бути додані підхожі ад'юванти, стабілізатори та антимікробні консерванти.

ТІЛЬКИ кінцева нерозфасована вакцина, що витримує наведені нижче вимоги, може використовуватися для приготування кінцевої серії.

Стерильність (2.6.1). Кінцева нерозфасована вакцина має витримувати випробування на стерильність із використанням 10 мл для кожного середовища.

Антимікробні консерванти. Де застосовно, визначають кількість антимікробних консервантів підхожим хімічним або фїзико-хімічним методом. Вміст антимікробних консервантів має бути не менше 85 % і не більше 115 % від установленого значення.

КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ

Вакцина має витримувати випробування на кількісне визначення вакцини для профілактики гепатиту

А(2.7.14).

МА Р К У В А Н Н Я

На етикетці зазначають біологічне походження клітин, використаних для приготування вакцини.

КІНЦЕВА СЕРІЯ

Кінцевунерозфасовану вакцину в асептичних умовах розфасовують у стерильні контейнери з контролем першого розкриття. Контейнери закупорюють так, щоб запобігти забрудненню.

ВАКЦИНА ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ГЕПАТИТУ В (рДНК)

Vaccinum hepatitidis В (ADNr)

Тільки кінцева серія, що витримує вимоги кожного випробування, наведеного в розділах «Ідентифікація», «Випробування» і «Кількісне визначення», може бути випущена для застосування. Якщо для кінцевої нерозфасованої вакцини проведені випробування на вільний формальдегід, антимікробні консерванти і одержані задовільні результати, ці випробування можна пропустити для кінцевої серії.

Якщо для кінцевої нерозфасованої вакцини на мишах або інших тваринах проведене кількісне визначення і одержані задовільні результати, випробування можна пропустити для кінцевої серії.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ

Слід підтвердити, що вакцина містить антиген вірусу гепатиту А, підхожим імунохімічним методом (2.7.1), використовуючи специфічні антитіла, або кількісним визначенням in vivo (2.7.14).

ВИПРОБУВАННЯ

Алюміній (2.5.13). Не більше 1.25 мг на одну дозу для людини, якщо як адсорбент використовують алюмінію гідроксид або гідратований алюмінію фосфат.

Вільний формальдегід (2.4.18). Не більше 0.2 г/л.

Антимікробні консерванти. Де застосовно, визначають кількість антимікробних консервантів підхожим хімічним або фізико-хімічним методом. Вміст антимікробних консервантів має бути не менше мінімально ефективної кількості і не більше 115 % від вмісту, зазначеного на етикетці.

Стерильність (2.6. і). Витримує випробування на стерильність.

HEPATITIS В VACCINE (rDNA)

ВИЗНАЧЕННЯ

Вакцинадля профілактики гепатиту В (рДНК) --пре- парат поверхневого антигена гепатиту В (HBsAg), білкового компоненту вірусу гепатиту В; антиген може бути адсорбований на мінеральному носії, такому як алюмінію гідроксид або гідратований алюмінію фосфат. Антиген одержують за допомогою технології рекомбінантної ДНК.

ВИРОБНИЦТВО

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Слід підтвердити, що вакцина індукує специфічні захисні антитіла у людини. Слід підтвердити, що спосіб виробництва гарантує стабільний вихід вакцини з необхідною імуногенністю й безпекою.

Спосіб виробництва валідують для підтвердження того, що при тестуванні продукт витримуватиме випробування на аномальну токсичність (2.6.9) для імуносироваток і вакцин для застосування людиною.

Вакцинудля профілактики гепатиту В (рДНК) одержують експресією вірусного гена, кодуючого HBsAg в дріжджі (Saccharomyces cerevisiae) або клітини ссавців (клітини яєчників китайських хом'яків (СНО) або інші підхожі клітинні лінії), очищенням одержаних HBsAg і включенням цих антигенів у імуногенні препарати. Придатність і безпеку клітин встановлює компетентний уповноважений орган.

