32. Загострення соціальних суперечностей на початку 20ст

На початку XX століття Росія стала вузловим пунктом усіх соціальних суперечностей, осередком жорстокої експлуатації трудівників і національно-колоніального гніту, який переплітався з поліцейським деспотизмом царизму, відсутністю представницьких органів влади і абсолютною незабезпеченістю громадянських прав. Потребу докорінних, змін усвідомлювали майже всі верстви населення.

Малоземелля і безземелля в селі, низька заробітна плата і сваволя підприємців щодо робітників у містах революціонізували селянське і робітниче середовище. 1902 р. на Харківщині і Полтавщині відбулися масштабні селянські виступи, для придушення яких царський уряд використав війська. 1900 р. в Харкові відбулася перша в Російській імперії першотравнева демонстрація, а 1903 р. велика кількість робітників України взяла участь у загальному страйку Півдня Росії, коли упродовж кількох днів зупинили роботу підприємства Одеси, Миколаєва, Катеринослава, Києва, був припинений рух на залізницях і міського транспорту. Одночасно відбувалися виступи студентів. 1901 р. у зв'язку з відданням у солдати 183 студентів Київського університету — найбільш активних учасників масового студентського руху — сталися масові студентські заворушення по всій імперії, в яких взяли участь й студенти Києва, Харкова, Одеси.

Селянські і робітничі виступи на початку XX ст. відбувались і в Західній Україні. 1901—1902 рр. на українських землях Галичини відбулися 24 робітничих страйки.

33.Стан сільського господарства після війни.Голод 1945-47.

Стан с/г: 1)відновлення колгоспів; 2)скорочення посівних площ,худоби,нестача техніки; 3)низькі капіталовкладення; 4)низька з/п,високі податки,відсутність паспортів,несплата пенсій; 5)голод 1945/47. Причини голоду: 1)спустошення внаслідок війни; 2)розширення посівних площ і виконання планів хлібозаготівлі за всяку ціну; 3)посуха 1946; 4)відбудова промисловості за рахунок с/г; 5)продаж хліба за кордон. Дії влади:• Репресивні заходи влади щодо селян;• Відновлення дії закону "Про п’ять колосків";• Невизнання факту голоду радянським керівництвом. Наслідки: Голодом охоплена більша частина східних і південних областей України; Великі людські втрати(1 млн. осіб).

34. Реформи Володимира Великого в Київської Русі.

адміністративна реформа (близько 988 p.): ліквідація племінних княжінь і запровадження нового адміністративного поділу держави на уділи (Новгород, Полоцьк, Турів, Володимир-Волинський, Тмутаракань, Ростов, Муром та Деревська земля з центром у Пінську)— землі довкола найбільших міст. Сини великого князя або його довірені особи (посадників створювали місцевий апарат управління. Так Володимир усунув від влади племінних князів та зосередив її у руках своєї династії. Київська Русь стає об'єднаною державою, в якій запроваджується територіальний поділ суспільства.

Військова реформа: ліквідація «племінних» збройних формувань і заміну їх загальнодержавною системою оборони, було запроваджено феодальну організацію війська, коли земельні володіння (бенефіції) надавалися за умови несення служби. Умови русько-візантійської угоди: Володимир допомагає Василію II придушити повстання Фоки Варди,за це одружується з дочкою Василія Анною,приймає християнство сам і охрещує Русь. Володимир віддав Візантії як викуп за наречену кримські володіння, втративши нагоду зміцнити впливи Русі у Причорномор'ї.

Релігійна : за літописом, у 988 р. з наказу князя духовенство хрестило киян на березі Почайни, притоки Дніпра, а згодом — і населення інших міст та сіл. Процес християнізації відбувався зі значним опором народу (особливо на північних землях), який продовжував поклонятися прадавнім божествам. Хрещення Русі-України сприяло розвиткові культури, поширенню писемності, створенню перших шкіл і бібліотек,значно розширилися її політичні, економічні та культурні зв'язки з багатьма європейськими країнами( Візантія, Болгарія, Польща, Угорщина, Чехія, Німеччина, Рим).