- •Передмова
- •Тема 1. Поняття і структура діяльності
- •1.1. Поняття «активність» і «поведінка»
- •1.2. Рівні поведінки
- •Психічна регуляція поведінки різних рівнів
- •1.3. Людська діяльність як особлива форма людської активності
- •1.4. Психологічна структура діяльності
- •Тема 2. Мотиваційний компонент діяльності
- •2.1. Поняття, функції і види потреб
- •Функції потреб
- •Види потреб
- •2.2. Поняття і види мотивів
- •Види мотивів
- •2.3. Теорії мотивації діяльності
- •2.4. Ієрархія потреб особистості
- •Потреби в порядку їхньої послідовності
- •Піраміда ієрархії потреб особистості (за а.Маслоу)
- •Тема 3. Операційний компонент діяльності
- •3.1. Поняття, психологічна структура і види дій
- •Психологічні компоненти дії
- •Види дій
- •3.2. Поняття, види і властивості операцій
- •Види операцій
- •Властивості операцій
- •3.3. Поняття, властивості і види рухів
- •Властивості рухів
- •Види рухів
- •3.4. Інтеріоризація та екстеріоризація дій
- •Поетапне формування розумових дій
- •3.5. Поняття, структура, формування навички
- •Формування навичок
- •Структура навички
- •Види вправлянь
- •Етапи формування навички
- •3.6. Взаємодія навичок
- •Види переносу навичок
- •3.7. Поняття, етапи формування умінь
- •Етапи формування умінь
- •Тема 4. Психологічні механізми когнітивної діяльності
- •4.1. Перцептивна діяльність
- •Структура перцептивної діяльності
- •Психологічна природі відчуттів
- •Виникнення відчуттів
- •Види відчуттів
- •Властивості відчуттів
- •Чутливість, пороги чутливості, змини чутливості
- •Різновиди адаптації
- •Психологічна природа сприймання
- •Відмінності процесів відчуттів і сприймання
- •Моторний компонент сприймання
- •Властивості сприймання
- •Види сприймання
- •Принципи організації сприймання
- •4.2. Мнемічна діяльність
- •Теорії пам’яті
- •Структура мнемічної діяльності
- •Характеристика запам’ятання
- •Види запам’ятання
- •Характеристика збереження і забування
- •Види збереження
- •Характеристика процесу відтворення
- •Види відтворення
- •Індивідуальні відмінності мнемічної діяльності
- •Індивідуальні властивості мнемічної діяльності
- •4.3. Мислительна діяльність
- •Структура мислительної діяльності
- •Психологічна природа мислення
- •Характеристики мислення
- •Змістові та формальні аспекти мислення як процесу
- •Логічні (змістові) компоненті мислення
- •Формальні (операційні) компоненти мислення
- •Інтелект
- •Шляхи інтелектуальної адаптації
- •Структура інтелекту
- •Види інтелекту
- •Індивідуальні особливості інтелекту
- •4.4. Імажитивна діяльність
- •Структура імажитивної діяльності
- •Психологічна природа імажитивної діяльності
- •Порівняльна характеристика мислення та уяви
- •Імажитивні операції (операції уяви)
- •Види уяви
- •Творча діяльність і креативність особистості
- •Етапи творчої діяльності
- •Креативність особистості
- •Тема 5. Психологічні механізми регуляції діяльності: атенційна регуляція діяльності
- •5.1. Психологічна природа уваги
- •Функції уваги
- •Фізіологічні механізми уваги
- •5.2. Види уваги
- •Психологічні властивості видів уваги залежно від характеру походження та способу здійснення
- •5.3. Властивості уваги
- •Тема 6. Психологічні механізми регуляції діяльності: емоційно-вольова регуляція діяльності
- •6.1. Психологічна природа волі
- •Структура саморегуляції
- •Функції волі
- •6.2. Види і структура вольових дій
- •Структура простої вольової дії
- •Структура складної вольової дії
- •6.3. Вольові якості особистості
- •6.4. Поняття про емоції та почуття
- •Визначення емоцій та почуттів
- •Взаємозв’язок емоцій та почуттів
- •6.5. Механізм емоційної регуляції поведінки
- •6.6. Види емоцій та почуттів Види почуттів
- •Види емоцій
- •Тема 7. Особистість як суб’єкт діяльності
- •7.1. Поняття «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність»
- •Рівні репрезентації особистості
- •7.2. Фактори розвитку особистості
- •7.3. Структура особистості
