4.Історія становлення компаративістики. Компаративні

дослідження у протосоціології.

Традиція компаративних досліджень в соціології започаткована

працею М. Вебера „Протестантська етика та дух капіталізму”.

Вебер порівнює „зразки”, „еталони” – ідеальні системи взаємо

зв’язків релігійних етичних систем та їх проекцій на господарчу

діяльність індивідів. Традиція компаративного аналізу в соці

ології, в основному, розглядає подібності та відмінності між

суспільствами. Особливо розвинутими є порівняльні соціо

логічні дослідження у сфері політичної соціології .Арістотель

“Політика” – розмежування хороших і поганих типів правління

.Ш.Л.Монтеск`є “Дух законів” – аналіз причин, які визначають

характер урядування. де Токвіль “Демократія в Америці” –

вивчення американського випадку становлення і стабільного

функціонування демократичних інститутів. Мур “Соціальне

походження диктатури та демократії” – розглядає випадки

англійської, російської та японської революцій і їхні політичні

та соціальні наслідки. Дж. Сарторі “Порівняльна конституційна

інженерія” – політологічний аналіз особливостей інституційного

дизайну різних демократичних суспільств. Цікавим зразком

компаративного дослідження у межах соціології політики є

праця Зеди Скокпол (Theda Skocpol) „Держави та соціальні

революції”(1979).Скокпол представляє так звану немарксистську

теорію революцій. На основі порівняння французької, російської

та китайської революцій Скокпол приходить до висновку про те,

що у всіх з цих випадків спрацьовує подібний механізм – наявна

одна і та ж сукупність умов, які і створюють „революційний момент”.

Отже, як видно з самої назви центральної праці цього автора,

основним соціальним актором на якого звернена увага є держава.

Держава, на думку Скокпол, це не стільки організація створена

та маніпульована домінуючим класом. Держава це в першу

чергу адміністративна, поліційна, військова організація, яка виконує

функції двох основних типів:по-перше підтримує порядок у межах

суспільства та по-друге конкурує з іншими державами. В силу

виконання цих функцій держава може навіть входити у стан

конфлікту з так званим домінуючим класом.Отже, якщо держава

ефективно справляється з двома своїми основними завданнями –

рівень легітимності державної влади є високим.Скокпол

на підставі порівняння трьох кейсів розробляє теорію

революції – перелік необхідних для революції умов:

1) зовнішня загроза для Франції, Росії та Китаю від Британії,

Німеччини та Японії відповідно 2)негнучкість та слабкість держави

3)наявність порівняно незалежних та незадоволених соціальних спільнот

4) селянські повстання.

5.Типи та методичні проблеми компаративних досліджень

(М. Доган, Д. Пеласі).

Деякі проблеми методології і методів компаративних досліджень

.Компаративна соціологія більшою мірою є методом, а не окремою

теорією середнього рівня. Суть будь-якої емпіричної науки, як

правило, зводиться до експерименту. Прихильники компаративної

соціології наголошують на тому, що логіка експерименту та

порівняння подібні. Відмінність, перш за все, полягає у специфіці

об’єктів, які досліджуються. Якщо вони унікальні, як є унікальними

окремі суспільства чи регіональні системи, і не піддаються відтв

оренню в лабораторних умовах то єдиним адекватним шляхом

дослідження таких унікальних макросистем є порівняння. Як

що ж об’єкти аналізу достатньо багаточисельні та достатньо точ

но можуть бути відтворені в лабораторних умовах – виникають

умови для експерименту. Однією з центральних проблем порів

няльної соціології є співставність, співмірність базових одиниць

аналізу – держав, окремих інститутів, ролей і таке інше. Як заз

начають з цього приводу М. Доган та Д. Пелассі: “Чи є сенс

порівнювати Того... з колишнім Радянським Союзом; пустелю

Лівії з перенаселеною Японією; бідний Габон з більш ніж у

сто разів багатшою Швейцарією; молоді держави Чад чи

Бангладеш з Китаєм, який нараховує більш ніж двохтисячолітню

історію? Чи має сенс ставити питання про те, чи відчуває себе

мексиканський селянин... політично грамотним, якщо він навіть

не усвідомлює себе мексиканцем? На якому рівні генералізації

маємо ми знаходитися щоби провести переконливе порівняння

бюрократії Бірми та Німеччини... в ряді питань відмінності, наприклад

у розмірах, роблять неможливим порівняльне вивчення багатьох

держав світу”.