51. Лозанська школа і математичні концепції економічної рівноваги.

В. Джевонс, Л. Вальрас. Більш ширше почали використовувати математичні методи. Праця «Теорія політичної економії» (1871).

• В центрі теорії граничної корисності В. С. Джевонса знаходиться ставлення людини до продукту, її бажання потреби.

• Корисність і цінність благ мають функціональну залежність. «Ланцюжок Джеванса» - витрати виробництва (праця) управляють пропозицією, пропозиція управляє потребою, а потреба визначає цінність(вартість) продукту.

• Досконала конкуренція – це основна умова успішного розвитку ринку. Економічна рівновага – це баланс насолоди і страждань раціонального суб’єкта.

• Використання математичного, а не психологічного підходу.

Леон Вальрас «Елементи чистою політичної економії». Розробив модель загальної економічної рівноваги – це такий стан, за якого в економіці вирівнюється сукупний попит та сукупна пропозиція, та існує повна зайнятість факторів виробництва.

Специфіка дослідження ним граничної корисності зводилася до постулату можливості виміру всіх видів економічної діяльності на єдиній шкалі корисності.

18-19 ст. – зародження історичної школи. Передумови: нерозвинений ринок, феодальні пережитки, соціальні конфлікти.

52. Формування системи національної політичної економії в Німеччині(ф. Ліст)

Ознаки історичного методу:

1. Опис конкретно-історичних форм розвитку економіки.

2. Критика ідей А. Сміта і Д. Рікардо.

3. Національна специфіка.

4. Предмет науки: історія народного господарства.

5. Протекціоністська політика в його крайньому вираженні.

Етапи історичної школи:

1. 40-60 рр. 19 ст. Стара історична школа.

2. Нова історична школа

   1. 70-90 рр. 19ст. – перша хвиля.

   2. 90р. – поч.. великої депресії (30 роки 20ст.) – друга хвиля.

Фрідріх Ліст.

«Національна система політичної економії» (1841). Різко критикував класику політекономії, оскільки не погоджувався із принципом мобільної конкуренції, лібералізації економіки, вільного ціноутворення. Основний вплив на розвиток економіки має мати держава.

• Критика класичної політекономії, бо: ігнорування національних ідей, продуктивних сил, відповідно їх зміни.

• Заперечення дії універсальних законів.

• Захист інтересів Німеччини від Англії.

• Теорія продуктивних сил, до яких належить фізичні і моральні здібності людини, громадські та політичні заклади, природні ресурси, матеріальний капітал.

• Концепція стадій економічного розвитку: 1)дикунство, 2)скотарство, 3)землеробство, 4)аграрно-мануфактурний стан, 5)аграрно-мануфактурний комерційний стан.

• Політика «виховного» протекціонізму: пояснювала необхідність активної економічної ролі держави. Повинна враховувати специфіку кожного етапу розвитку.

53. “Стара” історична школа у Німеччині

Ознаки: 1.Заперечення класових принципів. 2.Національна специфіка. 3.Основою досліджень є історичний метод. 4.Недоліком цієї школи, є те, що повністю відмовились від принципів класів, але самі свою концепцію не побудували, не було жодного аналізу і аналітичних висновків.

Політична економія використовує історичний метод дослідження. Вони вважали, що необхідно досліджувати питання про те, як виникли і розвивалися економічні інститути. Перш ніж перейти до якихось узагальнень вони намагалися зібрати весь фактичний матеріал про події в різні періоди часу (попередні і теперішні). Вони були впевнені, що такий метод зробить їх висновки більш ґрунтовними, ніж холодні і байдужі до людини дедуктивні конструкції англійських економістів.

В. Рошер наполягав на необхідності повернення до емпіричного методу, Б. Гільдебранд намагався перетворити політичну економію в науку, яка вивчала б процеси економічного зростання, а К. Кніс повністю заперечував наявність будь-якого змісту в економічних законах. З цього приводу В. Рошер писав, що підхід до вивчення економічних процесів повинен носити як практичний так і науковий характер. Остаточним висновком було твердження про те, що економічна теорія завжди має лише відносну цінність.Представники старої історичної школи заперечували діалектичний характер суспільного розвитку, визнаючи лише еволюційну форму. В. Рошер вважав, що зміна форм суспільного життя повинна відбуватися так повільно, щоб цього навіть не можна було помітити. . Цю точку зору поділяв і Б. Гільдебранд, який вважав, що різниця між підприємцем і робітником існувала завжди, але підтримував погляди Ж. Б. Сея на природу прибутку підприємця. На відмінну від класиків, представники старої історичної школи наполягали на відносному характері економічних законів, ідей, на їх змінності під впливом змін самого народу та його потреб. К. Кніс заперечував об’єктивність економічного розвитку. Науковець вважав, що суспільство вільне від дії будь-яких законів. На відмінну від класиків, представники старої історичної школи наполягали на відносному характері економічних законів, ідей, на їх змінності під впливом змін самого народу та його потреб. К. Кніс заперечував об’єктивність економічного розвитку. Науковець вважав, що суспільство вільне від дії будь-яких законів.