58.Поділ суджень на категоричний та некатегоричний.

Часто зустрічаються судження, де зв’язок предмета і ознаки обумовлюється певними обставинами. Тому атрибутивні судження, судження з відношеннями, судження існування називають категоричними.

К а т е г о р и ч н и м називається судження, в якому предикат стверджується або заперечується відносно суб’єкта без формулювання спеціальних умов. Категоричні судження протиставляються умовним, розділовим і модальним.

До некатегоричних належатьмодальнісудження, умовнісудження, розділовісудження.

59.Поняття «Модальність».

М о д а л ь н и м судженням називається таке просте судження, в якому відношення між предметом думки і ознакою предмета думки обумовлюється своєрідним характером зв’язку. Наприклад: «Необхідно, щовода кипить при 100».Цей характер зв’язку фіксується спеціальними оцінками, які називаються модальностями.

Модальність (від лат. modus – міра, спосіб) – це оцінка висловлювання, яка проголошена з тієї чи іншої точки зору. Модальні оцінки виражаються за допомогою понять: «необхідно», «можливо», «імовірно», «доведено», «обов’язково» тощо.

У традиційній логіці модальні судження за природою модальності поділяють на :

а) судження за об’єктивною модальністю і

б) судження за логічною модальністю.

60.Види суджень за об’єктивною та логічною модальністю.

За об’єктивною модальністю судження поділяють на:

1) Судження можливості;

2) Судження дійсності;

3) Судження необхідності.

Судженням м о ж л и в о с т і називається таке модальне судження, в якому відображена реально існуюча, але не реалізована можливість.

Наприклад, «Можлива образа словом», «Можливий позитивний результат іспиту» тощо.

Судженням д і й с н о с т і називається вид модального судження, в якому дещо відображається як уже існуюче в дійсності. Наприклад, «Робота першого блоку ЧАЕС зупинена»,

«Конституція України прийнята» тощо.

Судженням н е о б х і д н о с т і називається модальне судження, яке відображає неминучість існування якогось предмета, явища або зв’язку між ними. Наприклад: «Після зими необхідно приходить весна»,«Необхідно, що всі закони затверджує Верховна Рада»,«Необхідно, що всі свідки повинні говорити правду» тощо.

За логічною модальністю судження поділяють на:

1) проблематичні (імовірні) та

2) Достовірні.

П р о б л е м а т и ч н и м називається такий вид модального судження, в якому яка-небудь ознака стверджується або заперечується відносно предмета думки лише передбачувано. Наприклад: «Тут, імовірно, була симуляція крадіжки».

Д о с т о в і р н и м називається судження, в якому фіксується знання, що містить цілковиту визначеність про належність ознаки предмету.Наприклад: «Достовірно, що діагоналі квадрата приперетині утворюють прямі кути».

61.Роль запитання в пізнанні.

Надзвичайну роль у пізнанні та практиці міркування відіграють думки, що втілені в запитальних реченнях. Розв’язання різноманітних проблем передбачає постановку тих або інших запитань. Від правильного, своєчасного, послідовного формулювання запитань значною мірою залежить успішне розв’язання проблеми. Часто ми висуваємо запитання не тільки в процесі розв’язання нових завдань, які стоять перед наукою чи практикою, а й у процесі засвоєння, оволодіння уже наявними знаннями. Запитання – це думка, в якій зафіксована вимога або прохання поновити наявну інформацію з метою усунення або зменшення пізнавальної невизначеності.