- •Фактори розвитку підструктур особистості
- •Структура особистості (за з. Фрейдом)
- •Структура особистості (за н.І.Рейвальд)
- •Спрямованість
- •Спрямованість
- •Тема 8. Індивідуальний стиль діяльності
- •8.1. Психологічна сутність індивідуального стилю діяльності
- •8.2. Темперамент: поняття, психофізіологічна природа, прояв у діяльності
- •Властивості психічних явищ
- •Прояв темпераменту особистості у діяльності
- •8.3. Характер: поняття, психологічна природа, структура, властивості
- •Психологічна природа характеру
- •Структура характеру
- •Форма характеру
- •Властивості характеру
- •8.4. Здібності: поняття, психологічна природа, детермінація, види
- •Психологічна природа здібностей
- •Детермінація здібностей
- •Види здібностей
- •Тема 9. Види діяльності: гра
- •9.1. Різні підходи до психологічної природи гри
- •9.2. Психологічні особливості гри як виду діяльності
- •Психологічні характеристики гри
- •9.3. Види ігор та їхня психологічна характеристика
- •9.4. Значення гри у психічному розвитку особистості
- •Тема 10. Види діяльності: научіння, учіння, навчання
- •10.1. Поняття та види научіння
- •Види научіння
- •10.2. Поняття і типи учіння
- •10.3. Поняття і види навчання
- •Ситуація готового надання
- •Ситуація спрямованої пізнавальної активності.
- •Ситуація природного саморуху.
- •Тема 11. Види діяльності: праця, професійна діяльність
- •11.1. Психологічне розуміння поняття «праця»
- •11.2. Суспільна природа праці
- •11.3. Психологічні ознаки праці
- •11.4. Поняття і структура професійної діяльності
- •Структура професійної діяльності
- •Класифікація різних видів професійної діяльності
- •11.5. Професіографія
- •Загальна схема для розробки комплексної професіограми
- •Зовнішні фактори:
- •Внутрішні фактори:
- •11.6. Професійна придатність і професійне становлення особистості Професійна придатність
- •Професійне становлення особистості
- •Фактори професійної самоактуалізації
- •Успіх у професійній діяльності
- •Динаміка професійного успіху
- •Психотехніка професійного успіху
- •Початок професійної діяльності
- •Рівень мотивації робітника та професійний успіх
- •Ефективний темп професійного успіху
- •Прогнозування та професійний успіх
- •Фактор цілеполягання на професійний успіх
- •Успішні стратегії побудування професійної кар’єри
- •Тема 12. Соціально-психологічні механізми професійної діяльності
- •12.1. Поняття і види груп Поняття про групу
- •Види груп
- •12.2. Внутрішньогрупові процеси у малій шрупі
- •Види взаємодії у групі
- •Фази розвитку особистості в умовах групової взаємодії
- •Соціально-психологічний клімат групи
- •12.3. Структура соціальної влади малої групи
- •Психологічна сутність феномену лідерства
- •Психологічна сутність феномену керівництва
- •Авторитет керівника
- •12.4. Стилі керівництва
Тема 1. Поняття і структура діяльності
1.1. Поняття «активність» і «поведінка»
Людина існує все своє життя серед об’єктивних речей оточуючого світу, взаємодіє з ними, впливає на них, змінює їх тощо. Тобто людина в процесі взаємодії з оточенням є активною. І саме завдяки цій активності вона здатна сама пристосовуватися до умов існування, а також пристосовувати ці умови до себе. Отже з’ясуємо розуміння поняття «активність».
Як загальнонаукова категорія активність визначається наступним чином: загальна властивість матерії, завдяки якій можливі рух як форма буття матерії та взаємодія матеріальних об’єктів. У психологічному сенсі поняття «активність» визначається наступним чином.
Активність людини – це здатність здійснювати суспільно значущі перетворення оточуючого середовища в процесі пристосування до нього. |
Такими суспільно значущими перетвореннями можуть виступати різні явища: фізичний вплив на оточуючі нематеріальні об’єкти, фізичний та духовний вплив на оточуючих істот та інших людей, власне довільне та мимовільне перетворення людини під впливом умов її існування.