Вакцина може містити продукт гена S (основний білок), комбінацію продуктів генів S і пре-52 (серед-

ній білок) або комбінацію продуктів генів S, npe-S2 і npe-Sl (крупний білок).

Стандартний препарат. Як стандартний препарат використовують частину репрезентативної партії, для якої як мінімум підтверджена аналогічна з партією, використаною в клінічних випробуваннях, імуногенність на молодих, здорових, зрілих тваринах, яка викликає не менше 95 % сероконверсію, шо вважається відповідним рівню HBsAg нейтралізуючих антитіл після повного курсу первинної імунізації. За захисний рівень антитіл вважається не менше 10 мМО/мл.

ХАРАКТЕРИСТИКА СУБСТАНЦІЇ

У процесі досліджень з розробки слід провести опис антигена. Встановлюють повну білкову, ліпідну та вуглеводну структури антигена. Електронною мікроскопією встановлюють морфологічні характеристики антигенних частинок. Середнє значення плавучої густини антигенних частинок визначають фізико-хімічними методами, такими як центрифугування у градієнті. Описують епітопи антигена. Характеризують первинну структуру білкової фракції антигена (наприклад, визначенням амінокислотного складу, частковим аналізом амінокислотної послідовності і пептидним картуванням).

РОЗМНОЖЕННЯ І ЗБІР

Ідентичність, мікробіологічну чистоту, збереження плазміди і постійність виходу визначають на відповідних стадіях виробництва. При використанні клітин ссавців проводять випробування на сторонні агенти та мікоплазми відповідно до вимог статті «Випробування на сторонні агенти у вірусних вакцинахдля застосування людиною» (2.6.16), але у випробуванні в культурі клітин на інші сторонні агенти використовують 200 мл збору.

ОЧИЩЕНИЙ АНТИГЕН

Тільки очищений антиген, що витримує наведені нижче вимоги, може використовуватися для приготування кінцевої нерозфасованої вакцини.

Загальний білок. Вміст загального білка визначають валідованим методом. Вміст має бути в межах, установлених для конкретного продукту.

Вміст антигена та ідентифікація. Кількість і специфічність HBsAg визначають шляхом порівняння з Міжнародним стандартом на HBsAg підтип ad або зі стандартом підприємства, використовуючи підхожий імунохімічний метод (2.7.1), такий як радіоімуноаналіз(РІА, RIA), імуноферментний аналіз (ІФА, ELISA), імуноблотинг (бажано з використанням моноклональних антитіл проти захисного епітопу) або одинична радіальна дифузія. Співвідношення антиген/білок має бути в межах, установлених для конкретного продукту.

Молекулярна маса білка основної смужки, визначена за допомогою електрофорезу в поліакриламідному гелі з натрію додецилсульфатом (ДСН-ПАГ) у відновлюючих умовах, має відповідати очікуваному значенню, виходячи з послідовності нуклеїнових кислот і поліпептидів і можливого глікозилування.

Антигенна чистота. Чистоту антигена визначають, порівнюючи зі стандартним препаратом, використовуючи рідинну хроматографію або інший підхожий метод, такий як ДСН-ПАГ електрофорез із подальшим забарвленням кислотним синім 92 і сріблом. За підхожий чутливий метод вважається метод, який дозволяє визначати домішки при концентрації 1 % від загального білка. Не менше 95 % загального білка має складати поверхневий антиген гепатиту В.

Склад. Визначають вміст білків, ліпідів, нуклеїнових кислот і вуглеводів.

Залишкова ДНК клітини-хазяїна та вектора. Якшо для виробництва використовувалися клітини ссавців, вміст ДНК має бути менше 10 пг у кількості очищеного антигена, еквівалентній одній дозі для людини.

Цезій. Якщо в процесі виробництва використовують солі цезію, проводять випробування на залишкові кількості цезію в очищеному антигені. Вміст має бути в межах, установлених для конкретного продукту.

