим утворенням.

Властивості зовнішнього світу, впливаючи на органи чуттів, викликають суб’єктивний ефект у вигляді відчуттів без будь-якої власної активності суб’єкта по відношенню до подразника.

Щоб деякий предмет був сприйнятий, суб’єкту необхідно виявити певну внутрішню або зовнішню активність, спрямовану на дослідження цього об’єкту з метою формування його перцептивного образу.

Відчуття виступають як суб’єктивні переживання людини щодо дії певного подразника, а не розуміються як властивості цих подразників.

Сприймання виступають як суб’єктивно співвіднесені з предметно оформленою дійсністю, яка існує незалежно від людини.

Результатом виникнення відчуття є відповідне чуття (відчуття світла, кольору, солодкого, солоного, гучного, висоти, рівноваги тощо).

Результатом сприймання є перцептивний образ, який включає комплекс різних відчуттів, що приписуються свідомістю певному предмету, явищу процесу.

Отже, можна дати наступне визначення сприймання. Сприймання – це усвідомлений синтез різних відчуттів, що утворюється від цілісного об’єкту; цей синтез виступає у вигляді перцептивного образу даного предмету, процесу чи явища, який складається у ході активного відображення.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]