49.Соціально-економічний устрій Київської Русі.

Політична і військова могутність Київської Русі трималася на процвітаючому господарстві. Землеробство і скотарство не тільки забезпечували населення продуктами харчування і сировиною, а й дозволяли постачати їх за межі країни. Промисли, насамперед мисливство і бджолярство, дозволяли руським купцям постійно постачати на зарубіжні ринки хутра, мед і віск.Землеробство було провідною галуззю давньоруської економіки й досягло високого на той час рівня розвитку. Основними зерновими культурами в Київській Русі було жито, просо, ячмінь, пшениця й овес. Поряд із землеробством розвивалося скотарство. Розводили коней і волів, яких використовували для якісного обробітку землі, овець і кіз, які забезпечували селян м'ясом, хутром і вовною. Серед промислів досить розвинутими були мисливство й рибальство. Великих успіхів було досягнуто в металообробці. Руські ковалі із заліза, яке «варили» у невеликих донницях, виготовляли різноманітні сільськогосподарські знаряддя праці, власні ковальські інструменти — молоти, кліщі тощо, почали виробляти власну зброю. Соц устрій: 1)привілейовані верстви : -князі(найбільші землевласники), -бояри(родоплемінна знать і дружинники,отримували від князя землю за службу), -дружинники(професійні воїни,що обіймали й урядові посади); -духовенство(найосвіченіша верства). 2)непривілейовані верстви: -міщани(мешканці міст,які займалися ремеслом, торгівлею); -селяни-смерди(вільни землероби,які мали вл-не госп-во і сплачували данину); -наймити(вільні люди,що наймалтся на певну роботу); -ізгої(князі без князівства,охоронялися законом). 3)залежне населення: закупи,рядовичі,челядь,холопи.

50. Початок 2 світ. Війни. Доля зх-укр земель

23 серпня 1939 р. було підписано радянсько-німецький пакт про ненапад — пакт Молотова—Ріббентропа. Німеччина давала згоду на приєднання до Радянського Союзу Фінляндії, Естонії, Латвії, Західної Білорусії, Західної Волині та Східної Галичини, у свою чергу, отримуючи повну свободу дій в Європі й забезпечуючи собі поставки з Радянського Союзу воєнно-стратегічних матеріалів і продовольства.

1 вересня 1939 р. нацистські війська напали на Польщу. Зв'язані з нею договірними зобов'язаннями, Англія і Франція оголосили війну Німеччині. Це був початок Другої світової війни.

Радянські війська 17 вересня 1939 р. перейшли польський кордон і вступили на територію Західної України і Західної Білорусії. Офіційно радянське керівництво пояснило цей крок необхідністю запобігти фашистській окупації західноукраїнських і західнобілоруських земель.

На західноукраїнських землях було проведено соціально-економічні заходи, які отримали назву радянізація ( проведення виборів до Рад; створення робітничих загонів, конфіскація поміщицьких і монастирських земель, створення колгоспів, націоналізація великих промислових підприємств і всіх банків; створення робітничих комітетів, зміцнення системи охорони здоров'я; створення нових шкіл і навчальних закладів; створення системи соціального забезпечення. припинялася діяльність «Просвіт». Усі реформи супроводжувалися репресіями)