- •59.Капітал, зміст, структура, функції
- •60.Основний капітал
- •61.Зношення, амортизація
- •62.Об.Капітал, засоби, активи
- •63.Кругооборот і оборот капіталу. Функціональні форми капіталу.
- •64.Час обороту, швидкість обороду.
- •65.Підриємництво, зміст, риси, суб’єкти та об’єкти.
- •66. Форми підприємництва
- •69. Дивись 66.
- •70. Ви́трати виробництва та їхня структура
- •71. Постійні,змінні, та валові витрати
- •72.Зовнішні та внутрішні витрати
- •73.Граничні витрати, закон спадної віддачі.
- •74.Витрати обігу: чисті та додаткові
- •75.Доходи і прибуток фірми; зміст, види.
- •76.Ринкова ціна
- •77.Чинники, що впливають на ціну
- •79.Методи ціноутворення
- •81.Рента та орендна плата за землю
- •82.Диференційна рента
- •84.Принципи та механізм формування факторних доходів
- •85.Види та джерела формування факторних доходів
- •86.Ціноутворення на ринку землі. Ціна землі. Рентні платежі й орендна плата.
- •90. Номінальна та реальна зп
- •92.Національний обсяг виробництва
- •94.Типи ек зростання
- •95.Грошовий обіг та його закони
- •97.Дивись 98.
- •98.Форма і види кредиту. Кредитна система у.
- •100. Принципи кредиту
- •101. Фінанси: зміст, структура, функції. Фінансова система України.
- •104. Податки: зміст, функції, види.
- •105.Сімейний дохід, структура, використання, рівень життя, показники.
- •109.Циклічність
- •111.Теорії циклів: монетарна, кейнсіанська, марксистська.
- •112. Зміст та головні завдання економічної політики.
- •114.Цілі та інструменти економічної політики.
- •116.Економічні функції держави
- •117.Напрямки та проблеми сучасної економічної політики в Україні.
- •118.Світове господарство: зміст, виникнення, етапи розвитку.
- •119.Міжнародні економічні відносини: зміст та структура.
- •120. Міжнародна валютно-фінансова система
- •121.Міжнародні фінансово-кредитні інститути
- •122. Міжнародна міграція трудових ресурсів.
112. Зміст та головні завдання економічної політики.
Оскільки головною метою процесу вдосконалення структури економіки є досягнення стійкого економічного зростання суспільного виробництва і підвищення його ефективності, зміст економічної політики держави складають наступні елементи:
встановлення цілей структурної перебудови, зорієнтованих на вирішення економічних питань, які пов'язані з ринковим реформуванням економіки;
визначення вихідного ресурсного потенціалу суспільного виробництва за галузями, групами виробництв, економічними регіонами. Важливим критерієм при цьому мають бути економічність і вигідність даного ресурсу;
виділення галузей, виробництв, регіонів, розвиток яких необхідно стимулювати в першу чергу, оскільки в умовах тривалої економічної кризи неможливий одночасний підйом всіх видів виробництв галузей економіки;
визначення об'ємів ресурсів необхідних для прискореного розвитку пріоритетних галузей і видів виробництв, розробка заходів щодо їх мобілізації і концентрації на пріоритетних напрямах економічного розвитку;
формування механізмів регулювання процесів узгодження і послідовності проведення структурної перебудови.
До основних функцій економічної політики держави, зважаючи на виділені елементи, слід віднести:
- забезпечення правопорядку в країні в цілому, без чого неможливе ефективне функціонування будь-якої сфери суспільного життя, у тому числі й економічної;
- гарантія дотримання всіма членами суспільства, у тому числі і учасниками ринку, загальноприйнятих «правил гри»;
- створення і підтримка інфраструктури, на основі якої повинна ефективно функціонувати економіка країни;
- створення і підтримка соціального фону, що сприяє нормальному функціонуванню економіки.
113.Взаємозв’язок економічної теорії та політики Економічна теорія виконує позитивну функцію і відповідає на питання"що" і "чому" відбувається в реальній економіці. Еконо-мічна політика виконує переважно нормативну функцію і вирішує питання "що треба зробити", щоб досягти певних цілей економіч-ного і соціального розвитку.Однак дати відповідь на питання "що треба зробити" економічна політика не може без залучення еконо-мічної теорії. Дії урядовців, політиків, бізнесменів більшою мірою залежать від економічної теорії, ніж це здається на перший погляд. Можна зробити висновок, що економічні теорії приховано панують над нами незалежно від того, чи знаємо ми що-небудь про них, чи ні. Той чи інший захід економічної політики завжди можна віднести до певного напряму економічної теорії так само, як ці теорії мають сукупність властивих саме їм уявлень про інструменти і механізми економічної політики.
Наприклад, класична ек теорія вважає найкращою еко-номічноюполітикою таку, яка передбачає мінімально можливе втручання держави векономіку.
Кейнсіанська економічна теорія, навпаки, розглядає втручання, що спрямоване на стимулювання сукупного попиту, життєво необ-хідним для функціонування ринкової системи.
Монетаристська концепція відкидає можливості використання грошової політики для фінансування бюджетного дефіциту, якщо цей дефіцит призводить до таких коливань грошової маси, які пе-ревищують реальний темп економічного зростання.