Особистий дохід, особистий наявний дохід і споживання.

Сума доходів є доходом домогосподарств, або особистим доходом.

Якщо особистий дохід пов’язувати з джерелами формування, то його величину можна визначити за такою формулою:

Доходи від активів — це дохід від власності (дивіденди, проценти, рента). Соціальні трансферти охоплюють доходи не зароблені, а отримані внаслідок перерозподілу сукупного доходу (пенсії, стипендії, виплати по безробіттю, субсидії тощо).

Сума витрат домогосподарств на ринку споживчих товарів і послуг визначає величину їхнього споживання, яке можна назвати приватним споживанням.

Особистий наявний дохід — це та частина сукупного доходу, яка залишається у розпорядженні суб’єктів приватної економіки після сплати податків і може бути використана для приватного споживання і заощадження. Наявний дохід приватної закритої економіки дорівнює ВВП. D=C+S

Особистий наявний дохід можна визначити як різницю між наявним доходом приватної економіки і наявним доходом підприємств:

Особистий наявний дохід розподіляється на дві частини: споживання та заощадження домогосподарств.

Споживання є головним компонентом сукупних витрат на виробництво ВВП, чинник, від якого залежать стан нац ек, економічні піднесення та спади.

Роль заощаджень у споживанні. Вартість заощаджуваних грошей з урахуванням часового фактора.

Заощадження використовуються домогосподарствами для переміщення доходів з одного періоду в інший з метою регулювання в часі своїх витрат на споживання. З часом вартість заощаджуваних грошей зростає. Тому слід розрізняти теперішню і майбутню вартість грошей.

Теперішня вартість грошей — це наявна сума грошей у поточному періоді. Майб вартість більша за теперішню вартість на величину процентів, нарахованих за кожний рік використання заощадженої суми грошей у майбутньому періоді. Така майбутня вартість складається з основної суми і процентів, нарахованих за попередні роки.

Майбутню вартість грошей:

FV = PV(1+r)ⁿ

де FV — майбутня вартість; PV — теперішня вартість; r — ставка дисконту, тобто така ставка проценту, яка використовується для приведення грошових потоків до їхньої вартості в періоді, який приймається за базу розрахунків; n — кількість років майбутнього періоду.

Відмінність майбутньої вартості від теперішньої залежить від часу, протягом якого заощаджуються гроші і від ставки дисконту. Ставку дисконту визначають як максимально можливий рівень доходу, котрий можна отримати за альтернативними варіантами вкладання коштів.

Теперішня вартість майбутньої вартості. (дисконтована вартість:

Рішення домогосподарств про необхідність заощаджувати частину свого наявного доходу зумовлюється передусім бажанням захистити себе від непередбачуваних обставин або для фінансування запланованих майбутніх витрат, які потребують значних коштів.

Схильність домогосподарств до заощаджування залежить від рівня їхнього доходу. Якщо особистий дохід невеликий, то схильність до заощаджування є невисокою. У разі високого рівня доходу схильність до заощаджування зростає.