![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Роль та завдання маркування
- •Формат та колір марки
- •3.Розміщення марок
- •Направляючі стрілки
- •Вказівні знаки
- •Розпорядчі і Заборонні знаки.
- •Текстові види маркування
- •Спеціальне маркування водних маршрутів
- •Спеціальне маркування гірських маршрутів
- •11. Спеціальне маркування лижних маршрутів
- •12.Спеціальне маркування гірськолижних маршрутів
- •13. Маркування самодіяльних спортивних маршрутів
- •Медичні вимоги до учасників туристичного походу.
- •Перша медична допомога в туристичному поході.
- •Оцінка загального стану потерпілого, локалізації і характеру ушкодження.
- •Основні правила і прийоми надання пмд.
- •Основні прийоми реанімації.
- •Добір особистого та групового спорядження.
- •Режим харчування, та енергетичні витрати організм в туристичному поході.
- •21.Базова документація уявної туристської групи
- •22. Особливості підбору компаньйона
- •23. Принципи класифікації характерів в європейській астрології
- •24. Сумісність характерів і типи взаємовідносин
- •25. Закономірності в поведінці знаків.
- •26. Вимоги до маркування
- •1) Формат марки
- •2) Колір марки
- •3)Розміщення марок
- •27. Класифікація маркувальних знаків
- •28. Форми туристських об’єднань
- •29. Завдання та структура Федерації спортивного туризму України
- •30. Український державний центр туризму і краєзнавства
- •31. Місцеві станції юних туристів, територіальні туристстичні клуби та секції.
- •32. Туристські маршрутно-кваліфікаційні комісії
- •33. Основні правові та нормативні документи по самодіяльному туризму
- •35. Вимоги до формування туристських груп та учасників туристсько-спортивних походів
- •36. Вимоги до керівника туристської групи
- •38. Сутність самодіяльного туризму
- •39. Форми туристських подорожей
- •40. Організаційні форми туристсько-краєзнавчої діяльності
- •42. Виставки, ярмарки та туристичні салони
- •43. Туристичні табори та експедиції.
- •44. Шкільні туристсько-краєзнавчі заходи.
- •45. Типи та види географічних екскурсій
- •Підготовка екскурсії.
- •Підготовка кадрів з організації та проведення туристичних самодіяльних заходів
- •Організація та планування туристсько-краєзнавчої роботи в школі.
- •Оформлення шкільних краєзнавчих музеїв
- •Всеукраїнські масові туристсько-краєзнавчі заходи.
- •Соціально-психологічні аспекти формування туристської групи.
- •52. Психологічний клімат в туристській групі.
- •Формальні і неформальні групи в туристському поході.
- •Комплексна психологічна підготовка керівника групи.
- •Конфлікти і конфліктні ситуації в туристському поході.
- •56. Управління конфліктною ситуацією.
- •Особливості спеціальної психологічної підготовки до туристичного походу.
- •58. Класифікація туристичних маршрутів.
- •59. Методичні принципи розробки туристських маршрутів.
- •60. Розподіл функціональних обов’язків в туристській групі.
Оформлення шкільних краєзнавчих музеїв
Шкільний краєзнавчий музей - організаційний центр краєзнавчої роботи школи. Після проведення екскурсій і туристських походів по рідному краю в школі накопичуються багато краєзнавчих матеріалів. Експозиція музею дає можливість з найбільшим ефектом використати ілюстративний матеріал для глибокого засвоєння учнями на уроках шкільної програми.
Винятково сприятливі можливості для функціонування шкільного краєзнавчого музею складаються з організації у школі краєзнавчого товариства. Кожному гуртку (секції) спільноти відводиться розділ музею, за оформлення якого він відповідає.Старші учні, які мають досвід організаторської та практичної роботи в гуртках суспільства, виступають у ролі інструкторів, керують молодшими товаришами, роблять повідомлення і читають доповіді на тематичних зборах, допомагають керівникам у проведенні екскурсій і походів. Знахідки, відкриття, опису та альбоми хлопців знайдуть собі місце в експозиціях музею. Шкільні краєзнавчі музеї працюють на громадських засадах широко використовують актив вчителів та учнів. Робота музею тісно пов'язана з виконанням навчально-виховних завдань, з усією позаурочної виховною роботою. У роботі музею, як і в його створенні, беруть участь педагогічний колектив школи, дитячі організації, батьківський комітет і шефи. Найбільш поширені в школах комплексні краєзнавчі музеї широкого профілю, експозиції яких відображають історію, природу, економіку, населення та культуру краю. В основі організаційної структури та керівництва роботою музею лежить принцип самоврядування. Загальне керівництво ним здійснює директор школи і організатор позакласної роботи, а безпосередньо завідує музеєм керівник, призначений директором з вчителів-краєзнавців. Спрямовує роботу Рада музею, яка обирається на загальних зборах його активу. Структура музею залежить в першу чергу від його профілю та кількості зібраного краєзнавчого матеріалу. Бажано, щоб кожен шкільний музей представляв матеріал типовий, харак- терний для свого краю. Процес створення краєзнавчого музею проходить такі послідовні етапи: - Розробка тематики і структури складання тематичного і тематико-експозиційного планів; - Відбір краєзнавчих матеріалів; - Складання колекцій і ескізів; - Розміщення експонатів; - Оформлення експозиції. Музей працює згідно із затвердженими його Радою перспективними тематико-експозиційним і річним планами. Основою першого є шкільна програма, окремі питання якої відображені у відповідних темах музейної експозиції. Експонати музею збирають і виготовляють в основному самі учні під керівництвом вчителів. Експозиційний матеріал групується по відділах: історичний, географічний, етнографічний, літературний, професійно-довідковий, а також «Вивчаємо рідний край», «Наша школа». У тимчасовій експозиції на допоміжних або додаткових стендах даються додаткові теми, присвячені актуальним питанням суспільного і економічного життя краю. Нерідко шкільні музеї є організаційними центрами краєзнавчої та агітаційно-масової роботи серед населення. Вони тісно співпрацюють з громадськими організаціями, науковими установами та державними музеями, грають значну культурно-освітню і виховну роль.