18. Асигнування з бюджету як організаційно-правова форма соціального забезпечення

У сфері соціального захисту важливою організаційно-правовою формою соціального забезпечення все ще залишається асигнування з бюджету. Воно становить систему правових відносин щодо виділення й використання коштів державного та місцевих бюджетів для забезпечення соціального захисту населення.

Асигнування з бюджетів може здійснюватися різними шляхами. Переважна частина видів соціального забезпечення фінансується з державного бюджету або за рахунок коштів місцевих бюджетів. Іноді для фінансування соціальних виплат перерахування коштів з державного до місцевих бюджетів відбувається у вигляді дотацій або субвенцій.

Асигнування з державного бюджету може здійснюватися як безпосередньо, так і через спеціально утворені соціальні фонди, які не є страховими і формуються у переважній більшості за рахунок бюджетних коштів. Прикладом таких фондів можна вважати Фонд соціального захисту інвалідів.

За рахунок коштів бюджетів здійснюється соціальне забезпечення незастрахованих осіб у системі соціального страхування, а також усіх осіб, для яких соціальний ризик настав не у зв'язку з трудовою діяльністю. Коло цих осіб визначається спеціальними законами, які регулюють порядок надання окремих видів соціального забезпечення. Всіх осіб, які отримують соціальне забезпечення за рахунок бюджетних джерел, можна поділити на 2 групи: перша -- це особи, які отримують соціальне забезпечення у зв'язку з певною суспільно-корисною діяльністю (в період якої вони не підлягають соціальному страхуванню); друга - всі інші громадяни, які отримують соціальне забезпечення не у зв'язку з трудовою діяльністю.

До першої групи належать військовослужбовці, особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, службові особи Служби безпеки, податкової міліції та деякі інші. За рахунок коштів державного бюджету їм виплачуються пенсії, допомоги, надаються інші види соціального забезпечення у зв'язку з проходженням служби.

Друга група формується за рахунок осіб (в тому числі й застрахованих), яким певні види соціального забезпечення гарантуються державою поза участю їх у трудовій діяльності. Соціальне забезпечення надається будь-якій особі, що зазнала визначеного законодавством соціального ризику незалежно від того, отримує вона соціальне забезпечення за рахунок страхових чи бюджетних коштів.

Основним призначенням соціального забезпечення, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів, є матеріальна підтримка осіб, у яких при настанні соціального ризику рівень доходів стає нижчим від прожиткового мінімуму.

У сфері соціального забезпечення за бюджетні кошти фінансуються державні спеціальні пенсійні програми (пенсії

особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим особам), державні програми соціальної допомоги, здійснюється державна підтримка громадських організацій інвалідів і ветеранів, які мають статус всеукраїнських, програми і заходи щодо дітей, молоді, жінок, сім'ї та інші.

Також за рахунок коштів державного бюджету фінансуються державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха.

За рахунок коштів місцевих бюджетів відбувається фінансування програм місцевого значення щодо дітей, молоді, жінок, сім'ї, а також місцеві програми соціального захисту окремих категорій населення.

Інші види соціального забезпечення здійснюються за рахунок міжбюджетних трансфертів з державного бюджету до місцевих бюджетів.

Різноманітність видів соціального забезпечення, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів, зумовлює і різноманітність органів, які надають ті чи інші види соціального забезпечення. До цієї справи долучаються органи виконавчої влади (міністерств оборони, внутрішніх справ тощо). Вони надають соціальне забезпечення за рахунок своїх відомчих бюджетів для осіб, які проходять службу або працюють на умовах трудового договору в системі вказаних міністерств і відомств. Деякі види соціального забезпечення надаються органами охорони здоров'я, освіти, місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування за рахунок державного і місцевих бюджетів.

Характерною особливістю цієї організаційно-правової форми соціального забезпечення є те, що вона може використовувати також локальні форми соціального забезпечення, які здійснюються органами місцевого самоврядування. Зокрема, органи місцевого самоврядування за рахунок коштів відповідних бюджетів можуть встановлювати додаткові пільги для окремих категорій громадян, надавати субсидії понад норми, встановлені централізованим законодавством. Відповідні органи місцевого самоврядування при цьому самостійно встановлюють коло осіб, які підлягають додатковому соціальному забезпеченню, визначають його види та порядок надання.

Переважна більшість видів соціального забезпечення надаються органами місцевого самоврядування у зв'язку з виконанням зобов'язань у системі соціального партнерства.

ЗМ. Пенсійне забезпечення