Стерильність (2.6.1). Очищений антиген має витримувати вимоги на стерильність із використанням 10 мл для кожного середовища.

Залежно від застосованого способу виробництва, можуть знадобитися додаткові випробування очищеного антигена, наприклад випробування на залишкові кількості сироватки тварин, якщо використовують клітини ссавців, або на залишкові хімічні реактиви, використовувані при екстракції та очищенні.

КІНЦЕВА НЕРОЗФАСОВАНА ВАКЦИНА

Можуть бути додані підхожі ад'юванти та антимікробні консерванти.

Тільки кінцева нерозфасована вакцина, що витримує наведені нижче вимоги, може використовуватися для приготування кінцевої серії.

Антимікробні консерванти. Де застосовно, визначають кількість антимікробних консервантів підхожим хімічним або фізико-хімічним методом. Вміст антимікробних консервантів має бути не менше 85 % і не більше 115 % від установленого значення.

Стерильність (2.6.1). Кінцева нерозфасована вакцина має витримувати випробування на стерильність з використанням 10 мл для кожного середовища.

КІНЦЕВА СЕРІЯ

ТІЛЬКИ кінцева серія, що витримує вимоги кожного випробування, наведеного в розділах «Ідентифікація*. «Випробування* і «Кількісне визначення*, може бути випущена для застосування. Якщо для кінцевої нерозфасованої вакцини проведені випробування на вільний формальдегід, антимікробні консерванти та одержані задовільні результати, ці випробування можна пропустити для кінцевої серії. Якщо для кінцевої нерозфасованої вакцини проведене кількісне визначення in vivo і одержані задовільні результати, то випробування можна пропустити для кінцевої серії.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ

Для ідентифікації вакцини можна використовувати кількісне визначення або. де застосовно, електрофоретичний профіль.

ВИПРОБУВАННЯ

Алюміній (2.5.13). Не більше 1.25 мг на одну дозу для людини, якшо як адсорбент використовують алюмінію гідроксид або гідратований алюмінію фосфат.

Вільний формальдегід (2.4.18). Не більше 0.2 г/л.

Антимікробні консерванти. Де застосовно, визначають кількість антимікробних консервантів підхожим хімічним або фізико-хімічним методом. Вміст антимікробних консервантів має бути не менше мінімально ефективної кількості і не більше 115 % від вмісту, зазначеного на етикетці.

Стерильність (2.6.1). Має витримувати випробування на стерильність.

ГОрогени (2.6.8). Має витримувати випробування на пірогени. Кожному кроликові вводять дозу, еквівалентну одній дозі для людини.

КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ

Вакцина має витримувати випробування на кількісне визначення вакцини для профілактики гепатиту В (рДНК) (2.7.15).

МАРКУВАННЯ

На етикетці зазначають:

—кількість HBsAg на контейнер;

—тип клітин, використаних для виробництва вакцини;

—назву та кількість адсорбенту:

—вакцину слід струшувати перед застосуванням;

—вакцина не має бути заморожена.

ВАКЦИНА ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ГЕПАТИТУ А (ІНАКТИВОВАНА)

ТА ГЕПАТИТУ В (рДНК) (АДСОРБОВАНА)

Vaccinum hepatitidis A inactivatum et hepatitidis В (ADNr) adsorbatum

HEPATITISA (INACTIVATED) AND HEPATITIS В

(rDNA) VACCINE (ADSORBED)

ВИЗНАЧЕННЯ

Вакцина для профілактики гепатиту А (інактивована) та гепатиту В (рДНК) (адсорбована) — суспензія, що складається із відповідного штаму вірусу гепатиту А, вирощена в культурі клітин, інактивована валідованим методом, і поверхневого антигена гепатиту В (HBsAg), білкового компонента вірусу гепатиту В, одержаного за допомогою технології рекомбінантної ДНК; антигени адсорбують на мінеральний носій, такий як алюмінію гідроксид або гідратований алюмінію фосфат.

