16, Економічна нерівність. Крива Лоренца – графічна та економічна інтерпретація. Коефіцієнт Джинні та децільний коефіцієнт

У графічному вигляді нерівність розподілу доходів населення ілюструє крива Лоренца – кумулятивний розподіл чисельності населення та відповідних цій чисельності доходів. Таким чином, вона відображає співвідношення часток усіх доходів та часток усіх їх отримувачів. За умови абсолютно рівного розподілу доходів 10% населення одержувало б 10% доходів

Чим далі крива Лоренца відхиляється від бісектриси, тим більший ступінь ек нерівності, тим більша ймовірність відсутності середнього класу.

GINI=S(OAC)/S(OAB)

Чим більший коеф GINI, тим бульша ек нерівність.

Децільний коефіцієнт

Він відображає співвідношення між доходами 10% найбагатшої частини населення й 10% найбіднішої частини населення.

17. Кейнсіанська функція споживання в закритій приватній економіці: графічна та математична інтерпретація; сутність ефекту заощаджень. Недоходні фактори споживання та заощаджень.

Споживання домашніх господарств - їхні витрати на споживчі товари та послуги.

Функція, що описує залежність споживання господарств від поточного наявного доходу на думку Кейнса - ф-ія споживання.

Із зростанням доходу - зростає споживання.

Кожна точка відрізку АВ характеризує ситуацію, коли домогосп. споживає більше ніж одержує дохід.

Це можливо коли є попередні заощадження - ефект заощаджень.

C > D

S < 0

Цей ефект має негативний характер, бо відбув. зменшення S, що призв. до зменш. інвестування, що призводить до зменш. розширеного відтворення.

↓S ─ ↓I → розшир. відтворення

Якщо доходи не збільш., ефект заощаджень припиняється і вся ф-ія споживання переміщ. вниз (точка В).

C = D + S

20% = 15% + 5%

Кейнсіанська ф-ія споживання

_C= _{+c*Y або} C= _+c*DI

_{С- приватне споживання}

_{- автономне споживання}

С-гранична схильність до споживання

_{DI=У- наявний поточний дохід}

Для хар-ки поведінки ф-ії споживання використовують середні та граничні схильності до споживання та заощадження.

Сер. схильність до споживання:

Гранична схильність до споживання:

Введемо позначення:

APC, MPC → C

К рім доходів на C та S впливають інші фактори, які назив. автономними або недоходними (c; s).

Їх існування Кейнс пов'язував із зменшенням доходів, викликаним можливим зниженням рівня зайнятості, внаслідок чого певна частина робітників тимчасово втрачає роботу і заробітну плату. У таких випадках, люди можуть використовувати заощадження, які були створені в минулому періоді або вдаватися до позик. Це означає що чинниками автономного споживання є майно (активи), яке нагромаджено за рахунок доходів минулого періоду, і позики, джерелом яких є майбутні заощадження.

Ф-ія споживання складається з автономної і доходної частини:

В приватній закритій економіці наші доходи = ВВП.

Та ф-ії споживання та заощадження набув. вигляду:

18. Функції споживання з урахуванням фактора часу. Теорія Фішера про міжчасовий вибір споживача. Споживання у довгостроковому періоді: гіпотеза життєвого циклу та постійного доходу.

Споживання домашніх господарств - їхні витрати на споживчі товари та послуги.

Функція, що описує залежність споживання господарств від поточного наявного доходу на думку Кейнса - ф-ія споживання.

Виділяють дві форми ф-її споживання, а саме: короткострокову і довготривалу.

1. В основі короткострокової (обґрунтував Кейнс) - поточний дохід, а заощадження та позики використовуються як резерв лише за умови суттєвого зниження рівня зайнятості.

При цьому середня схильність до споживання зменшується зі зростанням доходу.

Кейнсіанська ф-ія споживання

_C= _{+c*Y або} C= _+c*DI

_{С- приватне споживання}

_{- автономне споживання}

С-гранична схильність до споживання

_{DI=У- наявний поточний дохід}

2. Згідно з довготривалою ф-їєю споживання (що грунт. на теорії Фішера про міжчасовий вибір споживача) - споживання в кожному поточному періоді залежить від доходу людини впродовж всього життя.

Для підтримання сер. рівня споживання протягом життя, люди переміщують свій дохід між різними періодами життя, використовуючи заощадження та позики.

На базі теорії Фішера з'явилось дві гіпотези щодо дії споживання:

1) Гіпотеза життєвого циклу (Ф. Модільяні);

2) Гіпотеза постійного (перанентного) доходу (М. Фрідмен).

1) За гіпотезою життєвого циклу для підтримання стабільного рівня споживання люди заощаджують в період трудового життя, щоб мати можливість використовувати накопичене майно в післятрудовий період життя.

- гранична схильність до споживання з поточного доходу,

- гранична схильність до споживання з майна (активів),

W - майно, яке люди накопичують за рахунок заощаджень.

2) За гіпотезою постійного доходу поточний дохід людини є сумою двох компромісів: постійного доходу і тимчасового доходу.

- постійний дохід,

- коеф., який визначає частку постійного доходу що витрачається на споживання.