Тема 3 . Джерела права соціального забезпечення Час: 1 год

План лекції:

1. Поняття джерел права соціального забезпечення та їх особливості

2. Види джерел права соціального забезпечення

1. Поняття джерел права соціального забезпечення та їх особливості

Право соціального забезпечення як система загальнообов'язкових правил і норм дістає свій вияв у формі відповідних юридичних документів - законів, підзаконних актів, міжнародних пактів, конвенцій, двосторонніх та багатосторонніх договорів. Саме ці акти і є зовнішньою формою вияву права соціального забезпечення і тому їх називають формами права. Разом з тим ці форми права соціального забезпечення, існуючи об'єктивно, слугують джерелами, з яких заінтересовані суб'єкти можуть отримати відомості про характер і зміст відповідних норм права, що містяться в них.

Право соціального забезпечення належить до сфери соціального права, норми якого спрямовані на забезпечення захисту осіб, що зазнали впливу соціальних ризиків, а тому можна окреслити деякі особливості його джерел.

Насамперед необхідно наголосити, що суб'єктивне право особи на соціальний захист з боку держави належить до невід'ємних і невідчужуваних прав, зумовлених соціальною природою людини, її відносинами з суспільством та державою, до якої вона належить. Розвиток соціального забезпечення характеризує суспільство як гуманне, а державу - як соціальну. Внаслідок своєї значущості для суспільства та держави забезпечення цього права перестало бути справою окремої держави, воно перебуває в центрі уваги міжнародної спільноти та провідних міжнародних організацій. Тому велике значення серед джерел права соціального забезпечення України мають документи договірного характеру, що прийняті на міжнародному рівні.

Зважаючи на існуючу різницю в соціальних та економічних можливостях різних держав, міжнародні документи з прав людини встановлюють мінімальні стандарти соціального захисту, які не є нормами прямої дії, а виступають базою для право-творчості держав-учасниць, нормами-принципами, на які повинно орієнтуватися національне законодавство. Основні положення права соціального забезпечення України, яка є одним

із членів-фундаторів Організації Об'єднаних Націй, членом Ради Європи, базуються на нормах міжнародно-правових актів з прав людини. Двосторонні угоди нашої держави містять норми прямої дії, застосування яких відбувається в порядку, встановленому законами України.

Ще однією особливістю джерел права соціального забезпечення є їх множинність. Відносини соціального забезпечення врегульовані великою кількістю нормативних актів. Більшість цих актів є загальнодержавними й приймаються відповідними державними органами, але у системі джерел права соціального забезпечення існують і акти, що мають місцевий (локальний) характер. При цьому останнім часом зростає роль актів органів місцевого самоврядування. Ці органи приймають нормативно-правові акти, якими регулюються окремі питання соціального забезпечення громадян (надання субсидій на житлово-комунальні послуги, соціальних пільг окремим категоріям населення тощо). Зростання ролі актів органів місцевого самоврядування серед джерел права соціального забезпечення зумовлено:

- розширенням компетенції органів місцевого самоврядування в сфері регулювання відносин соціального забезпечення; - збільшенням кількості виплат соціального забезпечення, що здійснюються за рахунок місцевих бюджетів.

Множинність джерел права соціального забезпечення є результатом того, що в Україні відсутній єдиний кодифікований акт, який би врегульовував весь комплекс суспільних відносин, які є предметом цієї галузі. Об'єктивно цього сьогодні досягти неможливо, оскільки система законодавства в сфері соціального забезпечення перебуває у стадії реформування.

Важливо відзначити, що серед джерел права соціального забезпечення особливе місце належить актам Міністерства соціальної політики України. Це зумовлено тим, що одним з основних його завдань є участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики в сфері зайнятості, соціального захисту населення, соціального страхування, оплати праці, пенсійного забезпечення і соціального обслуговування населення. Правові акти Міністерства сприяють правильному та однаковому застосуванню законодавства про соціальне забезпечення.

Ще однією характерною рисою джерел права соціального забезпечення може вважатися наявність серед них актів, які ухвалюються органами соціального страхування. За своєю юридичною природою вони не належать до актів державних органів, але після реєстрації у Міністерстві юстиції України набувають ознак нормативності та застосовуються нарівні з іншими нормативними актами.

Неабияке значення у системі джерел права соціального забезпечення відіграють закони про державний бюджет на поточний рік. Завдяки державному бюджету держава здійснює коригування багатьох показників соціального захисту своїх громадян, гарантуючи щорічно більш високі стандарти забезпечення.

Для джерел права соціального забезпечення властивим є також значний ступінь диференціації правового регулювання. Окремі види пенсійного забезпечення залежать, наприклад, від попередньої діяльності пенсіонерів, від належності їх до певних соціальних груп, умов праці тощо, і все це знаходить відображення у джерелах цієї галузі.

Таким чином, джерелами права соціального забезпечення є нормативно-правові акти та акти договірного характеру, які приймаються компетентними державними та іншими уповноваженими органами з метою врегулювання соціально-забезпечувальних відносин.