ВИРОБНИЦТВО

ЗАГАЛЬН ПОЛОЖЕННЯ

Два компоненти вакцини готують, як зазначено в статтях «Вакцина для профілактики гепатитуА (інактивована, адсорбована)», «Вакцина для профілактики гепатиту В (рДНК) (адсорбована)», і вони мають витримувати вимоги, наведені у цих статтях.

Спосіб виробництва валідують для підтвердження того, що при тестуванні продукт витримуватиме випробування на аномальну токсичність (2.6.9) для імуносироваток і вакцин для застосування людиною.

Стандартний препарат. Як стандартний препарат використовують частину репрезентативної партії, для якої як мінімум підтверджена аналогічна з партією, використаною в клінічних випробуваннях, імуногенність на молодих, здорових, статевозрілих тваринах. яка викликає не менше 95 % сероконверсію, що вважається відповідним рівню нейтралізуючих антитіл після повного курсу первинної імунізації. Для гепатиту А захисним рівнем антитіл вважається не менше 20 мМО/мл, визначений методом імуноферментного аналізу (ІФА, EL1SA). Для гепатиту В захисним рівнемь антитіт проти HBsAg вважається не менше 10 мМО/мл.

КІНЦЕВА НЕР03ФАС0ВАНА ВАКЦИНА

Кінцеву нерозфасовану вакцину готують із одного або більше інактивованих зборів вірусу гепатиту А й одного або більше серій очищеного антигена.

Тільки кінцева нерозфасована вакцина, що витримує наведені нижче вимоги, може використовуватися для приготування кінцевої серії.

Антимікробні консерванти. Де застосовно, визначають кількість антимікробних консервантів підхожим хімічним або фізико-хімічним методом. Вміст антимікробних консервантів має бути не менше 85 % і не більше 115 % від установленого значення.

Стерильність (2.6.1). Кінцева нерозфасована вакцина має витримувати випробування на стерильність з використанням 10 мл для кожного середовища.

КІНЦЕВА СЕРІЯ

Тільки кінцева серія, що втримує вимоги кожного випробування, наведеного в розділах «Ідентифікація», «Випробування» і «Кількісне визначення», може бути випущена для застосування. Якщо для кінцевої нерозфасованої вакцини, де застосовно, проведені випробування на вільний формальдегід, антимікробні консерванти та одержані задовільні результати, ці випробування можна пропустити для кінцевої серії. Якщо для кінцевої нерозфасованої вакцини проведено кількісне визначення in vivo на компоненти гепатиту А і гепатиту В і одержані задовільні результати, то випробування можна пропустити для кінцевої серії.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ

Слід підтвердити, що вакцина містить антиген вірусу гепатиту А і поверхневий антиген гепатиту В, підхожим імунохімічним методом (2.7.1), використовуючи специфічні антитіла, або випробуванням імуногенності на мишах, наведеним в розділі «Кількісне визначення».

ВИПРОБУВАННЯ

Алюміній (2.5.13). Не більше 1.25 мг на одну дозу для людини, якщо як адсорбент використовують алюмінію гідроксид або гідратований алюмінію фосфат.

Вільний формальдегід (2.4.18). Не більше 0.2 г/л.

Антимікробні консерванти. Де застосовно, визначають кількість антимікробних консервантів підхожим хімічним або фізико-хімічним методом. Вміст антимікробних консервантів має бути не менше мінімально ефективної кількості і не більше 115 % від вмісту, зазначеного на етикетці.

Стерильність (2.6. І). Має витримувати випробування на стерильність.

Бактеріальні ендотоксини (2.6.14). Менше 2 МО на одну дозу для людини.

КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ

Компонент гепатиту А. Вакцина має витримувати випробування на кількісне визначення вакцини для профілактики гепатиту А (2.7.14).

