![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1.Трипільська культура.
- •2.Ліквідація Запорізької Січі.
- •4.Основні етапи розвитку державності Київської Русі
- •5.Діяльність Малоросійської колегії.
- •6. Героїчна оборона українських міст (1941-1942р.)
- •7.Основні етапи формування Українського народу.
- •8.Конституція Пилипа Орлика
- •9. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період (1918-1939рр.)
- •10. Київська Русь за князювання Ігоря.
- •11.Причини національно-визвольної війни б.Х.
- •12.Встановлення радянської влади в Україні в 1917р.
- •13.Становлення державності в Київській Русі за князювання Олега, Ігоря і Ольги.
- •14. Козацько-селянські повстання 20-30х рр. 17ст.
- •17. Громадівський рух в Україні в 19ст.
- •18.Розгром Врангеля більшовиками. Встановлення радянської влади.
- •19.Походження та розселення Слов’ян.
- •20.Кирило-Мифодіївське товариство.
- •21.Рух Опору в Україні в роки Другої Світової війни.
- •22.Соціально-економічний розвиток Київської Русі.
- •24 Фашистський окупаційний режим на Україні.
- •26.Декабриський рух в укр.
- •27. Фашистський окупаційний режим на Україні.
- •28.Розквіт Київської Русі за Ярослава Мудрого.
- •29.Створення і розвиток українського козацтва
- •32. Загострення соціальних суперечностей на початку 20ст
- •34. Реформи Володимира Великого в Київської Русі.
- •35. Початок національного відродження на початку хіх ст.
- •36. Запровадження неПу.
- •37.Зовнішня політика Київської Русі.
- •38.Революція 1905-1907рр.,її розвиток на Україні.
- •39.Внутрішня і зовнішня політика директорії
- •40.Монголо-татарська навала.
- •41.Політичне становлення Гетьманщини після смерті б.Хмельницького.
- •43.Прийняття Християнства.
- •45.Політика десталінізації в Україні.
- •46.Антське державне утворення.
- •47.Лютнева революція і створення уцр.
- •48.Політика «Українізація»
- •49.Соціально-економічний устрій Київської Русі.
- •50. Початок 2 світ. Війни. Доля зх-укр земель
- •51.Розпад срср. Політичні процеси на Україні.
- •52.Українські землі у складі Великого князівства Литовського
- •54.Перший універсал уцр.
- •55.Історичне значення Київської Русі.
- •5 6.Українські землі у складі Великого князівства Литовського
- •57.Революційні події 1905-07рр.
- •58.Україна під владою Речі Посполитої.
- •59. Кочові племена на території України.
- •60. Формування багатопартійної системи в Україні.
- •62. Скасування кріпосного права і реформи внутрішнього життя другої половини х!х ст.
- •63.Вплив Жовтневого перевороту в Росії на діяльність уцр.
- •64.Галицько-Волинська держава.
- •66.Внесок українського народу в перемогу над фашизмом.
- •68.Внутрішня і зовнішня політика п.Скоропадського.
- •69.Соціально-екномічні проблеми незалежної України
- •70.Люблінська унія та її наслідки для укр.Земель.
- •71.Втрати України в Другій світовій війні
- •72.Гетьманський переворот п.Скоропадського.
- •73.Боротьба Киъвської Русі проти монголо-татарської навали.
- •74.Революція 1848-1848рр в Австрійській імперії,її наслідки для укр.. Земель.
- •75.Внутрішня і зовнішня політика п.Скоропадського.
- •76.Грецькі міста-держави в Північному Причорномор’ї.
- •77.Політика і.Мазепи
- •79. Україно-московські відносини в середині 17 століття.
- •80. Внутрішня і зовнішня політика директорії
- •81. Політика "перебудови" в Україні.
- •82.Україна в період Великої Руїни.
- •83. Голодомор 1932-33.
- •84.Становлення незалежності україни.
- •85.Утворення української гетьманської держави в середині 17ст.
- •86.Україна у Першій світовій війні.
- •87.Революція 2004-2005рр.
- •88.Формування державних інституцій та зовнішня політика гетьманської держави в середині XVII ст.
- •89.Прорахунки Центральної Ради
- •90.Спроба державного перевороту в ссср та події в Україні 1991.
71.Втрати України в Другій світовій війні
Безпосередні матеріальні збитки, завдані фашистськими окупантами та їх сателітами народному господарству УРСР, становили 285 млрд. крб. у цінах 1940 p., або майже 42% усіх втрат, завданих тодішньому СРСР. Уся сума збитків, яких зазнали народне господарство і населення України, сягнула майже 1200 млрд. крб.
