- •Роль та завдання маркування
- •Формат та колір марки
- •3.Розміщення марок
- •Направляючі стрілки
- •Вказівні знаки
- •Розпорядчі і Заборонні знаки.
- •Текстові види маркування
- •Спеціальне маркування водних маршрутів
- •Спеціальне маркування гірських маршрутів
- •11. Спеціальне маркування лижних маршрутів
- •12.Спеціальне маркування гірськолижних маршрутів
- •13. Маркування самодіяльних спортивних маршрутів
- •Медичні вимоги до учасників туристичного походу.
- •Перша медична допомога в туристичному поході.
- •Оцінка загального стану потерпілого, локалізації і характеру ушкодження.
- •Основні правила і прийоми надання пмд.
- •Основні прийоми реанімації.
- •Добір особистого та групового спорядження.
- •Режим харчування, та енергетичні витрати організм в туристичному поході.
- •21.Базова документація уявної туристської групи
- •22. Особливості підбору компаньйона
- •23. Принципи класифікації характерів в європейській астрології
- •24. Сумісність характерів і типи взаємовідносин
- •25. Закономірності в поведінці знаків.
- •26. Вимоги до маркування
- •1) Формат марки
- •2) Колір марки
- •3)Розміщення марок
- •27. Класифікація маркувальних знаків
- •28. Форми туристських об’єднань
- •29. Завдання та структура Федерації спортивного туризму України
- •30. Український державний центр туризму і краєзнавства
- •31. Місцеві станції юних туристів, територіальні туристстичні клуби та секції.
- •32. Туристські маршрутно-кваліфікаційні комісії
- •33. Основні правові та нормативні документи по самодіяльному туризму
- •35. Вимоги до формування туристських груп та учасників туристсько-спортивних походів
- •36. Вимоги до керівника туристської групи
- •38. Сутність самодіяльного туризму
- •39. Форми туристських подорожей
- •40. Організаційні форми туристсько-краєзнавчої діяльності
- •42. Виставки, ярмарки та туристичні салони
- •43. Туристичні табори та експедиції.
- •44. Шкільні туристсько-краєзнавчі заходи.
- •45. Типи та види географічних екскурсій
- •Підготовка екскурсії.
- •Підготовка кадрів з організації та проведення туристичних самодіяльних заходів
- •Організація та планування туристсько-краєзнавчої роботи в школі.
- •Оформлення шкільних краєзнавчих музеїв
- •Всеукраїнські масові туристсько-краєзнавчі заходи.
- •Соціально-психологічні аспекти формування туристської групи.
- •52. Психологічний клімат в туристській групі.
- •Формальні і неформальні групи в туристському поході.
- •Комплексна психологічна підготовка керівника групи.
- •Конфлікти і конфліктні ситуації в туристському поході.
- •56. Управління конфліктною ситуацією.
- •Особливості спеціальної психологічної підготовки до туристичного походу.
- •58. Класифікація туристичних маршрутів.
- •59. Методичні принципи розробки туристських маршрутів.
- •60. Розподіл функціональних обов’язків в туристській групі.
22. Особливості підбору компаньйона
Компаньон - це супутник, товариш по подорожі, напарник. Компанійство відбувається в певний період часу і припиняється при втраті спільності інтересів. При організації туристського відпочинку, подорожі або екскурсія-виключно рідко зустрічаються любителі подорожувати в поодинці. Найчастіше навіть незнайомі раніше туристи об'єднуються в малі групи по 2-3 людини і стають компаньйонами на період туристської поїздки. З компаньйоном приємно поділитися враженнями, обговорити екскурсію, поділитися їжею, можна розраховувати на допомогу при нездужанні. У поїздці компаньйони прагнуть сісти поруч на сидіннях, разом подивитися об'єкти туристського інтересу, поділитися враженнями, відвідати магазини. Компаньйони в ресторані або їдальні неодмінно будуть обідати за одним столом, разом проведуть вечір за картами або телевізором. Компаньйони допомагають встановити факт відставання туристів, виникнення соціальних або медичних проблем. Якщо з одним з компаньйонів трапляється нещасний випадок, хвороба, що перешкоджає продовженню подорожі, то в більшості випадків його партнер-компаньйон теж припиняє подорож. У багатьох туристських інструкціях і правилах туристам рекомендується об'єднуватися в малі групи при здійсненні самостійного відвідування місцевості, магазинів, ринків та ін. Це допоможе їм при виникненні непорозумінь з місцевим населенням, грабіжниками, при втраті орієнтації в незнайомому місті, місцевості та інших випадках. Випадковий компаньйон підбирається в разі відправлення в туристську поїздку в групі одного туриста (вдівці, холостяки, старі діви). Будь-який з них неодмінно буде шукати компаньйона шляхом випадкового знайомства з іншими туристами. Плановий компаньйон заздалегідь обраний для даного подорожі - це друг, родич, член сім'ї, знайомий, пасія. Залежним є компаньйон, пов'язаний з іншою людиною моральними, економічними, юридичними та іншими зв'язками, в силу яких не може самостійно продовжити подорож або відпочинок. Це звичайно подружжя, неповнолітня дитина з матір'ю або батьком, брати і сестри. Навіть при відсутності явно вираженої економічної і юридичної залежності, моральна залежність може бути сильніше. У туристської подорожі компанійство як випадкове, так і планове може припинитися за її ж ініціативою (несумісність через пияцтво, розпусти, сексуальною та моральній нестійкості, грубості, нелагідності, хамства, хропіння, куріння і т.п.). Помічено, що при виборі компаньйона: - сильний (і високий, фізично або інтелектуально розвинений) людина завжди шукає в компаньйони слабкого з метою верховенства і керівництва, його захисту, тобто для реалізації своїх переваг; -навпаки, слабкий (характером, волею чи фізично, не має досвіду) шукає сильного чинності звичної для нього необхідності бути керованим, для отримання відсутньої у нього інформацією, досвіду та захисту від можливих неприємностей; По відношенню до компанійства керівнику групи слід керуватись простими правилами: -якщо залишається турист без пари, треба допомогти підібрати йому компаньйона; -якщо компанійство туристів не створює принципових перешкод для відпочинку та здійснення програми подорожі, то заважати цьому не слід; -компанійські пари туристів розселяються разом у 2-місних номерах (наметах); -якщо номери готелю (намети) чотиримісні, то об'єднувати по дві пари в «бригади»; -розселяти туристів по можливості компактно, щоб вони могли вільно спілкуватися при необхідності; -мати список розселення туристів по номерах або наметах, що дозволяє оперативно виявити туристів хворих, які відстали, проспали або зниклих навмисно, які завдали збитки готелю; -припиняти публічні розборки між компаньйонами, оперативно вирішувати завдання розселення нетовариська пари; -якщо туристи розібралися самі в своїх відносинах, втручатися не слід;
-не піддаватися на спонтанне утворення квазіподружніх пар, бо навіть планові компаньйони, які об'єдналися на період поїздки з сексуальними намірами, можуть викликати безліч проблем; -при виникненні гострої ситуації з бійками та іншими на-рушення громадського порядку слід зняти туристів з маршрутів і відправити їх на батьківщину за допомогою поліції за їх же рахунок.