Компонент гепатиту В. Вакцина має витримувати випробування на кількісне визначення вакцини для профілактики гепатиту В (рДНК) (2.7.15).

МАРКУВАННЯ

На етикетці зазначають:

—кількість антигена вірусу гепатиту А і поверхневого антигена гепатиту В на контейнер;

—тип клітин, використаних для виробництва вакцини;

—назву та кількість адсорбенту;

—вакцину слід струшувати перед застосуванням;

—вакцина не має бути заморожена.

ВАКЦИНА ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ДИФТЕРІЇ (АДСОРБОВАНА)

Vaccinum diphtheriae adsorbatum

DIPHTHERIA VACCINE (ADSORBED)

ВИЗНАЧЕННЯ

Вакцинадля профілактики дифтерії (адсорбована) — препарат дифтерійного анатоксину, обробленого формальдегідом і адсорбованого на мінеральному носії. Анатоксин готують із токсину, отриманого при вирощуванні Corynebacterium diphtheriae, подальшою обробкою формальдегідом.

ВИРОБНИЦТВО

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Специфічна токсичність. Спосіб виробництва валідують для підтвердження того, що при тестуванні продукт витримуватиме наведене нижче випробування. Кожному з 5 здорових мурчаків масою 250-350 г.

що раніше не піддавалися дії матеріалів, які можуть вплинути на результат випробування, підшкірно вводять вакцину в дозі еквівалентній п'яти дозам для людини, зазначеній на етикетці. Вакцина не витримує випробування, якщо протягом 42 діб після ін'єкції хоча б одна тварина виявляє симптоми дифтерії або гине від дифтерії. Якщо більше однієї тварини гине з неспецифічних причин , випробування повторюють ще раз; вакцина не витримує випробування. якщо при повторному випробуванні гине більше однієї тварини.

НЕРОЗФАСОВЛНИЙ ОЧИЩЕНИЙ АНАТОКСИН

Для виробництва дифтерійного токсину, з якого отримують анатоксин, використовують посівні культури, засновані на певних системах посівних серій, зберігаючи здатність культури утворювати токсин, і, якщо необхідно, проводять обережну повторну селекцію для відновлення токсигенності. Високо токсигенний штам Corynebacterium diphtheriae

з відомими походженням й історією вирощують у підхожому рідкому середовищі. У кінці культивації визначають чистоту кожної культури та видаляють забруднені культури. В асептичних умовах якомога частіше від бактеріальної маси відокремлюють середовище для культивування, що містить токсин. Визначають вміст токсину (Lf на мілілітр)^. 7.27) для контролю відтворюваності виробництва. Одиничні збори можуть об'єднуватися для приготування нерозфасованого очищеного анатоксину. Токсин очищають для видалення речовин, здатних викликати небажані поствакцинальні реакції у людини. Очищений токсин знешкоджують формальдегідом, використовуючи метод, що дозволяє уникнути руйнування імуногенної активності анатоксину і реверсії анатоксину в токсин, особливо при нагріванні. Як альтернатива очищення анатоксину може проводитися після знешкодження формальдегідом.

Тільки нерозфасований очищений анатоксин, що витримує наведені нижче вимоги, може використовуватися для приготування кінцевої нерозфасованої вакцини.

Стерильність (2.6.1). Проводять визначення на стерильність із використанням 10 мл для кожного середовища.

Відсутність токсину та реверсії анатоксину. Використовуючи той самий буферний розчин (без адсорбенту), який входить до складу кінцевої вакцини, готують розчин нерозфасованого очищеного анатоксину в концентрації 100 Lf/мл. Отриманий розчин ділять на дві рівні частини. Одну частину витримують при температурі (5±3) °С. іншу — при температурі 37 °С протягом 6 тижнів. На культурі клітин Vero проводять випробування на присутність активного дифтерійного токсину, використовуючи по 50 мкл/лунку обох зразків. Зразок не має містити антимікробні консерванти, і концентрація знешкоджуючих ре-

човин має бути нижчою за концентрацію, яка токсична для клітин Vero. Неспецифічну токсичність можна усунути діалізом.

