- •1.Соціологія як наука. Центральні поняття соціології:
- •2.Співвідношення соціології та соціології міжнародних відносин.
- •4.Історія становлення компаративістики. Компаративні
- •5.Типи та методичні проблеми компаративних досліджень
- •6.Неомарксистський напрям у соціології міжнародних
- •7. Ціннісне коло ш. Шварца як інструмент компаративного дослідження.
- •8. Ціннісна система українського суспільства у крос національному
- •9. Барометер толерантності у кроснаціональних
- •10.Дискусія про тенденції розвитку та конфліктів
- •Неполітичні чинники конфліктності західної та мусульманської
- •12.Світ-системний аналіз та теорія залежності (а. Франк, і. Валлерстайн)
- •13. Соціокультурні чинники інституційної ефективності.
- •14.Емансипаційна теорія демократії р. Інглегарта
- •15.Теорія постматеріалістичних цінностей р. Інглегарта
- •16.Внесок п. Норріс у сучасні компаративні дослідження
- •17.Застосування шкали національної дистанції для
- •18.Інтегровані показники у компаративних кроснаціональних
- •19 Інтегровані показники у компаративних кроснаціональних
- •Україна посіла 152 місце в «корупційному рейтингу»
- •21Міжнародні відносини у епоху «третьої хвилі» (теорія третьої хвилі
- •22,Різновиди акторів на міжнародній арені. Етатизм vs. “світове
- •23.Закономірності функціонування і трансформації міжнародних
- •Теорій хвиль демократизації с. Гантінгтона
- •26. Методи соціологічного аналізу міжнародних відносин.
- •27.Методи соціологічного аналізу міжнародних відносин.
- •28. Методи соціологічного аналізу міжнародних відносин.
- •29. Методи соціологічного аналізу міжнародних відносин.
- •30. Методи соціологічного аналізу міжнародних відносин.
Неполітичні чинники конфліктності західної та мусульманської
цивілізації (за роботою П. Норріс та Р. Інглегарта «Справжнє зіткнення
цивілізацій»).
СемюельХантінгтон був тільки наполовину правий. Вододіл культури, що розділяє
Захід і мусульманський світ іде не лише через демократію, але й через стать
(гендерна нерівність). Згідно з новим опитуванням, мусульмани і їхні західн
і колеги хочуть демократії, але вони окремі світи, коли справа доходить до
відносин у сімї, розлучень, абортів, рівності статей і прав гомосексуалістів
, яке, можливо, не обіцяє нічого доброго для майбутнього демократії в
Близькому Сході. Рональд Інглхарт і Піппа Норріс.
У праці “Справжнє зіткнення цивілізацій” (The true clash of civilizations)
у співавторстві з П. Норріс Р. Інглегарт входить в дискусію з С. Гантінгтоном
щодо справжніх причин зіткнення цивілізацій.
На думку Інглегарта та Норріс – це питання гендеру та сексуальності, а
не питання ставлення до демократії (Гантінгтон вважав, що останнє).
12.Світ-системний аналіз та теорія залежності (а. Франк, і. Валлерстайн)
Теорія залежності світової системи була сформульована Франком і іншими
дослідниками й стала популярною в 1970 х. Теорія залежності має
свої коріння в Ленінській теорії експлуатації імперіалістичного капіталізму економі
чно нерозвинених країн. Неомарксистські теорії розвитку й недорозвиненості прив
ели до створення нової теорії залежності в 1960-х та 1970-х рр. Франк виявився
найбільш видним теоретиком цього напрямку. Він особливо був здивований про
блемами недорозвиненості країн Латинської Америки. У передмові до його кн.
иги «Капіталізм і недорозвиненість у Латинській Америці». Франк проводить
лінію поділу тим часом, що він називає економічно розвиненими
«метрополіями» й економічно нерозвиненими «супутниками» . Він прийшов
до висновку домінуючі капіталістичні
країни сприяли зубожінню нерозвинених країн сателітів і привели до збільшення
розриву між бідними й багатими країнами. Він також стверджує, що ці відносини
- метрополія-сателіт не обмежуються імперським або міжнародним рівнем
але пронизують й структурують все економічне, політичне й соціальне життя
Латиноамериканських колоній і країн.Отже, центральна теза теорії залежності
є наступною «недорозвиненість периферії є прямим результатом розвитку центра
й навпаки». Нарешті, згідно із цими теоріями, бідність третього світу викликається
країнами центра через процес експлуатації. Перспективи розвитку міжнародних
відносин відповідно до світ-системного підходу І. Валлерстайна
Різкий спад впливу США на світовій арені й
зіткнення інтересів численних центрів влади приведуть до того, що країни, що
згорнули ядерні розробки в 2000-х роках, знову запустять ядерні програми, і
це втримає багато країн світу від військових вторгнень, зробивши значно більш
небезпечними їхні наслідки.Особливу увагу слід приділити розгляду
трьох регіонів, що характеризуються зараз досить нестабільною політичною
ситуацією. Це Європа, Південно-Східна Азія й Південна Америка.
З 2001 по 2005 рік тут відбулися дві важливі події. Перше стало прямим наслідком
зміни курсу зовнішньої політики США: Франція й Німеччина з деякими іншими
країнами офіційно виступили проти вторгнення в Ірак. У той же час вони
зміцнювали політичні відносини
з Росією, у результаті чого утворювалася геополітична вісь Париж-Берлин-Москва.
У відповідь на це США за підтримки Великобританії організували інший блок, пере
манивши на свою сторону більшу частину країн Центральної Європи. Дональд Рам
сфельд назвав цю ситуацію протистоянням «старої» і «нової» Європи. Країни Цен
тральної Європи прагнуть до більш тісного співробітництва з США через свій остр
ах Росії, який склався історично. Другою важливою подією став провал проекту по
введенню загальноєвропейської конституції, проти якого проголосувала більшість
на референдумах у Франції й Нідерландах.
Азія-2025 Сценарій розвитку країн Південно-Східної Азії значно відрізняється від
європейського. Насамперед ми маємо тут справу тільки із трьома великими
країнами: Китаєм, Кореєю і Японією. Зараз дві з них розділені, і їх уряди,
безсумнівно, планують у майбутньому об'єднатися (Північна й Південна Корея,
КНР і Тайвань). І першого, і другого об'єднання добитися буде непросто,
але до 2025 року це, швидше за все, відбудеться.Нарешті,
Південна Америка може стати серйозним гравцем, відособленим від США,
об'єднати країни континенту в одну економічну зону.