Д) Розвиток позитивної особистісно-професійної я-концепції.

Я-концепція як більш-менш стійка сукупність уявлень людини про себе надає значний вплив на особливості поведінки молодої людини, адже саме вона складає основу для самоповаги, впевненості у собі.

Нестійкість Я-концепції, переважання в її структурі критичних думок про себе призводить до суттєвих змін у перебігу процесів особистісної і професійної ідентифікації. Юнаки з низькою самооцінкою, недостатньою самоповагою особливо ранимі і чутливі до будь-яких зовнішніх впливів, особливо якщо їм здається, що хтось зневажливо до них ставиться (критика, сміх, дорікання, зауваження) або має про них негативну думку. Вони болісно реагують на оцінку своєї роботи, тимчасові труднощі або ускладнення в ній, будь-який власний промах сприймають як трагедію. Їм притаманні надмірна соромливість, схильність до психологічної ізоляції, відхід від реальності у мрії або віртуальний світ. Безумовно, такий характер особистісного розвитку не дозволить їм у майбутньому налагодити стосунки у виробничому колективі, буде блокувати їх професійну діяльність, обмежувати можливості реалізації творчих здібностей. Слід підкреслити, що серед таких студентів немало осіб, самооцінка яких неадекватно занижена, тобто їх психологічні проблеми визначаються не реальними, а уявними недоліками. Надання їм коректної психологічної підтримки, створення викладачами ситуацій успіху може суттєво вплинути на подолання цих негараздів.

е) Вплив академічної групи як безпосереднього соціального середовища на активність і розвиток студента.

І психологам, і педагогам давно відомо, що ефективність праці суттєво підвищується, якщо вона парна або групова. Групова робота сприяє підвищенню мотивації, інтелектуальної активності, забезпечує додаткові форми контролю (взаємоперевірка, взаємоконтроль, взаємовідповідальність)

Студент занурений у навчальний процес не лише як окремий індивід. Він водночас виступає членом різних соціальний груп: факультету, курсу, академічної групи. Найбільший вплив на навчальну діяльність студента надає академічна група, до складу якої він входить. Педагоги знають, наскільки великий вплив може надати на студента конкретна група: сприяти, або навпаки - гасити його навчальну активність, надавати йому можливість для самореалізації - або навпаки, закладати тенденції особистісного регресу, формуючи недоцільні норми і форми поведінки. Позитивний розвиток групи - колективоутворення - призводить до виникнення інтегральних ефектів: групової згуртованості, соціально і професійно зорієнтованої спрямованості і процесу навчання, і професійного становлення. При цьому група активно бере участь у суспільному житті, взаємодіє з іншими групами.

Буває і так, що академічна група йде по корпоративному шляху розвитку. Вона створює сприятливі умови для існування своїх членів, але шляхом конкуренції чи протиставлення себе іншим групам. Тоді виникає ізольований соціальний організм, якій відособлюється від життя курсу, факультету, надмірно критично ставиться до інших груп, не випускає окремих своїх членів до взаємодії зі студентами - членами інших мікро- чи макрогруп.

Серед найбільш важливих проблем взаємодії особистості з соціальним середовищем в умовах вищої школи слід виділити такі:

- сприятливе для навчального процесу інтегрування студента в соціальну групу: достатньо високий соціальний статус, відчуття групової підтримки у навчанні, здатність до виконання різноманітних групових ролей;

- сприятливий для навчання і професійної підготовки розвиток академічних груп, курсів і факультетів: наявність колективної професійної спрямованості, переважання позитивних лідерів над негативними, створення конструктивних норм соціального життя і групової моралі, домінування загальнолюдських цінностей над вузькоегоїстичними, позитивний соціально-психологічний клімат, сприятлива для навчання психологічна атмосфера, переважання тенденцій колективоутворення над корпоративними, тощо;

- використання групових тенденцій у навчальному процесі шляхом використання відповідних навчальних технологій.