Будь який організм (і людина у тому числі) є певним цілим і виділяється з оточення, але й разом з тим він пов’язаний з цим оточенням. Кожна психічна функція та кожний акт взаємодії із середовищем завжди є внутрішньою суперечливою єдністю, з одного боку, виділення індивіда із середовища, а з іншого – його зв’язку з ним. У ході психічного розвитку індивід все більше виділяє себе із дійсності та все більше пов’язується з нею, у той же час виділяючись. Переходячи до більш високих форм відображення, від сенсорного диференціювання енергії будь-якого зовнішнього подразника до сприймання предмету або ситуації в цілому, і від нього до пізнання буття у його внутрішніх зв’язках та відношеннях через мислення, індивід усе більше виділяється з найближчого оточення і все глибше пов’язується з більш широкою сферою діяльності.
Умовою реалізації активності людини є її здатність вступати у взаємодію з оточенням, тобто здатність здійснювати відповідну до умов цього оточення поведінку.
Поведінка людини є формою виявлення її активності у сукупності цілісної та послідовної системи рухових реакцій, що виникають внаслідок впливу на людину об’єктів оточуючого середовища, причому ці рухові реакції можуть бути як зовнішніми (фізичними), так і внутрішніми (психічними) |
Отже, поняття «активність» і «поведінка» пов’язані наступним чином:
З одного боку, активність є внутрішньою властивістю організму встановлювати взаємодію з умовами існування;
З іншого боку, поведінка є формою виявлення активності організму.
1.2. Рівні поведінки
Встановлення взаємодії суб’єкта активності із оточенням відбувається завдяки та на основі реалізації процесу психічного відображення і здійснюється за такими етапами:
Відображення зовнішнього середовища: отримання й аналіз інформації про характер та закономірності умов існування;
Планування адекватної реакції на зовнішні подразники у формі тієї чи іншої поведінки;
Реалізацію відповідних дій;
За необхідністю, коригування поведінки.
Рівень психічного відображення в процесі здійснення поведінки організму, тобто психологічний механізм кожної з вище означених функцій, визначають відповідні рівні поведінки.
Інстинктивна поведінка – це така поведінка, яка вже пристосована до зовнішнього світу тобто адаптована до певних умов існування. При відображенні оточення фіксуються значущі для виживання подразники, реакція на які є інстинктивною. (генетично запрограмованою) та родовою (властивою суб’єкту як представнику певного біологічного класу).
Умовно-рефлекторна поведінка – це така поведінка, яка може бути на основі власного досвіду пристосована суб’єктом до нових для нього умов зовнішнього світу. Інакше кажучи, це поведінка, яка адаптується організмом до оточення. Для цього необхідне цілісне відображення зовнішніх об’єктів та явищ, а також безпосередніх зв’язків між ними. Відповідно до такої інформації в процесі життя суб’єкта виробляються та закріплюється в індивідуальному досвіді адекватна реакція, тобто у нього формується умовний рефлекс. Тому, коли суб’єкт потрапляє у будь-які вже знайомі умови, він може передбачати їхні закономірності та повторювати раніш вироблену поведінку, за умова, що ця поведінка була підкріплена.
Свідома поведінка – це поведінка, яка може бути не тільки пристосованою суб’єктом до зовнішнього світу, але й передбачає активне пристосування оточення до себе, створення у цьому оточенні корисних для суб’єкта зв’язків та відношень. Тобто це поведінка, через яку індивід адаптує зовнішній світ згідно з власними потребами. Реалізація свідомої поведінки відбувається за умов наявності у суб’єкта свідомості як віщого рівня психічного відображення. Таке відображення є необмеженим особистим досвідом та особистим простором людини, передбачає наявність широкого спектру знань, можливість використання суспільно-історичного досвіду людства. На основі цього реалізація свідомої поведінки є більш складною та передбачає попередній аналіз, порівняння та програмування можливих реакцій та вибір однієї з них як найбільш адекватної до конкретних умов. Таким чином, свідома поведінка є цілеспрямованою і довільно регульованою суб’єктом відповідно до мети та умов здійснення.