Використовують свіжотрипсинізовані клітини Vero у підхожий концентрації, наприклад 2.5 х 105 мл"1, і стандартний дифтерійний токсин, розведений у 100 Lf/мл дифтерійного анатоксину. Підхожий стандартний дифтерійний токсин має містити або не менше 100 L D J D / М Л , або від 67 до 133 їг/100 в 1 Lf і від 25 000 до 50 000 мінімальних реактивних доз у шкірній реакції мурчаків у 1 Lf (підхожим стандартним токсином може бути БСП дифтерійного токсину). Токсин розводять у 100 Lf/мл дифтерійного анатоксину до відповідної концентрації, наприклад 2 х 10"4 Lf/мл. Готують послідовні двократні розведення розведеного дифтерійного токсину та використовують нерозведену випробовувану пробу (50 мкл/лунку). Розподіляють їх по лунках стерильних планшетів для тканинних культур, що містять середовище, підхоже для клітин Vero. Для встановлення специфічності будь-яких спостережуваних цитотоксичних ефектів на дифтерійний токсин паралельно готують розведення токсину, нейтралізованого протидифтерійною сироваткою відповідної концентрації, наприклад 100 МО/мл. Для перевірки нормального клітинного росту в випробування включають контрольні лунки без анатоксину або токсину з нетоксичним анатоксином у концентрації 100 Lf/мл на кожнулунку. До кожної лунки додають суспензію клітин, закривають планшет і інкубують при температурі 37 °С протягом 5-6 діб. Про наявність цитотоксичного ефекту судять, якщо повністю інгібується метаболізм клітин Vero, про що свідчить рН індикатор середовища. Цитотоксичний ефект підтверджують мікроскопічним дослідженням або підхожим забарвленням, таким як МТТ-барвник. Результати випробування вважаються невірогідними, якщо 5 х 10~5 Lf/мл стандартного дифтерійного токсину в 100 Lf/мл анатоксину не виявляють цитотоксичного ефекту на клітини Vero або якщо цитотоксичний ефект цієї кількості токсину не нейтралізований улунках, що містять протидифтерійну сироватку. Нерозфасований очищений анатоксин витримує випробування, якщо в жодній пробі не виявлена токсичність, що нейтралізується протидифтерійною сироваткою.

Антигенна чистота (2.7.27). Не менше 1500 Lf/мг білкового азоту.

КІНЦЕВА НЕРОЗФАСОВАНА ВАКЦИНА

Кінцеву нерозфасовану вакцину виготовляють адсорбцією відповідної кількості нерозфасованого очищеного анатоксину на мінеральний носій, такий як алюмінію гідроксид або гідратований алюмінію фосфат. Одержана суміш практично ізотонічна з кров'ю. Можуть бути додані підхожі антимікробні консерванти. Деякі антимікробні консерванти, зокрема фенольного типу, що негативно впливають

на антигенну активність, не мають використовуватися.

Тільки кінцева нерозфасована вакцина, шо витримує наведені нижче випробування, може використовуватися для приготування кінцевої серії.

Антимікробні консерванти. Де застосовно, визначають кількість антимікробних консервантів підхожим хімічним методом. Вміст антимікробних консервантів має бути не менше 85 % і не більше 115 % від установленого значення.

Стерильність (2,6.1). Проводять випробування на стерильність із використанням 10 мл для кожного середовища.

КІНЦЕВА СЕРІЯ

Кінцевунерозфасовану вакцину в асептичних умовах розфасовують у стерильні контейнери з контролем першого розкриття. Контейнери закупорюють так, щоб запобігти забрудненню.

