8. Ціннісна система українського суспільства у крос національному

вимірі (за методикою Ш. Шварца).

Цінність - це синонім небайдужості людини до того чи іншого аспекту

дійсності. Виходячи з колишніх міжнародних зіставлень, в яких

брала участь України, можна очікувати, що зміст життєвих цінностей

українського населення буде значно відрізнятися від аналогічних цінностей

населення європейських країн з розвиненою капіталістичною економікою

і з тривалими демократичними традиціями.

Порівнюючи середні значення 10 ціннісних індексів в Україну та 23

інших європейських країн, ми можемо сказати, що для європейців

найважливішими є 1. Доброзичливість, 2. Універсалізм та 3. Безпека.

Для українців ж все навпаки: 1. Безпека, 2. Універсалізм, 3. Доброзичливість.

А найменш важливими для європейців є Стимуляція (9) та Влада (10),

для українців – гедонізм і стимуляція відповідно.

Добре вираженими є відмінності цінностей мешканців Україну від інших

європейців: цінності Безпеки, Традиції, Конформності і Влада виражені

в Україну сильніше, а цінності Самостійності, Гедонізму, Стимуляції і

доброзичливості - навпаки, слабкіше.

Отже, цінності українського населення, як і очікувалося, відрізняються

від цінностей населення більшості інших країн, включених у дослідження.

Якщо ж оцінювати кожну цінність для кожної з країн окремо, а тоді зрівняти

з Україною, то отримаємо таку картину:

Безпека: 1. Україна, 2. Греція, 3. Естонія. 24. Данія

Конформність: 1. Норвегія, 2. Польща, 3. Україна. 24. Австрія

Традиція: 1. Греція, 2. Словаччина, 3. Португалія. 5. Україн 24. Австрія

Самостійність: 1. Швейцарія, 2. Данія, 3. Німеччина 24. Україна

Стимуляція: 1. Ісландія, 2. Фінляндія, 3. Франці 24. Україна

Гедонізм: 1. Ісландія, 2. Данія, 3. Австрія 23. України 24. Польща

Влада: 1. Україна, 2. Португалія, 3. Чехія 24. Франція

Багатство, як одна з ознак влади: 1. Україна, 2. Чехія, 3. Словаччи

Доброзичливість: 1. Ісландія, 2. Данія, 3. Швейца 21. Україна

По двох ціннісних індексах, що залишилися - Досягненню та Універсалізму

населення Україна займає проміжну позицію, тобто не тяжіє до жодного з полюсів.

Досягнення: 1. Австрія, 2. Португалія, 3. Словенія 12. Україна

Універсалізм: 1. Франція, 2. Фінляндія, 3. Швейцарія 14. Україна

Також увагу слід звернути на цінність Досягнення, розглянувши два

його аспекти: якщо розглядати його розуміючи як «успішність», то

населення України дало велику оцінку цій цінності, якщо ж розглядати

як «здібності», то українці надало йому вкрай низького значення.

Тому при сумарній оцінці цієї цінності Україна посіла серединне

місце серед усіх країн. Таким чином, населення Україна дуже високо

цінує успіх (результат) і більш байдуже до особистих здібностей людини,

які, здавалося б, можна розглядати як умову, потенціал досягнення

9. Барометер толерантності у кроснаціональних

дослідженнях (Р. Інглегарт, П. Норріс)

Дослідження, проведене Інститутом Соціальних Досліджень

впродовж 1995—2001 рр. засвідчило, що жителі ісламських

держав та країн Заходу мають практично ідентичні уявлення

в царині політики. Їх розділяє ставлення не до влади, а до

проблем статі. Шістдесят один відсоток жителів Заходу і

стільки ж жителів Сходу негативно оцінюють диктаторську

форму правління. Ставлення до демократії на Заході і

Сході практично однакове. 68% жителів країн Заходу і стільки

ж жителів ісламських держав вважають демократію най е

фективнішою формою державного устрою. Більш того, 87%

жителів ісламських держав підтримують ідею демократії — на

1% більше, ніж на Заході. Проблема полягає в тому, що в термін

«демократія» представники різних культур часто вкладають

абсолютно різне значення. Однак, коли йдеться про права людини,

виникають серйозні різночитання. 82% жителів Заходу і лише 55%

жителів Сходу схвалюють рівність статей. 35% жителів ісламських

держав позитивно ставляться до розлучень (60% на Заході). Якщо

на Заході 48% населення схвалює право жінки на аборт, то на Сході

ця ідея знайшла підтримку у 25% опитаних.

Найбільші розбіжності виникають у питанні ставлення до гомосекс

уалiзму. На Заході рівень толерантності значно вищий — 53%

людей позитивно ставляться до сексуальних меншин, на Сході

таких лише 12%. Цікаво, чим демократичніший режим існує у країні,

тим більше її громадян спокійно ставляться до сексуальних меншин.

У країнах з низьким рівнем демократії, наприклад, в Єгипті та Бангладеш,

99% населення засуджують гомосексуалістів, в Ірані — 94%, в Китаї — 92%.

Водночас у Німеччині противників секс-меншин 19%, у Великій Британії

— 25%, у США —32%. Втім, жителі ісламських держав іноді

демонструють вищий рівень толерантності, ніж жителі європейських

країн та пострадянських держав. Часопис Foreign Policy склав

«Барометр толерантності». Країни світу було відрейтинговано

на підставі одного критерію: який відсоток населення в тій або

іншій країні схвалює ідею, що чоловіки стають кращими політичними

лідерами, ніж жінки. Як виявилося, в Ірані та Нігерії прихильників

рівності чоловіків і жінок більше, ніж у Вірменії та Грузії. Пакистан

та Індонезія випереджають за цим показником не тільки Україну

та Румунію, але й Естонію, Латвію, Словаччину, які вважаються цілком

«західними». Жителі Бангладеш толерантніші, ніж росіяни,

югослави та болгари. На думку Піппи Норріс рівень толерантності

залежить не тільки від домінуючої у тій або іншій країні релігії та

форми правління. Розвиток економіки неминуче змінює і ставлення

до жінок, оскільки кардинально змінює їхню роль у суспільстві.

Жінки починають працювати, зростає рівень їхньої освіти. Це

призводить до підвищення їхнього суспільного статусу, зростання впливу

в бізнесі та політиці. Подібні процеси відбуваються і в ісламському світі.

Наприклад, Туреччина — ісламська держава, але за рахунок того, що в цій

країні жінки соціально й політично активні, рівень толерантності досить високий.

Аналогічні процеси відбувалися на Заході — у протестантських державах вони

розпочалися в 20-і роки, у країнах, де домінувала католицька церква — після

закінчення Другої світової війни. У 1945 році жінки займали лише 3%

місць у парламентах країн світу. У 1965 році — 8%, в 1985 році — 12%.

У 2002 році — 15%.