11. Неполітичні чинники конфліктності західної та мусульманської

цивілізації (за роботою П. Норріс та Р. Інглегарта «Справжнє зіткнення

цивілізацій»).

СемюельХантінгтон був тільки наполовину правий. Вододіл культури, що розділяє

Захід і мусульманський світ іде не лише через демократію, але й через стать

(гендерна нерівність). Згідно з новим опитуванням, мусульмани і їхні західн

і колеги хочуть демократії, але вони окремі світи, коли справа доходить до

відносин у сімї, розлучень, абортів, рівності статей і прав гомосексуалістів

, яке, можливо, не обіцяє нічого доброго для майбутнього демократії в

Близькому Сході. Рональд Інглхарт і Піппа Норріс.

У праці “Справжнє зіткнення цивілізацій” (The true clash of civilizations)

у співавторстві з П. Норріс Р. Інглегарт входить в дискусію з С. Гантінгтоном

щодо справжніх причин зіткнення цивілізацій.

На думку Інглегарта та Норріс – це питання гендеру та сексуальності, а

не питання ставлення до демократії (Гантінгтон вважав, що останнє).

12.Світ-системний аналіз та теорія залежності (а. Франк, і. Валлерстайн)

Теорія залежності світової системи була сформульована Франком і іншими

дослідниками й стала популярною в 1970 х. Теорія залежності має

свої коріння в Ленінській теорії експлуатації імперіалістичного капіталізму економі

чно нерозвинених країн. Неомарксистські теорії розвитку й недорозвиненості прив

ели до створення нової теорії залежності в 1960-х та 1970-х рр. Франк виявився

найбільш видним теоретиком цього напрямку. Він особливо був здивований про

блемами недорозвиненості країн Латинської Америки. У передмові до його кн.

иги «Капіталізм і недорозвиненість у Латинській Америці». Франк проводить

лінію поділу тим часом, що він називає економічно розвиненими

«метрополіями» й економічно нерозвиненими «супутниками» . Він прийшов

до висновку домінуючі капіталістичні

країни сприяли зубожінню нерозвинених країн сателітів і привели до збільшення

розриву між бідними й багатими країнами. Він також стверджує, що ці відносини

- метрополія-сателіт не обмежуються імперським або міжнародним рівнем

але пронизують й структурують все економічне, політичне й соціальне життя

Латиноамериканських колоній і країн.Отже, центральна теза теорії залежності

є наступною «недорозвиненість периферії є прямим результатом розвитку центра

й навпаки». Нарешті, згідно із цими теоріями, бідність третього світу викликається

країнами центра через процес експлуатації. Перспективи розвитку міжнародних

відносин відповідно до світ-системного підходу І. Валлерстайна

Різкий спад впливу США на світовій арені й

зіткнення інтересів численних центрів влади приведуть до того, що країни, що

згорнули ядерні розробки в 2000-х роках, знову запустять ядерні програми, і

це втримає багато країн світу від військових вторгнень, зробивши значно більш

небезпечними їхні наслідки.Особливу увагу слід приділити розгляду

трьох регіонів, що характеризуються зараз досить нестабільною політичною

ситуацією. Це Європа, Південно-Східна Азія й Південна Америка.

З 2001 по 2005 рік тут відбулися дві важливі події. Перше стало прямим наслідком

зміни курсу зовнішньої політики США: Франція й Німеччина з деякими іншими

країнами офіційно виступили проти вторгнення в Ірак. У той же час вони

зміцнювали політичні відносини

з Росією, у результаті чого утворювалася геополітична вісь Париж-Берлин-Москва.

У відповідь на це США за підтримки Великобританії організували інший блок, пере

манивши на свою сторону більшу частину країн Центральної Європи. Дональд Рам

сфельд назвав цю ситуацію протистоянням «старої» і «нової» Європи. Країни Цен

тральної Європи прагнуть до більш тісного співробітництва з США через свій остр

ах Росії, який склався історично. Другою важливою подією став провал проекту по

введенню загальноєвропейської конституції, проти якого проголосувала більшість

на референдумах у Франції й Нідерландах.

Азія-2025 Сценарій розвитку країн Південно-Східної Азії значно відрізняється від

європейського. Насамперед ми маємо тут справу тільки із трьома великими

країнами: Китаєм, Кореєю і Японією. Зараз дві з них розділені, і їх уряди,

безсумнівно, планують у майбутньому об'єднатися (Північна й Південна Корея,

КНР і Тайвань). І першого, і другого об'єднання добитися буде непросто,

але до 2025 року це, швидше за все, відбудеться.Нарешті,

Південна Америка може стати серйозним гравцем, відособленим від США,

об'єднати країни континенту в одну економічну зону.