Тільки кінцева серія, що витримує вимоги кожного випробування, наведеного в розділах «Ідентифікація», «Випробування» і «Кількісне визначення», може бути випущена для застосування. Якщо для кінцевої нерозфасованої вакцини проведені випробування на антимікробні консерванти та кількісне визначення і одержані задовільні результати, ці випробування можна пропустити для кінцевої серії.

Якщо для нерозфасованого очищеного анатоксину або кінцевої нерозфасованої вакцини проводилося випробування на вільний формальдегід і було показано, що його вміст у кінцевій серії не перевищуватиме 0.2 г/л, це випробування для кінцевої серії можна пропустити.

Антимікробні консерванти. Де застосовно, визначають кількістьантимікробних консервантів підхожим хімічним методом. Вміст антимікробних консервантів має бути не менше мінімально ефективної кількості і не більше 115 % від вмісту, зазначеного на етикетці.

Стерильність (2.6. І). Вакцина має витримувати випробування на стерильність.

КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ

Кількісне визначення проводять одним із методів випробування вакцини для профілактики дифтерії (адсорбованої) (2.7.6).

Нижня межа довірчого інтервалу (Р=0.95) встановленої активності має бути не менше ЗО МО на одну дозу для людини.

МАРКУВАННЯ

На етикетці зазначають:

—мінімальну кількість Міжнародних одиниць на одну дозу для людини;

—де застосовно, що вакцина призначена для первинної вакцинації дітей і необов'язково придатна для посилення дози або для застосування дорослими;

—назву та кількість адсорбенту;

—вакцину слід струшувати перед застосуванням;

—вакцина не має бути заморожена.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ

Дифтерійний анатоксин ідентифікують підхожим імунохімічним методом (2.7.1). Нижче як приклад наведений метод, застосовний для певних вакцин. У випробовуваній вакцині розчиняють необхідну кількість натрію цитрату Р для отримання розчинуЮО г/л. Одержаний розчин витримують при температурі 37 °С близько 16 год і центрифугують до отримання прозорої надосадової рідини. Прозора надосадова рідина має вступати у взаємодію з відповідною протидифтерійною сироваткою, утворюючи преципітат.

ВИПРОБУВАННЯ

Алюміній (2.5.13). Не більше 1.25 мг на одну дозу для людини, якщо як адсорбент використовують алюмініїо гідроксид або гідратований алюмінію фосфат.

Вільний формальдегід (2.4.18). Не більше 0.2 г/л.

ВАКЦИНА ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ДИФТЕРІЇ (АДСОРБОВАНА, ЗІ ЗМЕНШЕНИМ ВМІСТОМ

АНТИГЕНА)

Vaccinum diphtheriae, antigeniis minutum, adsorbatum

DIPHTHERIA VACCINE (ADSORBED, REDUCED ANTIGEN CONTENT)

ВИЗНАЧЕННЯ

Вакцина для профілактики дифтерії (адсорбована, зі зменшеним вмістом антигена) — препарат дифтерійного анатоксину, обробленого формальдегідом і адсорбованого на мінеральному косії. Анатоксин готують із токсину, отриманого при вирощуванні

Coryriebacterium diphtheriae і подальшою обробкою

формальдегідом. Спід компетентному уповноважному органу надати дані про те. що використані кількості дифтерійного анатоксину не викликають несприятливої реакції у пацієнтів з вікових груп, для яких призначена вакцина.

ВИРОБНИЦТВО

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Специфічна токсичність. Спосіб виробництва валідують для підтвердження того, що при тестуванні продукт витримуватиме наведене нижче випробування. Кожному з 5 здорових мурчаків масою 250-350 г, що раніше не піддавалися дії матеріалів, які можуть вплинути на результат випробування, підшкірно вводять вакцину в дозі еквівалентній п'яти дозам для людини, зазначеній на етикетці. Вакцина не витримує випробування, якщо протягом 42 діб після ін'єкції хоча б одна тварина виявляє симптоми дифтерії або гине від дифтерії. Якщо більше однієї тварини шне з неспецифічних причин, випробування повторюють ще раз; вакцина не витримує випробування, якщо при повторному випробуванні гине більше однієї тварини.

