- •1.Предмет та місце в системі екон.Наук
- •2.Мета, завдання, функції
- •3. Економічні причини підйому країн Стародавнього Сходу
- •4.Економічний розвиток стародавньої Греції
- •5. Економічний розвиток Стародавнього Риму
- •6.Причини занепаду рабовласницького способу виробництва
- •7. Основні риси та етапи еволюції феодального господарства
- •8.Форми феод. Землеволодіння на прикладі Королівства франків
- •9.Феодальне місто, його ознаки та економічна роль у суспільстві Середньовіччя.
- •10. Розвиток цехової організації у часи феодалізму
- •11.Особливості внутр. Та зовн. Торгівлі епохи Середньовіччя
- •12.Основні фактори розкладу феодального господарства. Становлення мануфактурного виробництва
- •13.Передумови, хід та економічні наслідки Великих географічних відкриттів
- •14.Первісне нагромадження капіталу в Англії, його сутність, джерела та результати
- •15.Соціально-економічні передумови і наслідки революції у Нідерландах (1566-1609 рр.)
- •16.Промисловий переворот в Англії, його передумови та соціально-економічні наслідки
- •17.Особливості промислового перевороту у Франції
- •18. Економічний розвиток сша у хvііі - першій пол. Xiх ст.
- •19. Причини втрати Англією світової економічної першості (кін. Xiх ст.).
- •20.Економічне піднесення сша у період монополістичного капіталізму (межа xiх-хх ст.).
- •21. Особливості монополізації економіки: причини і наслідки. Форми монополій
- •22. Економічні причини і наслідки Першої світової війни
- •23.Економ. Сутність Версальської системи. Плани ч.Дауеса і о.Юнга
- •24. Світова економічна криза 1929-1933 рр. Та її наслідки для сша.
- •25.Світова економічна криза 1929-1933 рр. Та її наслідки для Німеччини
- •26. Розвиток Японії та сша після Першої світової війни
- •27. Характеристика розвитку міжнародних економічних відносин у др. Пол. Хх ст.
- •28.Глобалізація: її сутність, ознаки і наслідки
- •29.Інтеграційні процеси в економіці. Європейський союз
- •30. Постіндустріальне суспільство. Тенденції світового економічного розвитку на межі тисячоліть
- •31. Економічні наслідки Другої світової війни
- •32. План Маршалла, його сутність та значення для відродження повоєнної Європи.
- •33. Економічне піднесення Японії та Німеччини після Другої св.. Війни.
- •34. Особливості економічної думки країнах Стародавнього Сходу.
- •Закони Хамурапі
- •Старий Завіт Біблії
- •Індія. Закони Ману. 6 ст. До н.Е.
- •35. Пам’ятки економічної думки Стародавньої Греції
- •36. Економічна думка Стародавнього Риму
- •37. Економічна думка Середньовіччя
- •38. Меркантилізм: історичні передумови виникнення і загальна характеристика
- •39. Основні етапи розвитку та історичне значення меркантилізму
- •40. Передумови виникнення класичної політичної економії, її загальна характеристика та методологічні принципи
- •41. Зародження класичної політичної економії в Англії
- •42. Розвиток класичної політичної економії у Франції. Школа фізіократів. Економічні таблиці ф.Кене
- •43. Теоретична система а.Сміта
- •44.Історичні умови виникнення та загальна характеристика соціалістичних економічних ідей
- •45. Економічна думка раннього та пізнього соціалізму
- •46.Теорія марксизму
- •47.Передумови виникнення та особливості маржиналізму.
- •48. Австрійська школа: розробка теорії граничної корисності.
- •49. Англійській Маржиналізм (Кембріджська школа).
- •50. Американська школа маржиналізму: граничний аналіз факторів виробництва.
- •51. Лозанська школа і математичні концепції економічної рівноваги.
- •52. Формування системи національної політичної економії в Німеччині(ф. Ліст)
- •53. “Стара” історична школа у Німеччині
- •54. “Нова” історична школа
- •55. Соціально-економічні передумови виникнення кейсіанства
- •56 Теоретична система та економічна програма Дж.М.Кейнса.
