86. Характеристика перетворення та протиставлення предикату як безпосередніх умовиводів.

В умовиводі шляхом п е р е т в о р е н н я ми отримуємо висновок, де суб’єктом є суб’єкт засновку, а предикатом є поняття, що суперечить предикату засновку. Це стає можливим завдяки зміні якості засновку.

Тобто, здійснюється це шляхом введення у висновок двох заперечень: одного перед зв’язкою, а іншого – перед предикатом.

Протиставленням предикату називається такий безпосередній умовивід, у результаті якого отримують висновок, суб’єктом якого є поняття, що суперечить предикату засновку, а предикатом стає суб’єкт засновку. Протиставлення предикату розглядається як результатдвох послідовних дій: перетворення і обернення.

87. Умовиводи за логічним квадратом.

Будувати безпосередні умовиводи можна не лише із урахуванням інформації між S і Р, але й виходячи із змісту логічних відношень між категоричними судженнями.

Нагадаємо, що таких відношень існує чотири види: підпорядкування, суперечності, противності і підпротивності.

Умовиводи, які будуються із урахуванням цих 4-х типів відношень між категоричними судженнями, називають умовиводами за «логічним квадратом».

Побудова умовиводів за «логічним квадратом» підпорядкована певним правилам, які 

по-перше, забезпечують правильність умовиводу в кожному конкретному випадку;

по-друге, дають систематичний огляд всіх можливих міркувань такого типу.

Правила висновку умовиводів за «логічним квадратом» поділяються на:

• основні та

• похідні.

88. Обгрунтування умовиводів за логічним квадратом.

Зазначимо, що при побудові умовиводів за «логічним квадратом» використовуються, окрім суджень ASP, ESP,ISP, OSP, ще й одиничні судження: а є Р та ає Р.

Якщо засновком буде будь-яке із 6 категоричних висловлювань: ASP, ESP, ISP, OSP а є Р, ає Р, то можна побудувати правильні умовиводи на основі вказаних правил.

89. Структура простого категоричного силогізму.

К а т е г о р и ч н и м с и л о г і з м о м називають дедуктивний умовивід, який складається із двох засновків і висновку, представлених судженнями виду: ASP, ESP, ISP, OSP.

Іншими словами, простий категоричний силогізм – це такий дедуктивний умовивід, в якому висновок здійснюється із двох категоричних суджень на основі співвідношення дескриптивних термінів.

Наприклад:

1. Будь-який умовивід (М) породжує нове знання (Р).

2. Оскільки категоричний силогізм (S) належить до класу умовиводів (М), то

Отже, він (S) породжує нове знання (Р).

Аналізуючи наведений приклад категоричного силогізму, стає очевидним, що він за структурою складається із трьох термінів: S, M, P.

Термін, що входить до висновку як його суб’єкт, називається м е н ш и м і позначається буквою S.

Термін, який виконує роль предиката висновку, називається б і л ь ш и м і позначається буквою Р.

Більший і менший терміни називаються к р а й н і м и.

Термін, що входить в обидва засновки, але відсутній у висновку, називається с е р е д н і м і позначається буквою М.

Відповідно до назви термінів засновок, до якого входить більший термін, називається більшим.

Засновок, до якого входить менший термін, називається меншим.