НЕРОЗФАСОВАНИЙ ОЧИЩЕНИЙ АНАТОКСИН

Нерозфасований очищений анатоксин готують, як зазначено в статті «Вакцина для профілактики дифтерії (адсорбована)», і він має витримувати вимоги, наведені в цій статті.

КІНЦЕВА НЕРОЗФАСОВАНА ВАКЦИНА

Кінцеву нерозфасовану вакцину виготовляють адсорбцією відповідної кількості нерозфасованого очищеного анатоксину на мінеральний носій, такий як гідратований алюмінію фосфат або алюмінію гідроксид. Одержана суміш практично ізотонічна з кров'ю. Можуть бути додані підхожі антимікробні консерванти. Деякі антимікробні консерванти, зокрема фенольного типу, що негативно впливають на антигенну активність, не мають використовуватися.

Тільки кінцева нерозфасована вакцина, що витримує наведені нижче випробування, може використовуватися для приготування кінцевої серії.

Антимікробні консерванти. Де застосовно, визначають кількість антимікробних консервантів підхожим хімічним методом. Вміст антимікробних консервантів має бути не менше 85 % і не більше 115 % від установленого значення.

Стерильність (2.6.1). Проводять випробування на стерильність із використанням 10 мл для кожного середовища.

КІНЦЕВА СЕРІЯ

Кінцеву нерозфасовану вакцину васептичних умовах розфасовують у стерильні контейнери з контролем першого розкриття. Контейнери закупорюють так, шоб запобігти забрудненню.

Тільки кінцева серія, що витримує вимоги кожного випробування, наведеного в розділах «Ідентифікація», «Випробування» і «Кількісне визначення», може бути випущена для застосування. Якщо для кінцевої нерозфасованої вакцини проведені випробування на антимікробні консерванти та кількісне визначення й одержані задовільні результати, ці випробуваняя можна пропустити для кінцевої серії.

Якщо для нерозфасованого очищеного анатоксину або кінцевої нерозфасованої вакцини проводилося випробування на вільний формальдегід і було показано, що його вміст у кінцевій серії не перевищуватиме 0.2 г/л, це випробування для кінцевої серії можна пропустити.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ

Дифтерійний анатоксин ідентифікують підхожим імунохімічним методом (2.7.1). Нижче як приклад наведений метод, застосовний для певних вакцин. У випробовуваній вакцині розчиняють необхідну кількість натрію цитрату Рдля отримання розчину 100 г/л. Одержаний розчин витримують при температурі 37 °С близько 16 год і центрифугують до отримання прозорої надосадової рідини. Прозора надосадова рідина має вступати у взаємодію з відповідною протидифтерійною сироваткою, утворюючи преципітат. Якщо не отримують задовільний результат з адсорбованої на алюмінію гідроксид вакцини, випробування повторюють таким чином: 15 мл випробовуваної вакцини центрифугують і осад суспендують у 5 мл свіжоприготованої суміші розчину 56 г/л натрію едетату Р: розчину 90 г/л натрію дигідрофосфату Р (1:49). Одержаний розчин витримують при температурі 37 °С близько 6 год і центрифугують. Прозора надосадова рідина має вступати у взаємодію з відповідною протидифтерійною сироваткою, утворюючи преципітат.

ВИПРОБУВАННЯ

Алюміній (2.5.13). Не більше 1.25 мг на одну дозу для людини, якщо як адсорбент використовують алюмінію гідроксид або гідратований алюмінію фосфат.

Вільний формальдегід (2.4.18). Не більше 0.2 г/л.

Антимікробні консерванти. Де застосовно, визначають кількість антимікробних консервантів підхожим хімічним методом. Вміст антимікробних консервантів має бути не менше мінімально ефективної кількості і не більше 115 % від вміст>', зазначеного на етикетці.