Фашисти перетворили у руїни 714 міст і селищ, понад 28 тис сіл, без даху над головою залишилося понад 10 млн. чоловік. 259 сіл України були вщент спалені з їх жителями.
Окупанти вивезли до Німеччини або спожили 7594 тис. голів великої рогатої худоби, 3311 тис. коней, понад 9333 тис. свиней, 17 307 тис. тонн зерна, 7317 тис. овець і кіз, майже 60 млн. голів домашньої птиці.
За час війни завойовники зруйнували в Україні 15 тис. промислових підприємств, майже 33 тис. шкіл, середніх і вищих навчальних закладів, науково-дослідних установ, понад 18 тис. установ охорони здоров'я. З музеїв УРСР вивезено близько 40 тис. картин, експонатів, інших художніх цінностей. Частина з них після війни опинилася в Росії, але питання про повернення їх в Україну залишилося проблематичним.
Проте найтрагічніші соціальні втрати — загибель людей у боях з ворогом, розстріляне, вивезене на каторжні роботи до фашистської Німеччини мирне населення. Населення УРСР в 1940 p. становило 41,3 млн. чоловік. На 1 січня 1945 р. в Україні зареєстровано 27 383 тис. чоловік. Різниця становить 13 917 тис. чол. Отже, можна вважати, що в роки Другої світової війни тільки Україна втратила понад 13 млн. Не враховуючи зниклих безвісті і померлих у госпіталях.Україна зробила винятково важливий внесок у перемогу держав антигітлерівської коаліції. Із 7 млн. орденів і медалей, вручених солдатам і офіцерам Радянської армії, 2,5 млн. одержали жителі України.
72.Гетьманський переворот п.Скоропадського.
29 квітня 1918р.— на з'їзді Хліборобського Конгресу П. Скоропадського було проголошено Гетьманом України. Центральну раду було розпущено. По суті, в Україні відбулася зміна республіканської форми правління на монархічну.
Першими кроками гетьмана були:
— ліквідація УНР та проголошення Української держави;
— перебрання гетьманом до своїх рук усіх трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої та судової;
— проголошення недоторканності приватної власності;
— формування нового уряду — Ради міністрів.
У галузі внутрішньої політики основні заходи гетьманату зводилися до такого:
1. Аграрна політика гетьмана базувалася на відновленні приватної власності на землю, що передбачало повернення землі, майна, колишнім власникам. На основі аграрного законопроекту передбачалося наділити частину селян землею з державних фондів та тією, що її було викуплено у крупних приватних власників землі. Така політика спричинила невдоволення селянства. У відповідь П. Скоропадський направив у село каральні експедиції, які жорстоко розправилися з незадоволеними.
2. Політика у військовій галузі була спрямована на розбудову збройних сил України. Передбачалося переформувати військові частини, створені за часів УНР, збільшити їх чисельність до 300 тис., а також створити український військово-морський флот. Також було здійснено спробу відродити як окремий стан українське козацтво та ополчення на випадок воєнних дій.
3. За короткий час П. Скоропадський створив умови для національно-культурного відродження в Україні. Було здійснено українізацію державного апарату (вимоги вести діловодство українською мовою, яка визнавалася за державну, та послуговуватися нею при виконанні службових обов'язків), засновано український університет у Кам'янці-Подільському та Києві, Національну Академію наук, яку очолив В. Вернадський, Національну бібліотеку, Національний архів, , Український національний театр та «Молодий театр» Л. Курбаса. Було відкрито близько 150 українських гімназій, видано кілька мільйонів українських підручників.
4. Докладалися зусилля для створення банківсько-фінансової системи.
5. Було впорядковано судочинство.
6. У галузі промисловості проводилася денаціоналізація, обмежувалась діяльність профспілок, страйки заборонялися.
На міжнародній арені гетьман докладав зусиль для урегулювання прикордонної проблеми з Росією та Румунією, проте на завершення цих справ у нього не вистачило часу. Було значно розширено міжнародні зв'язки України, яка вже мала дипломатичні відносини на рівні посольств з 12 державами. Політика гетьмана не знайшла підтримки в широких верствах суспільства, а тим більше — з боку політичних партій. Проти П. Скоропадського сформувалась опозиція, яка після проголошення ним 14 листопада 1918р. «Грамоти» про федерацію України з Росією, за якою скасовувалась незалежність України, того ж дня утворила Директорію й повела наступ проти гетьмана. 14 грудня 1918р. П.Скоропадський зрікся влади й залишив межі України, що й поклало кінець періоду гетьманату.