- •57. Неокейсіанські теорії економічного зростання
25.Світова економічна криза 1929-1933 рр. Та її наслідки для Німеччини
Світова криза глибоко уразила економіку Німеччини, що пояснюється насамперед її залежністю від іноземного капіталу. Найважчим був 1932 р. Промислове виробництво, найбільше уражене кризою, скоротилося на 40 % порівняно з 1929 p., 68 тис. підприємств зазнали краху. У 1932 р. потужності машинобудівної промисловості були завантажені трохи більше ніж на 1/4, автомобільної — на 1/4, будівельної — на 1/5. Кількість безробітних становила 8 млн осіб. До промислової кризи додалася аграрна. На 60 % скоротився обіг зовнішньої торгівлі, розладналася кредитно-грошова система. Припинення допомоги з боку країн, що також були уражені кризою, погіршувало становище Німеччини.
Відсутність ефективної антикризової програми і неспроможність режиму Веймарської республіки ефективно протистояти економічній кризі, загострення соціальних суперечностей, прагнення монополій до відновлення втрачених позицій на світовому ринку, зростаюча ностальгія достатньо широких суспільних кіл за минулою величчю Німецької імперії в умовах різкого падіння життєвого рівня, байдужості до внутрішніх проблем Німеччини з боку урядів інших країн стали основними чинниками встановлення фашистського режиму в країні в 1933 р. Президент Німеччини Гінденбург у січні 1933 р. на пряму вимогу фінансових магнатів, які відкрито підтримували нацистів, призначив А. Гітлера рейхсканцлером, передавши йому реальну владу
26. Розвиток Японії та сша після Першої світової війни
Особливості економічного розвитку Японії. Протягом Першої світової війни, на відміну від Італії і Німеччини, Японія зробила значний крок на шляху зростання своєї індустрії. Проте післявоєнна економічна криза 1920—1921 pp. охопила також Японію.
Не приймала безпосередньої участі у війни, але дотримувалась інтересів країн з боку Антанти. За часи війни Я. збільшила національне богаство на чверть. Розширила колоніальні володіння у Китає, прибережних зонах. Проводила жорстку політику на тер. своїх колоній, поширювала ринки збуту, нав’язувала невигідні умови щодо торгівлі. Пром. Виробництво збільшується вдвічі. Перетворюється з аграрно-інд. в інд-аграрну. Оскільки пізно перейшла на шляхи ринкового господарювання, то її розвиток був дуже стрімким на основі досягнень НТП і дуже пильну увагу до екон. процесів приділяла саме держава, вона фінансувала основні сфери і галузі. Підприємства, в які вкладали великий капітал держава, коли вони досить розвивались віддавали в приватну власність.
За період з 1924 по 1926 р. великих успіхів було досягнуто в металургійній, машинобудівній та хімічній промисловості. Проте провідною, як і раніше, залишалася бавовняна галузь.
США вийшли з війни, зміцнивши свої позиції як лідер світового господарства За період підготовки до Першої світової війни, особливо в її роки, США вдалось активно використати місткий ринок воюючих країн. Виконання контрактів на постачання зброї сприяло прискореному промисловому розвитку, а поставки продовольства зумовили в країні різке підвищення рівня сільсько-господарського виробництва Внаслідок економічного піднесення США вдалося достатньо швидко подолати кризові явища конверсійного періоду. Фундаментом процвітання в цей період став прискорений розвиток нових галузей завдяки модернізації їх і втіленню останніх досягнень НТП, наукових методів організації виробництва. Вирішальною подією стало обрання перезидентом США Рузвельта, який запропонував для виходу з кризи комплекс реформ — "новий курс"
Потужним інструментом політики "нового курсу" і разом з тим його наслідком стали формування й розвиток системи державного регулювання ринкових відносин.
Не менш важливою була антикризова аграрна політика Рузвельта.