§ 1. Поняття та характерні ознаки правового статусу народного депутата України

Народ України, який, відповідно до Конституції держави, е єдиним джерелом влади в Україні, здійснює владу як безпосередньо - через вибо­ри, референдуми, так і опосередковано - через органи державної влади та місцевого самоврядування. Отже, народ здійснює владу через інсти­тути безпосередньої та представницької демократії. Реалізація україн­ським народом державної влади у представницькій формі здійснюється передовсім через єдиний орган законодавчої влади - парламент України.

Для реалізації державної влади у представницькій формі, народ обирає своїх повноважних представників — народних депутатів до Верховної Ради України, яка є єдиним законодавчим і найвищим представницьким органом в країні. Обираючи своїх представників до органу законодавчої влади, народ, тим самим наділяє народних депутатів повноваженнями відображати і здійснювати його волю, на реалізацію від імені народу державної влади. Наділення народного депутата зазначеними повноваженнями визначається як наділення його мандатом на здійснення державної влади.

Термін «депутат» походить від латинського «сіеріДаШБ», що буквально означає - виборний представник.

Верховна Рада України як єдиний орган законодавчої влади в державі і найвищий представницький орган всього Українського народу, розглядає і вирішує питання, що віднесені законодавством до її компетенції, від імені Українського народу - громадян України всіх національностей, виражаючи суверенну волю народу. Виразниками волі народу у Верховній Раді, як в органі загальнонародного представ­ництва, виступають народні депутати України.

Відповідно до законодавства, народним депутатом України може бути обрано громадянина України, який на день виборів досяг 21 року, що має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років. Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку. Народні депутати України обираються до Верховної Ради громадянами України § 1. Поняття та характерні ознаки правового статусу народного депутата України

на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таєм­ного голосування строком на чотири роки. До Верховної Ради України обирається 450 народних депутатів, що становить її конституційний склад (ст. 76 Конституції України).

Що ж являє собою статус народного депутата України?

Термін «статус» походить від латинського «status» - означає - становище. Це юридично закріплене правове становище громадян, обраних осіб, юридичних осіб тощо.

Статус народного депутата України є явищем багатогранним. Його багатогранність обумовлюється визначеним у законодавстві обсягом і характером повноважень народного депутата, змістом та гарантіями його діяльності, правовими формами відповідальності перед Верхо­вною Радою та всім Українським народом.

Правовий статус народного депутата України — це становище народного депутата України, яке врегламентоване нормами чинного законодавства.

Правовий статус народних депутатів України має свої особливос­ті. Насамперед це обумовлюється юридичною природою і соціальним призначенням мандата, яким наділяється депутат. Специфіка статусу народного депутата обумовлюється особливостями його повноважень, як представника народу України у Верховній Раді України та як парла­ментарія, які випливають із функціонального призначення парламенту України як органу законодавчої влади, змістом та гарантіями діяльнос­ті українського парламентарія.

Багатогранність правового статусу парламентарія України прояв­ляється, насамперед, у тому, що:

• як повноважний представник всього народу України у Верховній Раді, народний депутат покликаний виражати інтереси українського народу;

• як член органу законодавчої влади, він зобов'язаний відстоювати загальнодержавні інтереси.

Народний депутат є членом парламенту України. Як такий, він має право і зобов'язаний брати безпосередню участь у роботі Верхо­вної Ради та її органів. Він зобов'язаний брати безпосередню участь у здійсненні завдань і функцій Верховної Ради як єдиного органу зако­нодавчої влади - у реалізації функції законотворчості, у здійснен­ні ефективного парламентського контролю за виконанням законів й інших актів, що нею прийняті та ін.

Народний депутат користується всіма правами повноважного представника народу. Це забезпечує йому можливість брати вирішаль­ну участь у роботі парламенту України, тобто - з правом вирішально­го голосу. З другого буку, Верховна Рада, членом якої є кожен народ­ний депутат, повинна створювати належні умови для його ефективної роботи і в той же час контролювати діяльність депутата. Верховна Рада, як колектив депутатів, вправі заслуховувати кожного депутата про виконання ним депутатських обов'язків та доручень парламенту. Вона вправі застосовувати до депутата, який порушує норми законо­давства щодо правил роботи в парламенті, відповідні заходи впливу.

Особливість статусу народного депутата України проявляється у тому, що український парламентарій, поряд із здійсненням функції офіційного представника народу у Верховній Ради України, є офіцій­ним представником державної легітимної влади. Це знаходить свій вияв у таких положеннях законодавства.

Гіо-перше, депутатський мандат є несумісним із зайняттям депу­татом посад в інших державних органах, підприємствах, організаціях, установах. Відповідно до ст. 78 Конституції, народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі. Вони не можуть мати іншого представницького мандата чи бути на державній службі. Вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності встановлюються законом. Відповідно до ст. 81 Конституції, якщо протягом двадцяти днів з дня виникнення обставин, які призво­дять до порушення вимог щодо несумісності депутатського манда­та з іншими видами діяльності, ці обставини ним не усунуто, тобто, У разі невиконання вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, повноваження народного депутата Укра­їни припиняються достроково.

По-друге, як представник державної влади, народний депутат наді­лений державно-владними повноваженнями. Мандат депутата є особо­вим. Повноваження депутата не можуть бути передані іншій особі чи органу.

По-третє, народний депутат користується державними символа­ми, тобто, зовнішніми атрибутами державної влади. Народний депу­тат має депутатське посвідчення та нагрудний знак із зображенням Державного Гербу України, якими він користується протягом всьо­го строку своїх повноважень. Це передбачено у Законі «Про статус народного депутата України», де встановлено, що народний депу- § 2. Конституційно-правова природа мандата народного депутата України

тат України має депутатське посвідчення і нагрудний знак, які вида­ються йому після визнання Верховною Радою України повноважень народного депутата України. Депутатським посвідченням і нагрудним знаком народний депутат України користується протягом строку своїх повноважень.