6. Причини інвалідності

Одночасно з встановленням інвалідності МСЕК встановлює її причину. Причина інвалідності обумовлює вид соціального забезпечення, умови та порядок його надання. Такими причинами є:

1) нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво);

2) професійне захворювання;

3) поранення, контузія, травма, каліцтво, захворювання, пов'язані із виконанням особою обов'язків військової служби;

4) захворювання та травми, пов'язані з аварією на ЧАЕС;

5) загальне захворювання чи травма, не пов'язана з виробництвом; інвалідність з дитинства.

Законодавством України можуть бути встановлені й інші причини інвалідності.

Залежно від причини настання розрізняють 3 види інвалідності: внаслідок трудового каліцтва, внаслідок професійного захворювання та внаслідок загального захворювання.

Інвалідність вважається такою, що настала внаслідок трудового каліцтва, якщо нещасний випадок, який зумовив втрату працездатності, стався за обставин та умов, які безпосередньо пов'язані з виконанням особою трудової діяльності. Трудовою діяльністю вважаються всі види роботи, які зараховуються до трудового (страхового) стажу особи відповідно до Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (ст.ст. 8, 11).

Професійне захворювання як причина інвалідності особи також пов'язана з виконанням нею трудових обов'язків. На відміну від нещасного випадку, воно не є раптовим, але може виникнути у особи внаслідок виконання певного виду робіт.

Для військовослужбовців причиною інвалідності можуть бути: 1) поранення, контузія, травма, каліцтво, захворювання, пов'язані із захистом Батьківщини; із перебуванням у партизанському загоні; з бойовими діями у період Великої Вітчизняної війни (або з наслідками бойових дій); отримані при виконанні обов'язків військової служби; отримані при виконанні інтернаціонального обов'язку; отримані при виконанні обов'язків військової служби під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних об'єктах та випробуваннях ядерної зброї; 2) захворювання, отримане в період проходження військової служби.

Для осіб, інвалідність яких пов'язана з аварією на Чорнобильській АЕС, причинами інвалідності називають: 1) захворювання, травму, каліцтво, пов'язані з роботами під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та інших ядерних об'єктах; 2) захворювання, пов'язане з впливом аварії на Чорнобильській АЕС.

Загальне захворювання як причина інвалідності особи визначається за залишковим принципом: тобто якщо інвалідність не стала наслідком жодної із раніше перерахованих причин, то її причиною визнається загальне захворювання.

До загального захворювання належать також каліцтво особи, що не пов'язане з нещасним випадком на виробництві: травми, у тому числі отримані внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень іншою особою, отруєння, самогубства, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, травми, отримані внаслідок стихійного лиха, контакту з тваринами тощо, які призвели до ушкодження здоров'я потерпілих (див. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 р. № 270).

До загального захворювання прирівнюється також і інвалідність з дитинства. Вона встановлюється у дітей за наявності патологічних станів, які виникають при вроджених, спадкових, здобутих захворюваннях та після травм (див. Порядок видачі медичного висновку про дитину-інваліда віком до 18 років, затв. наказом Міністерства охорони здоров'я України від 4 грудня 2001 р. № 482). Перелік медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 16 років, затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України від 8 листопада 2001 р. № 454/471/516.

Медичні показання для визнання дитини (до 18 років) інвалідом встановлюються ЛКК дитячих обласних, багатопрофіль-них міських лікарень, спеціалізованих лікарень, диспансерів, де діти перебувають на диспансерному обліку та спеціалізованому лікуванні, Української дитячої спеціалізованої лікарні "Охмадит", Українського центру медичної реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи, клінік науково-дослідних установ МОЗ України та Академії медичних наук України після стаціонарного та амбулаторного обстеження.