54. “Нова” історична школа

Або ж «молода історична школа». Історичні передумови: об’єднання німецьких земель в результаті перемоги Пруссії, швидки розвиток капіталістичних відносин, поширення промислового перевороту, змінюється соціальна структура суспільства, урбанізація, зростають масштаби найманої праці.

Представниками нової історичної школи в Німеччині є Густав Шмоллер (1838 – 1917), Адольф Вагнер (1835 – 1917), Людвіг Йозеф (Луйо) Брентано (1844 – 1931) і Карл Бюхер (1847 – 1930). Вказані вчені-економісти не заперечують „природних” економічних законів, але вважають, що закони економіки не можуть бути відкриті шляхом логічного виведення. Центром дослідження повинні бути практичні проблеми, а не розбудова теоретичних конструкцій, узагальнень.

В економічних дослідженнях велике значення надається етиці, моральному початку. Детально вивчаються правові норми, їх вплив на економічні відносини, господарський механізм. Правовий порядок – „основа історичного розвитку, цілі якого не дані з самого початку”; він "виникає поступово із уривків, які пропонуються практиками" [121, с. 126].

Течії 1ї хвилі: 1.Консервативна. Г. Шмоллер. Основна ідея: у суспільстві, економіці є традиції німецького суспільства (монархія, націоналізм). Запроваджується етичний принцип економічних досліджень. Заперечення математичних методів дослідження. 2.Буржуазно-ліберальний напрям. Л. Брентано. Реформування буржуазного суспільства шляхом розвитку профспілкового руху з метою досягнення класового миру.

2 хвиля: Макс Веббер. «Протестанська етика і дух капіталізму» (1904). «Загальна економічна історія» (1919-20).

1.Поглиблення методології аналізу. Звільнення від націоналізму та однобічності історичного методу. 2.Людський соціум – це сукупність людей вільних від державного диктату. Вплив особистих мотивів на поведінку суб’єктів. 3.Концепція «ідеальних типів суспільного устрою». Певні теоретичні схеми, які створив для осмислення конкретних етапів історичного розвитку. 4.Теорія розвитку капіталізму, в межах якої виділяв: 1)традиційну поведінку індивідів; 2)раціональна. 5.Аналіз взаємозв’язків між етичним кодексом протестантизму і капіталістичним духом. Вважав, що на певному етапі історичного розвитку Європи відбувається унікальне поєднання особливостей духовного життя людей та матеріальної зацікавленості, корисливого інтересу «економічної людини», що сприяло появі мотивації суб’єкта на основі раціональності.

55. Соціально-економічні передумови виникнення кейсіанства

Наприкінці ХІХ ст. та в першій третині ХХ ст. в економіці найбільш розвинутих промислових країн відбулися значні зміни, які по суті означали завершення цілого ряду старих і відкриття нових технологічних горизонтів, зміну типу економічного зростання та механізмів регулювання ринкової економіки. Концентрація і централізація капіталу призвели до виникнення монополістичних утворень не лише в промисловості але й у фінансовій сфері.

Посилення ролі профспілкового руху суттєво трансформували ринок праці. Розгортаються процеси інтернаціоналізації національних економік. Це все означало завершення періоду „класичної ринкової економіки” з притаманною їй досконалою конкуренцією, наявністю механізмів саморегулювання, економічною нейтральністю держави та політикою економічного лібералізму.

Свідченням цього стала глибока і затяжна економічна криза 1929 – 1933 рр., яка різко перервала тривалий період економічного процвітання. Неплатежі, масові банкрутства, гігантське безробіття, падіння національного доходу і життєвого рівня населення. Всього цього раніше історія не знала. Економічна криза одночасно засвідчила і кризу неокласичної економічної теорії, оскільки її основні постулати вже в неповній мірі відповідали дійсності, а практичні рекомендації з подолання наслідків економічної депресії не давали відчутних результатів. Назріла необхідність нового підходу до пояснення суті

економічних процесів, розробки нової концепції економічної політики держави. Це завдання виконала економічна теорія Джона Мейнарда Кейнса (1883 – 1946) – видатного англійського вченого-економіста, політичного і громадського діяча.

Загалом:

1. Циклічніть розвитку економіки;

2. Контроль монополій за господарством;

3. Велика депресія 29-33 рр. (безробіття, інфляція, зниження виробництва, припинилися інвестиції).