90. Номінальна та реальна зп

Номінальна заробітна плата – сума грошей, яку одержує працівник за свою працю. Одиницею виміру тут є погодинна ставка заробітної плати, яка визначається коливанням попиту і пропозиції на ринку праці. Номінальна заробітна плата, тобто кількість грошей, одержаних працівником на руки, не дає повного уявлення про доход на фактор найманої праці, тому що в різний час за одну і ту ж кількість грошей можна купити різну кількість життєвих благ. Реальна заробітна плата маса товарів і послуг, які можна придбати за номінальну заробітну плату за існуючого рівня цін після відрахування податків та інших платежів. рівень реальної заробітної плати визначається сумою номінальної оплати праці, рівнем податків і цін на життєві блага.

91. Позичковий відсоток — це ціна, що сплачується за використання грошей. Найчастіше він розглядається не в абсолютному значенні (як кількість грошей), а у відносному — як відсоток від суми позичених грошей. Для зручності ставку позичкового відсотка, як правило, дають у перерахуванні на річну. Джерелом сплати позичкового процента є прибуток, що його одержує підприємець у процесі продуктивного використання позичкового капіталу. Прибуток розподіляється між суб’єктами кредитних відносин:кредитор отримує прибуток у вигляді процента за кредит;-позичальник отримує підприємницький доход у вигляді прибутку на позичковий капітал, який використовується в підприємницькій діяльності.Величина позичкового процента характеризується його нормою у вигляді процентної ставки. Норма процента визначається як відношення річного доходу, одержаного на позичковий капітал, до суми наданого кредиту, помножене на сто.

Поз.відсоток=Сума сплати за позику/сума поз.капіталу*100%

Норма процента знаходиться у певній залежності від норми прибутку. Вважається, що норма процента може коливатись від нуля (мінімальна межа) до середньої норми прибутку (максимальна межа). Мінімальну межу норми процента точно визначити не можливо, але вона не повинна дорівнювати нулю бо інакше надання кредиту втрачає всякий сенс для кредитора.

92.Національний обсяг виробництва

Суспільне виробництво — сукупна організована діяльність людей із перетворення речовин і сил природи з метою створення матеріальних і нематеріальних благ, необхідних для їх існування та розвитку. Традиційно складається з двох сфер: матеріальне і нематеріальне.

Валовий внутрішній продукт - це ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених у національній економіці протягом певного періоду часу (як правило, року). У фактичних ринкових цінах – номінальний ВВП. У постійних цінах - реальним ВВП.

Визначення ВВП за кінцевим використанням (видатками) передбачає сумування споживчих видатків населення (С), інвестиційних видатків підприємств (І), державних закупівель товарів і послуг (Д) та чистий експорт (Е): ВВП=С + Д + Е

Визначення ВВП за розподільним методом (доходами) передбачає сумування доходів, отриманих від виробництва продукції (робіт, послуг): заробітної плати найманих працівників з відрахуваннями у різні фонди (ЗП), ренти (Р), процента (П), прибутку (Пр), непрямих податків на бізнес (НПБ), амортизації (А):

ВВПІІ=ЗП + Р + П + Пр + НПБ + А

Валовий національний продукт (ВНП) - це показник, який характеризує ринкову вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених за певний проміжок часу за допомогою факторів виробництва, що належать резидентам певної країни. ВНП = ВВП + Надходження з-за кордону - Платежі за кордон

Чистий внутрішній продукт (ЧВП) — це показник, який характеризує ринкову вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених за певний проміжок часу, скориговану на вартість спожитого капіталу (амортизації): ЧВП = ВВП – А

Національний дохід - це показник, який характеризує дохід, зароблений власниками ресурсів, що є резидентами країни, за певний період часу. НД = ВНП - А - НПБ

93. Економічне зростання – Економічне зростання в масштабах всього суспільства – це збільшення річного виробництва товарів та послуг. Економічне зростання визначається з двох позицій: 1) як поступальний приріст реального обсягу ВВП, ВНП або національного доходу (НД) за рахунок збільшення обсягів використовуваних ресурсів і (або) кращого їх використання без порушення рівноваги у короткострокових періодах; 2) як реальний приріст ВВП (ВНП чи НД) на одну особу.

Фактори:

1. Прямі

   1. втілення технологій та організації виробництв. Збільшення кількості та якості природних ресурсів.

   2. Зростання чисельності та професіоналізму трудових ресурсів.

   3. Збільшення та поліпшення складу основного капіталу.

   4. Розвиток підприємництва.

   1. Непрямі

      1. Рівень цін на ресурси

      2. Рівень оподаткування

      3. Облікова ставка національного банку

      4. Рівень монополізації ринку

      5. Циклічність економічного розвитку

Абсолютний приріст deltaY = Yt-Yt-1. Y – ВВП, ВНП, НД.

Темп приросту deltaT=delY/ Yt-1.

Джерелами економічного зростання є: — економічні ресурси, що пропонуються їх власниками; — зростання продуктивності ресурсів на основі розвитку НТП.