38.Революція 1905-1907рр.,її розвиток на Україні.

Революційні події в Україні у цей час слід розглядати за такою схемою:страйкова боротьба робітників у першій половині 1905 р.(«Геть самодержавство», робітники запроваджували на заводах 8-годинний робочий день, знижували ціни на товари у фабрично-заводських крамницях)- виступи селянства (мали стихійний характер і перетворювались на погроми поміщицьких садиб)- повстання на флоті та в армії (повстання на броненосці "Потьомкін", виступи саперів) - активізація національного руху - піднесення загальної революційної хвилі восени 1905 р. Здобутки національного руху: легальна укр. преса, діяльність «Просвіт», відкриття укр. шкір, спроби викладання укр. мовою в університетах, діяльність українців в 1й і в 2й Держ думі (вимоги автономії України,запровадження укр. мови в систему освіти). Наслідки: 1) поразка першої Російської дем. рев.; 2)встановлення реакційного політ режиму «столипінщини»; 3)боротьба царизму з укр. визвольним рухом; 4) Ств ТУП у 1908р,яке закликало до бородьби за нац. Відродження Укр, керівники: Грушевський, Єфремов, Чикаленко; 5)піднесення укр. національно-визвольного руху,напередодні Першої світової.

39.Внутрішня і зовнішня політика директорії

Внутрішня політика: 1)скасування гетьманщини,відновлення УНР; 2)директорія-тимчасова верховна влада до скликання Конгресу трудового народу Укр; 3)владу УНР –трудящим,позбавлені права голосу значна частина інтелігенції і духовенства); 3)встановлення власного варіанту рад. Влади; 4)законодавча влада- Трудовий конгрес,виконавча- Рада Народних міністрів; 5)відновлення 8годинного робочого дня;6)розквіт отаманщини (отаманом армії призначався будь-хто,хто вмів володіти зброєю); 7)скасування прив вл-ті; 8)конфіскація поміщицьких земель і передача їх селянам;9) заходи з наданя допомоги безробітним. Зовнішня політика:Директорії вдалося досягнути розширення міжнародних зв'язків УНР. Україну визнали Угорщина, Чехословаччина, Голландія, Ватикан, Італія і ряд інших держав. Але їй не вдалося налагодити нормальних стосунків з країнами, від яких залежала доля УНР: радянською Росією, державами Антанти та Польщею.31 грудня 1918 року Директорія запропонувала Раді Народних Комісарів РСФРР переговори про мир. Під час переговорів радянська сторона відкинула звинувачення у веденні неоголошеної війни, зі свого боку, Директорія не погодилася на об'єднання Директорії з українським радянським урядом і відмовилася прийняти інші вимоги, що означали самоліквідацію УНР.

40.Монголо-татарська навала.

Відносно сучасна назва історичних подій, які відбувалися у XIII-XIV ст. на землях Русі. Під час цих подій відбулися значні зміни в суспільному і державному устрої тодішнього Великого князівства Руського, в результаті яких воно було включена в структуру царства Ординського, найбільшої держави світу тих часів.Русь зазнала Монголо-татарської навали в 1237—1241 роках. Протягом зими 1237—1238 років військо Монгольської імперії завоювало Рязанське та Владимиро-Суздальське князівства, всю Північно-Східну Русь. У 1239 році монголи оволоділи Переяславом Південним і Черніговом, а в грудні 1240 року штурмом здобули Київ і майже повністю зруйнували його Горішнє місто. Протягом наступного 1241 року були завойовані Галицька та Волинська землі.Загарбання Давньої Русі військами хана Батия стало можливим завдяки їхній багаторазовій чисельній перевазі над руськими князівськими дружинами і народним ополченням. Одна з причин поразки полягала у розрізненості князівських дій, в непідготовленості більшості міст до оборони. Батиєва навала принесла неймовірні нещастя давньоруському народові, уповільнила його розвиток, відкинула Русь на кілька століть назад. Встановилося ординське іго, яке законсервувало феодальну (удільну) роздрібненість, перешкоджало централізації земель і відродженню державності.