Екзаменаційний білет №___21____

21. Стадії виробництва у короткостроковому періоді

З'ясування динаміки обсягів виробництва залежно від динаміки змінного фактора для конкретного виробництва має важливе прак­тичне значення. Вона використовується насамперед для визначен­ня меж, в яких доцільно вести виробництво з точки зору раціоналі­зації використання факторів. Для короткотермінового періоду можна виділити три стадії виробництва:

• перша стадія: від початку виробництва до досягнення се­реднім продуктом максимального значення. Вона характеризується надлишком капіталу та недостачею праці, що призводить до пе­ревитрат ресурсів та, як правило, до збитків підприємця;

• друга стадія: від максимального значення середнього про­дукту до досягнення нульового значення граничного продукту. Ця стадія найпривабливіша для виробника, оскільки досягається нор­мальна збалансованість факторів виробництва;

• третя стадія: після досягнення граничним продуктом ну­льового значення. На ній виробництво стає перенасиченим працею і найчастіше призводить до збитків виробника.

Іншою сферою використання досліджуваних закономірностей може бути прийняття рішень з оптимізації структури затрат на виробництво. Припустимо, що існують дві дільниці, які виробляють однакову продукцію. Як маневруючи перерозподілом фіксованої кількості праці між ними в короткотерміновому періоді досягти більших обсягів виробництва?

Щоб відповісти на це запитання, слід порівняти граничні продук­ти змінного фактора на цих двох дільницях. Якщо при певному роз­поділі праці між дільницями МР_Х > МР₂, то ресурси треба перерозпо­ділити на користь першої дільниці, якщо співвідношення протилеж­не (МР_Х < МР₂) — на користь другої. Максимальний обсяг продукції з двох дільниць підприємець отримає тоді, коли граничні продукти на двох дільницях зрівняються: МР_Х = МР₂. Уміння оцінити гра­ничні продукти змінного фактора та максимізувати результати від його використання є однією з складових мистецтва управління.

51.Заробітна плата: визначення, аналіз. Конкурентний і неконкурентний ринки праці.

Заробітна плата — це ціна, що виплачується за використання праці.

У ринковій економіці ставка заробітної плати виступає тут як один із видів ціни, що встановлюється під впливом попиту та пропо­зиції на ринку праці.

Заробітна плата працівника виплачується йому у вигляді певної суми грошей, що становить номінальну заробітну плату. Купівельна спроможність останньої залежить від рівня цін на ті товари і послуги, на які вона витрачатиметься. Чим вищими будуть ціни, тим менше відповідних благ зможе придбати людина за свою зарплату. У цьому зв'язку поряд із номінальною виділяють також реальну заробітну плату, тобто ту кількість товарів і послуг, котру можна придбати за номінальну зарплату. Номі­нальна і реальна заробітна плата можуть змінюватися як в одному і тому самому напрямку, так і в різних напрямках. З метою порівняння рівнів реальної заробітної плати в окремих країнах, регіонах, різних сферах зайнятості, вивчення її змін у часі застосовують показник середнього рівня заробітної плати. Незважаючи на те, що середню заробітну плату так само важко визначити, як і середню людину, вона широко застосовується в економіці поряд з іншими такого роду показниками.

В умовах вільної конкуренції рівноважна ставка заробітної плати і рів­новажний рівень зайнятості даного виду праці визнача­ються в точці перетину ринкових кривих попиту Di, та пропозиції праці, S_L. Рівноважною ставкою заробітної плати є W_lt а кількість найнятих працівників — Qi.

В умовах, коли на ринку праці починають виявляти себе монопольні сили, що обмежують дію сил конку­ренції, ставка заробітної плати може відхилятися від рівноважного рівня в той чи інший бік.

Визначення заробітної плати законами попиту і пропозиції дає змогу проілюструвати, як рин­кова економіка відповідає на відомі нам питання "що", "як" і "для кого"?

Коли, наприклад, споживачі вирішують, що малолі­тражні легкові автомобілі є кращими (економічнішими), ніж інші типи легкових автомобілів, попит на праців­ників, що виробляють ці види автомобілів, почне змі­нюватися, тобто підвищиться, при цьому зросте і їхня зарплата. Підвищення зарплати в певній галузі вироб­ництва стимулює приплив робочої сили відповідної ква­ліфікації з інших галузей.

Оскільки заробітна плата зростатиме, фірми, що виробляють малолітражки,вишукуватимуть трудозбергаючі технології, щоб укласти нові контракти вже з меншою кількістю працівників. Отже, ринковий меха­нізм сам визначить, яким чином товари та послуги мають виготовлятися.

І, нарешті, підвищення рівня середньої заробітної плати, а отже, і доходів працівників, що виробляють малолітражки, дасть змогу їм і їхнім сім'ям підвищити свій життєвий рівень. Водночас на інших підприємствах, що виробляють інші моделі легкових автомобілів, дохо­ди їхніх працівників упадуть. При цьому дістанемо відповідь на питання, хто має більше споживати товарів та послуг, вироблених економікою.

Хар-ка конкур. Ринку праці:

1. Значна к-ть фірм, що конкурують між собою за придбання трудових послуг.

2. Велика к-ть працівників однакової квал-ї, що пропонують свої послуги незалежно один від одного.

3. Ні окрема фірма, ні окремий працівник не можуть впливати на ринкові ставки зар. плати.

Якщо фірма конкур. Ринку праці погоджується з ціною трудових послуг, що склалася на ринку. Вона може за цією ціною придбати нескінченну к-ть труд. послуг. Тому пропозиція праці для окремої фірми на конкур. Ринку буде абсол. еластичною і матиме вигляд прямої лінії, що відповідатиме ринковій ціні труд. послуг та граничним витратам на цей ресурс: W = MRC.

Попит на працю для фірми визначається кривою гран. продукту в грошовому вираженні. Поки MRP>MRC, фірма братиме на роботу більше працівників і максимізує свій прибуток при MRP=MRC.

3.1. Сукупний продукт (ТР) – це максимально можливий випуск продукції у разі використання певної кількості змінного фактора і заданого обсягу постійних факторів.

3.2. Ізокванта – це крива постійного продукту, яка показує усі можливі комбінації ресурсів, які дозволяють отримати фіксований обсяг виробництва за певний період часу.

Варіант 21

Визначте ринкову ціну банківської послуги, якщо функція залежності сукупних витрат на досконало конкурентному ринку має вигляд ТС = 8Q + Q², банк максимізує прибуток за обсягу 14 банківських послуг. Розвязок: банк максимізує прибуток на досконало конкурентному ринку при Р= МС; МС= ТС’=8+2Q; Р=МС=8+2*14=36 грн. В-дь: ціна банківської послуги 36 грн.