81. Різновиди розділово-категоричного силогізму.

Р о з д і л о в о - к а т е г о р и ч н и м умовиводом називається умовивід, у якому один засновок – розділове судження, а другий засновок і висновок – категоричні судження.

Наприклад:

До Києва із Одеси можна доїхати потягом або автобусом.

До Києва із Одеси не можна доїхати автобусом.

Отже, до Києва з Одеси можна доїхати потягом.

Розділово-категоричний силогізм має два правильних різновиди:

– «modustollendoponens» і

– «modusponendotollens».

У перекладі з латинської мовиmodustollendoponens означає «заперечувально-стверджуючий модус».

Другим правильним різновидом розділово-категоричного умовиводу є стверджувально-заперечувальний модус, або латинською мовою «modusponendotollens».

82. Поняття дилеми.

В залежності від кількості альтернатив у розділовому засновку лематичні умовиводи поділяють на:

а) дилеми (дві альтернативи);

б) трилеми(три альтернативи);

в) полілеми(чотири і більше альтернатив).

У практиці міркувань найчастіше використовують дилеми, тому зупинимося на їх аналізі.

За якістю наслідку (заперечувальний або стверджувальний) дилеми поділяють на:

• конструктивні та

• деструктивні.

За складністю наслідку дилеми поділяють на:

• прості та

• складні.

К о н с т р у к т и в н о ю називається дилема у висновок якої входять наслідки умовних засновків.

Д е с т р у к т и в н о ю називається дилема, висновок якої складається із заперечення підстав умовних засновків.

П р о с т о ю називається дилема, висновком якої є наслідок умовного засновку або заперечення підстави умовного засновку.

С к л а д н о ю називається дилема, висновком якої є диз’юнкція наслідків умовних засновків або заперечення підстав умовних засновків.

83. Правила побудови розділово-категоричних умовиводів.

При побудові розділово-категоричних умовиводів необхідно дотримуватися таких правил:

1. У стверджувально-заперечувальному модусі більший засновок має сполучник «або», який вживається у строго розділовому смислі.

2. У більшому засновку повинні бути перераховані усі альтернативи. Якщо цього не зробити, то отримаємо хибний засновок, а це означає, що такий умовивід буде не ефективним.

Студенти бувають вечірньої або заочної форми навчання. Він не є студентом заочної форми навчання. Отже, він студент вечірньої форми навчання.

84. Логічна структура дилем.

85. Обернення як безпосередній умовивід.

Б е з п о с е р е д н і м умовиводом називається дедуктивний умовивід, у якому висновок отримують із одного засновку.

У практиці міркувань зустрічається той факт, що побудова різноманітних умовиводів дозволяє виділити і донести до співрозмовника смислові відтінки інформації, що міститься в засновках.

Якщо взяти категоричне судження, то в ньому безпосередньо наявна інформація про відношення S до Р і є прихованою інформація про відношення Р до S. Саме тому, метою безпосереднього умовиводу шляхом обернення єотримання інформації про відношення Р до S у структурі категоричного судження.

Схема цього умовиводу така:

S є P

P є S

Отже, о б е р н е н н я м називається такий безпосередній умовивід, у висновку якого суб’єктом стає предикат засновку, а предикатом – суб’єкт засновку .