6.4. Прес – конференції та прийоми.

Щоб прес – конференція була ефективною, проводити її потрібно тільки тоді, коли є потреба продемонструвати якісь зразки чи інші предмети або коли йдеться про складну проблему, котра потребує коментарів і роз’яснень.

Запрошення на прес – конференцію, як правило, надсилається за тиждень. У запрошенні необхідно чітко вказати тему та прізвища основних доповідачів. Точно вказати місце, дату та час проведення. Повідомити переконуючі деталі у потребі прес – конференції.

Найкращий час для прес – конференції – це 11 – 11.30 годин ранку, або 14 – 15 годин дня. Якщо йтиметься про якусь технічну новинку, то краще вибрати ранкові години, щоби дати час щоденним виданням підготувати розгорнуте повідомлення. Важливо вибрати підходящий день, перевірити щоби прес – конференція не збігалася з іншою.

Потрібно продумано ставитись до організації прес – конференції. Все підготувати набагато швидше ніж призначено часом, щоби складалася хороша думка про підприємство. Потрібно передбачити один – два столи для реєстрації та видачі матеріалів прес – конференції. Гарно і організовано зустріти журналістів (бажано щоби це були керівники – організатор конференції).

Рекомендується посадити тих, хто виступатиме, на якомусь підвищенні. Перед ними мають стояти таблички з їхніми прізвищами, написаними детально великими літерами, щоб їх можна було прочитати із задніх рядів. Усім працівникам відділів зв’язків з громадськістю, треба мати значки зі своїми прізвищами і посадами.

Коли прес – конференцію призначено на 11 – ту годину, то її треба починати не раніше 11.05., максимум 11.10. Виступи мають бути короткими. Після закінчення заведено влаштовувати для журналістів легкий фуршет (шампанське, кава, фрукти, солодощі).

На прес – конференції мають бути в достатній кількості друковані тексти всіх виступів. Після закінчення ці тексти необхідно надіслати газетам та журналам, що не були репрезентовані на прес – конференції.

Фінансово потужні підприємства можуть використовувати так звані телеконференції.

Тема 7. Реклама на місці продажу.

7.1. Особливості рекламування на місці продажу.

7.2.Цілі рекламування на місці продажу, сфера застосування.

7.3. Реклама торгового закладу.

7.4. Класифікація рекламних заходів на місці продажу. Їх оцінка та вибір.

7.5. Обладнання торгового залу та його оснащення для реклами на місці продажу.

7.6. Вітрина як особливий засіб торгової реклами на місці продажу. Оформлення вітрин.

7.1. Особливості рекламування на місці продажу.

Реклама на місці продажу належить до рекламних заходів сфери розповсюдження, тобто сукупності організаційних одиниць чи окремих осіб, які допомагають передати комусь іншому право власності на конкретний товар (продукт, послугу) на його шляху від виробника до споживача.

Реклама на місці продажу відокремилась від загальної реклами тому, що вона має кілька специфічних рис, які впливають на мету, засоби, носії та організацію рекламної діяльності. Ці особливості пов’язані з призначенням товарів, функціями каналів розподілу, кількістю рівнів каналів, їхніми організаційними формами та видами послуг, які вони пропонують.

Велику роль в рекламній діяльності на місці пролажу товарів (напрямки, бюджет, засоби реклами, рекламоносії, інтенсивність проведення рекламної кампанії тощо) відіграє призначення товару. Одні прийоми та методи рекламування необхідно застосовувати для товарів масового вжитку (споживчих товарів), а інші для товарів виробничого призначення.

Як складова маркетингової політики комунікацій виробника реклама на місці продажу корисна під час запровадження на ринок товарів широкого вжитку. Вона сприяє постійній наявності тієї чи тієї марки товару в магазині, що підтримує інтереси виробника, а також допомагає оживити торгівлю, коли її сполучають з акціями зі стимулювання продажу, із демонстрацією товару (так звані шоу-покази), з акціями, які віднесено до офіційних державних свят і подій (День незалежності, День восьмого березня, Новий рік, Різдво Христового, початок навчального року тощо).

№ п/п	Особливості рекламування на місці продажу	Процеси, при яких доцільне рекламування на місці продажу
1	Призначення товару: а) споживчі товари б) виробничі товари	послуги орендування, особисті послуги, які спрямовані на підтримку якості придбаного товару у належному стані тощо; послуги експлуатації та ремонту технологічного обладнання, управління, реклами, обліку тощо.
2	Рекламні заходи каналів розподілу	аналітична робота, стимулювання продажу, сортування, монтаж, пакування, транспортування, складування, фінансування
3	Рівні каналів розподілу (нульовий, однорівневий, дворівневий, трирівневий)	вивчення потреб споживачів та продукції конкурентів
4	Організаційні форми каналів розподілу: а) роздрібна торгівля; б) оптова торгівля	реклама, особистий продаж, заходи для стимулювання та паблік рилейшнз; менше уваги на перелічені комунікаційні заходи, більше – суто на технічні параметри товару.

Як оптові, так і роздрібні торговці використовують такі види та форми реклами на місці продажу: реклама виробників та постачальників товару, каталоги продукції, реклама на упаковці товару (цінники, ярлики), покажчики місцезнаходження товару та відповідних відділів у магазинах, щитова реклама, що повідомляє про якість та властивості товару і про нові надходження, афіші, плакати, листівки, інформаційні листи, буклети, проспекти, внутрішня трансляція по радіо, по телебаченню, показ демонстраційних відеороликів та кінофільмів у торговому залі, демонстраційні та торгові вітрини, ярмарки та виставки тощо.

Роздрібні торговці, які розміщені найближче до покупця (споживача) можуть ефективно користуватися прихованою рекламою. Найбільш популярною формою прихованої реклами є статті в газетах чи журналах, коли рекламодавець (роздрібний торговець) оплачує послуги журналіста та площу публікації.

Усе більшу увагу починають відігравати такі заходи як телебачення. Інформація рекламодавців у прихованій формі подається у новинах, у певних програмах, із застосуванням відзнятого документального матеріалу, що надає цій інформації переконливого характеру. Особливу привабливість мають на телебаченні презентаційні заходи рекламодавців прихованої реклами, коли запрошуються «знаменитості» і навіть державні діячі.

Нині величезні можливості для поширення прихованої реклами дає також Інтернет.