Завдання 5. Методика на виявлення мотиваційної структури навчальної діяльності студентів

Компоненти структури мотивів:

Шкала 1. Соціально-ціннісні: 6, 12, 15, 24, 33, 39, 43.

Шкала 2. Навчально-пізнавальні: 1, 3, 5, 16, 23, 26, 30.

Шкала 3. Професійно-ціннісні: 18, 19, 22, 31, 47, 50, 55.

Шкала 4. Позиційні: 13, 14, 34, 35, 36, 51, 54.

Шкала 5. Комунікативні: 8, 25, 27, 41, 44, 46, 53.

Шкала 6. Самовиховання: 7, 17, 21, 29, 37, 48, 56.

Шкала 7. Ситуаційні: 2, 9, 11, 28, 32, 42, 52.

Шкала 8. Утилітарні: 4, 10, 20, 38, 40, 45, 49.

Структура мотивації кожного учня визначається за співвідношенням мотивів, які її створюють. Мотиви, які за своїми кількісними показниками зайняли перші місця, вважаються для даної людини провідними.

Завдання 6. Самооцінка адаптивності студентів

Рівень самооцінки адаптивності визначається за шкалою, наведеною в таблиці.

Сума балів	Рівень	Значення
8-15	1	Відсутність адаптації
16-23	2	Первинний рівень адаптації
24-31	3	Помірний рівень адаптації
32-40	4	Виражений рівень адаптації

Теоретичні матеріали

4. Психологічні проблеми власне студентського періоду життя.

Студентство – це велика соціальна група, яка перш за все характеризується особливостями тієї діяльності, в яку включені всі її представники.

Діяльність студента має специфіку за всіма її складовими:

- своєю головною метою - підготовка до самостійної праці,;

- завданнями - оволодіння знаннями, уміннями і навичками, професійними і громадянськими цінностями, розвиток особистісних якостей;

- мотивацією - основний мотив - особистісна самореалізація у визначеній сфері суспільного життя (навчання, надалі - трудова діяльність) часто маскується ситуативними чи допоміжними (другорядними) мотивами - задоволення пізнавальних інтересів, отримання диплому, тощо;

- змістом - навчання, участь у науковому і суспільному житті;

- організацією - за традиційною системою навчання - двосеместровий характер організації праці протягом року, міжсесійні періоди і екзаменаційні сесії, поєднання аудиторної роботи з самостійною працею, оволодіння через навчання окремих предметів основами професійної діяльності. На сьогодні організаційні аспекти навчання у вищих навчальних закладах відчувають значні трансформації, що породжує нові психологічні проблеми;

- зовнішніми умовами - місцезнаходження закладу, його престижність у суспільній думці, побутові умови (у самому закладі, у гуртожитку), особливості родини студента, рівень матеріального забезпечення, тощо;

- внутрішніми умовами - інтелектуальний і творчий потенціал самого студента, наявність у нього ґрунтовної попередньої (шкільної) підготовки, особистісні якості, суб'єктивні моделі навчального процесу і майбутньої професійної діяльності, життєві плані і установки та ін.;

- засобами - книги, методичні матеріали, лабораторне устаткування;

- труднощами, що виникають - перевантаженість, невміння виявити професійні контексти з поточних подій, навчальні конфлікти, суб'єктивний характер вимог від викладачів, недоліки попередньої підготовки, необхідність долати внутрішнособистісні конфлікти;

- особливостями перебігу психічних процесів - інтенсивність праці, постійна інтелектуальна напруженість, стресовий характер навчальної діяльності;

- характером міжособистісної взаємодії - горизонтальна - з іншими студентами, і вертикальна - з викладачами і адміністрацією ВНЗ ;

- соціальним контекстом - належність до певних соціальних груп: студентства як такого, студента певного вищого навчального закладу, члена академічної групи, необхідність відповідати певним стандартам нормам і суспільним очікуванням;

- характером управління - необхідність доповнення зовнішнього управління - з боку викладачів і адміністрації - неперервним самоуправлінням - організація самостійної роботи, високий рівень навчальної активності;

- критеріями оцінювання - оцінюється переважно навчальна діяльність, значно менше - якість оволодіння елементами професійної діяльності;

- результатами - психологічна, інформаційна, функціональна готовність до певного виду професійної діяльності і самостійного соціального життя, здатність без ускладнень інтегруватись у суспільство у новій формі - в якості професіонала, здатність взяти на себе відповідальність за власне життя.

Найбільш актуальними проблемами при розгляді психологічних особливостей студентства є:

а) Міждисциплінарний характер позиції студента, яка водночас може бути охарактеризована з декількох сторін:

- біологічної: організм студента є носієм біологічних функцій і потреб, ігнорування яких може призводити до різноманітних захворювань. Відсутність у адміністрації навчального закладу уваги до проблем життєдіяльності студентів може мати пролонговані негативні наслідки: широко розповсюдженими серед студентів є серцево-судинні захворювання, захворювання шлунково-кишкового тракту, неврози, і т.ін. Цьому сприяють такі фактори: стресовий характер навчального процесу, порушення режиму харчування, гіподинамія, навчальні перевантаження, невпорядкованість вільного часу студентів. При цьому слід враховувати, що самі студенти внаслідок своїх вікових особливостей схильні нехтувати своїм здоров’ям, отже, їм необхідна допомога з боку різноманітних організаційних структур ВНЗ. Не слід також ігнорувати і статевий фактор, адже студентський період життя співпадає з періодом статевого визрівання, актуалізації статевих потреб, пошуку супутника життя. Безумовно, цей аспект, здавалось би, не має відношення до цілей і завдань навчального процесу у вищій школі, але розуміння його значущості для молодої людини з боку викладачів і студентів могло б зняти багато непорозумінь у їх взаємодії ;

- психологічної: особливості перебігу психічних процесів, станів, особистісних якостей у осіб, які перебувають у студентському віці і виконують відповідний вид діяльності. Особливостями студентського віку є: найменші показники латентного періоду реакцій; оптимум чутливості всіх аналізаторів, висока пластичність нервової системи, найвища швидкість оперативної пам’яті, переключення уваги, вирішення вербально-логічних задач. Дослідник особливостей студентського віку Б.Г.Анан’єв вважав, що цей період життя людини характеризується досягненням найвищих, «пікових» результатів. Але загальні тенденції вікового розвитку на рівні конкретної людини мають свої особливості, визначаючи специфіку перебігу пізнавальних процесів, домінуючі психічні стани, сформованість інтегральних якостей (спрямованість, темперамент, здібності, особистісні якості). Їх врахування у навчальному процесі, надання своєчасної корекційно-розвивальної допомоги студентам значною мірою сприяє підвищенню якості навчання;

- соціальної: загальні показники (соціально-демографічні дні студента, його національність), які притаманні будь-якій людині і суттєво впливають на її ціннісні орієнтації, життєву позицію, поведінку, а також ті процеси, які виникають внаслідок його приналежність до даної соціальної групи на макрорівні – ті, що несуть відбиток суспільних впливів (престижність студентства у суспільстві, «мода» на певні спеціальності, стереотипні уявлення, очікування) і мікрорівні – соціальні процеси у конкретному навчальному закладі, у реальній студентський групі.