76.Грецькі міста-держави в Північному Причорномор’ї.

Грецькі поселення з'явилися на узбережжі Чорного моря на завершальній стадії Великої грецької колонізації (VIII—VI ст. до н. е.) . Античні міста Північного Причорномор'я відіграли значну роль у розвиткові соціально-економічних і політичних відносин та побуту місцевих племен, саме через них відбувалися контакти місцевого населення з усім античним світом. Нові поселення формувалися як поліси і були незалежними від міст-метрополій, хоча й підтримували з ними зв'язки. Міста-метрополії були заінтересовані в отриманні від колоній продовольчих ресурсів, насамперед зерна, та різної сировини. Суть грецької колонізації полягала в експлуатації природних ресурсів нових земель і місцевого населення. У грецькій колонізації Північного Причорномор'я значну роль відіграв Мілет- великий ремісничий і культурний центр грецького світу. На нових місцях, утому числі й у Північному Причорномор'ї, греки-колоністи вступали в контакти з місцевим населенням. Формою політичної організації новозаснованих міст-держав була рабовласницька республіка.

77.Політика і.Мазепи

Правління гетьмана Івана Мазепи (1687-1709 рр.) було важливим етапом у виборюванні державності України. Стабілізація життя в Гетьманщині, зміцнення її установ у цей період сприяли появі проектів щодо пошуку іншої долі українському народові.

На Коломацькій Раді 1687 р. Мазепа був обраний гетьманом України. Ставши гетьманом, Мазепа прагнув об'єднати в єдиній державі всі українські землі - Лівобережжя, Правобережжя, Запоріжжя, Слобожанщину.

Знаючи ставлення російського уряду до України, гетьман Мазепа намагався використати свій вплив на Петра І для збереження прав і вольностей Гетьманщини. Українські полки брали активну участь у війнах Московії з Кримським ханством та Туреччиною.

У перші роки Північної війни 1700 - 21 посилилось гноблення царським урядом Гетьманщини. Вже у 1700 у Прибалтику для ведення військових дій проти шведів, було вислано понад 17 тис. козаків. Зросли і фінансові тягарі, особливо за рахунок збільшення податків, а згодом і через розміщення в Україні московських військ. Все це викликало незадоволення козацької старшини та гетьманського уряду. У 1704 за вказівкою Петра І Мазепа наказав козацькому війську взяти під контроль територію українських земель, яка досі перебувала під владою речі Посполитої. Влада гетьмана поширилась на Правобережну Україну. Одночасно було придушено козацький рух під керівництвом С. Палія.

Довідавшись про плани Петра І ліквідувати гетьманство та козацький устрій України, весною 1709 р. було укладено угоду між шведським королем Карлом ХІІ і І.Мазепою, яка передбачала відновлення державної незалежності України у союзі із Швецією. Після початку наступу шведів на Москву, через територію України, гетьман 4.11.1709 відкрито перейшов на сторону Карла ХІІ. Це викликало масові репресії московських військ проти українського населення. Було знищено гетьманську столицю - Батурин, Запорізьку Січ та ін.

Гетьман І. Мазепа - видатний культурно-просвітницький діяч України. За його сприянням Києво-Могилянська Колегія одержала у 1694 р. статус академії. Піклувався гетьман станом науки, освіти, мистецтва, церковними справами. За І.Мазепи збудовано або відновлено ряд монументальних споруд у стилі українського бароко. У 1690 р. споруджено нове приміщення Києво-Могилянської Колегії, у 1698 - кафедральний собор у Переяславі, Богоявленську церкву Братського монастиря у Києві, дзвіницю собору св. Софії у Києві, до 1695 р. - обнесено новими мурами Києво-Печерську Лавру та ін. У 1700 було засвоєно Чернігівський колегіум. Іван Мазепа був покровителем літератури. Коштом гетьмана видруковано Євангеліє арабською мовою. Багато церков і монастирів обдаровував Мазепа іконами, книгами, дзвонами, і цінними речами.

78. Індустріалізація в Україні в 20-30 роки ХХ століття. Індустріалізація УРСР 1920-1930-х рр. — форсований процес будівництва промислових підприємств важкої і легкої промисловості на території Української РСР з кінця 1920-х років до 1941 р. Причини індустріалізації в УРСР:

-Відхід від НЕПу

-Загальна індустріалізація СРСР;

-Курс на «прискорене соціалістичне будівництво»

-Сталінський курс «великого перелому»

Курс на індустріалізацію був узятий на XІV з'їзді ВКП(б) (1925 р.), який затвердив директиви першого п'ятирічного плану розвитку народного господарства на 1928/29 — 1932/33 роки. Україна визначалася як основний пладцарм проведення індустріалізації в СРСР, оскільки саме в Україні знаходилися основні вугільні родовища і підприємства металургії.Індустріалізація України проходила за рахунок крайнього перенапруження трудових і промислових ресурсівІндустріалізація супроводжувалася активним інформаційним забезпеченням. Одним із аспектів такої політики стало «соціалістичне змагання» у всіх галузях народного господарства.

Методи індустріалізації:

-підвищення продуктивності праці;

-вдосконалення розподілу праці (вугільна промисловість, машинобудування)

-поліпшення організації робочих місць (легка промисловість, машинобудування);

-інтенсифікація роботи машин і агрегатів (машинобудування, залізничний транспорт, текстильна промисловість);

-інтенсифікація технологічних процесів (чорна металургія) і т. ін.

Протиріччя індустріалізації -поступове збільшення норм вироблення на 35-45 %;

-нещадна експлуатація трудових ресурсів;-експлуатація і деградація села;

-участь у «сталінській індустріалізації» тисяч репресованих «ворогів народу».

Реформована система освіти: збільшена технічна письменність кадрів, розширена номенклатура професій.

З кінця 1920-х років до 1941 р. в Україні були побудовані сотні нових промислових підприємств(ДНІПРОГЕС;Запоріжсталь; Криворіжсталь; Азовсталь;Харківський тракторний завод та ін.), реконструйовані вже існуючі підприємства, приклади "трудового героїзму"(Олексій Стаханов — у вугільній промисловості;Парасковія Ангеліна — в тракторній промисловості;Макар Мазай — в металургії.);з середини 1930-х років все більше виявлявся курс на мілітаризацію народного господарства;змінилося співвідношення між промисловістю і сільським господарством в структурі економіки ;скоротилися всі види приватної власності;за обсягами виробництва важкої промисловості Україна обігнала низку розвинених європейських країн; ліквідовано безробіття, з'явилися тисячі нових робочих місць.