115.Звільнення Закарпаття від фашистських загарбників і створення органів народної влади

У результаті успішного здійснення Карпато-Ужгородської воєнної операції у жовтні 1944 війська червоної армії(ЧА) зайняли укр. Закарпаття, отже, завершили звільнення від німецьких та союзних їм військ усіх етнічних українських земель. Згідно з нормами тогочасного міжнародного права Закарпаття вважалося частиною чехочловаччини. Однак цей факт зі вступом ЧА на територію закарпаття ігнорувався. Радянські військово-політичні структури розгорнули активну боротьбу по «законному» втягненню цієї землі до складу СРСР. Більшовицьке керівництво намагалося надати цьому процесові форми народного волевиявлення. Для реалізації цього задуму у перші дні після звільнення Закарпаття були створені т. зв. Народні комітети. Вони мали протистояти органам чехословатської адміністрації. Народні комітети радянські військові видавали за єдину нову владу. Народним комітетам було надано функції більшовицьких органів диктатури пролетаріату. Вони будувалися за принципом демократичного централізму, одночасно оголошувалися органами державної влади і держправління. Проголошувалося, що своє нове завдання нові органи держвлади вбачали у досягненні «возз’єднання закарпаття з УРСР». У листопаді 1944 в Мукачеві І з’їзд народних комітетів закарпаття обрав виконачий орган влади – Народну раду закарпатської україни(НРЗУ). До компетенції НРЗУ входило керівництво політичним та економічним життям закарпаття, видання декретів, що мали силу законів, організація вищого суду і прокуратури. На чолі НРЗУ був голова, що очолював її президію. Вона по суті виконувала урядові функції. Народна міліція: головним її завданням була охорона громадського порядку, ліквідація наслідків попереднього окупаційного режиму. Своєрідними збройними силами Закарпаття були народні дружини. Здійснення судових функцій покладалося на народні суди, вищий народний та спеціальні суди. Вищою інстанцією був вищий народний суд. Спеціальний суд мав стояти на сторожі нових демократичних порядків від злочинних посягань ворогів, а також вести боротьбу з державними злочинами.

117. Законодавча діяльність Народної Ради Закарпатської України.

(НРЗУ) — вищий крайовий орган держ. влади Закарпаття, обраний першим з'їздом нар. к-тів Закарпатської України 26.XI 1944 у м. Мукачевому. Місцем перебування Ради був Ужгород.

До компетенції НРЗУ належало кер. всім екон. та політ, життям Закарп. України: видання декретів, які мали силу законів, і постанов; встановлення і зміна кордонів адм.-тер. одиниць краю; охорона держ. ладу і прав гр-н, а також надання права громадянства, права амністії і помилування гр-н, засуджених суд. органами Закарпаття; встановлення порядку користування землею, її надрами, лісами і водами; організація Вищого нар. суду і Гол. прокуратури; управління банками, пром. та сільськогосп. установами і підприємствами, тр-том і зв'язком, а також соціально-культур. установами тощо. Декрети приймалися простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів Нар. Ради і вступали в силу від дня їх опублікування.

27.XI 1944 НРЗУ сформувала уряд Закарп. України. При НРЗУ були утв. Планово-екон. бюро, Рахунковий відділ. Рада проводила в життя рішення з'їзду нар. к-тів про возз'єднання Закарп. України, яка тимчасово була під владою Чехословаччини, з Рад. Україною. 5.XII 1944 НРЗУ видала декрет про повне припинення будь-яких зв'язків нар. к-тів на місцях з уповноваженим представником чехословац. емігрант, уряду та його апаратом. В усіх питаннях управління нар. к-ти зобов'язані були виконувати виключно розпорядження й ухвали НРЗУ. Нар. рада здійснила також важливі реформи в соціально-екон., культур, і правоохор. сферах, у галузі с. г. тощо. НРЗУ припинила своє існування після возз'єднання Закарп. України з УРСР відповідно до договору між Рад. Союзом і Чехословаччиною від 29.УІ 1945. У січ. 1946 було утворено Закарпатську область у складі УРСР з відповід. органами управління.