![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Глава 1. РОЗВИТОК ПСИХОЛОГІЇ
- •1.2. Психологія як наука про душу
- •1.3. Психологія як наука про свідомість
- •1.4. Психологія як наука про поведінку
- •1.5. Психологія – наука про психіку як єдність свідомого і несвідомого, зовнішнього і внутрішнього психічного у взаємодії людини зі світом
- •Глава 2. ПСИХОЛОГІЧНІ НАПРЯМИ, ШКОЛИ І КОНЦЕПЦІЇ
- •2.1. Структуралізм, функціоналізм і гештальтпсихологія
- •2.2. Фройдизм, психоаналіз
- •2.3. Трансперсональна психологія
- •2.4. Біхевіоризм
- •2.5. Когнітивізм і гуманістична психологія
- •2.6. Гуманістична психологія
- •2.7. Психологічні концепції
- •Глава 3. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ СУЧАСНОЇ ПСИХОЛОГІЇ, ЇЇ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ
- •3.1. Предмет і завдання сучасної психології
- •3.2. Місце психології в системі наук
- •3.3. Галузі психології
- •Глава 4. ЦЕНТРАЛЬНА НЕРВОВА СИСТЕМА ЛЮДИНИ, ЇЇ ПСИХІКА І ВСЕСВІТ У СВОЇЙ ЄДНОСТІ ТА САМОСТІЙНОСТІ
- •4.1. Структура і функціонування центральної нервової системи людини
- •4.2. Мозок, людська психіка і психічне в єдності світу
- •4.3. Розвиток психіки в онтогенезі
- •Глава 5. ПСИХІЧНА НОРМА ТА ВІДХИЛЕННЯ
- •5.1. Психічна норма, нормативні відхилення та аномалії
- •5.2. Причини та наслідки ненормативного психічного розвитку
- •5.3. Рівні ненормативного психічного розвитку
- •Глава 6. МЕТОДОЛОГІЯ, ПРИНЦИПИ ТА МЕТОДИ ПСИХОЛОГІЇ
- •6.1. Методологічний простір психології
- •6.2. Принципи психології
- •6.3. Методи психології
- •Глава 7. ОСОБИСТІСТЬ У ВИМІРАХ ПСИХОЛОГІЧНОЇ НАУКИ
- •7.1. Особистість у психоаналізі, трансперсональній психології, біхевіоризмі
- •7.2. Особистість у когнітивній та гуманістичній психології
- •7.3. Жіночі теорії особистості
- •7.4. Факторні теорії особистості
- •7.6. Особистість у психології Сходу
- •7.7. Типологія особистостей О.Ф. Лазурського
- •7.8. Особистість у радянській та українській психології
- •7.9. Людина як багатосистемне явище
- •7.10. Концепція психоенергетичної цілісності особистості
- •Глава 8. ЛЮДСЬКА ПСИХІКА І ПСИХІЧНЕ
- •8.1. Сутність людської психіки і психічного
- •8.2. Багаторівневість психіки
- •8.3. Багатосистемність психіки
- •Глава 9. БІОПСИХІЧНА ПІДСТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ
- •9.1. Загальна характеристика біопсихічної підструктури особистості
- •9.2. Генетичні, вікові й статеві особливості особистості
- •9.3. Темперамент
- •Глава 10. МЕНТАЛЬНО-ПСИХІЧНА ПІДСТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ
- •Глава 11. ІНТРАІНДИВІДУАЛЬНА ПІДСТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
- •11.1. Поняття інтраіндивідуальної підструктури особистості
- •11.2. Особливості функціонування інтраіндивідуальної підструктури особистості
- •Глава 12. ВІДЧУТТЯ
- •12.1. Відчуття як явище
- •12.2. Фізіологічне підґрунтя відчуттів
- •12.3. Класифікація та різновиди відчуттів
- •12.4. Загальні властивості відчуттів
- •Глава 13. СПРИЙНЯТТЯ
- •13.1. Поняття сприйняття
- •13.2. Функції, характеристика образу сприйняття та його процесуальність
- •13.3. Теорії і методи дослідження сприйняття
- •13.4. Властивості та види сприйняття
- •Глава 14. ПАМ’ЯТЬ
- •14.1. Поняття пам’яті та її теорії
- •14.2. Фізіологічне підґрунтя пам’яті
- •14.3. Процеси пам’яті
- •14.4. Різновиди пам’яті
- •14.5. Пам’ять та організація знань
- •14.6. Індивідуальні особливості пам’яті
- •14.7. Шляхи розвитку пам’яті
- •Глава 15. МИСЛЕННЯ
- •15.1. Поняття мислення
- •15.2. Теорії мислення
- •15.3. Розумові дії та операції мислення
- •15.4. Форми мислення та його різновиди
- •15.5. Процес мислення і розуміння
- •15.6. Індивідуальні особливості мислення
- •Глава 16. МИСЛЕННЯ ТА ІНТЕЛЕКТ
- •16.1. Види мислення і репрезентації
- •16.2. Індивідуальні особливості інтелекту
- •16.3. Теорії інтелекту
- •Глава 17. УЯВА
- •17.1. Поняття уяви
- •17.2. Види уяви
- •17.3. Процеси уяви
- •Глава 18. ПСИХОСЕМАНТИКА
- •18.1. Поняття психосемантики
- •18.2. Сутність психосемантики
- •18.3. Основні психосемантичні методи
- •18.4. Психологічні закономірності й моделі семантичної обробки
- •Глава 19. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕМОЦІЙ ТА ПОЧУТТІВ
- •19.2. Класифікація емоцій та почуттів
- •19.3. Експресивний компонент емоційного реагування
- •19.4. Характеристика різних видів емоційного реагування
- •19.5. Теорії емоцій
- •19.6. Роль і функції емоцій у керуванні поведінкою та діяльністю
- •19.7. Прикладна роль емоцій
- •Глава 20. ХАРАКТЕРИСТИКА РІЗНИХ ЕМОЦІЙ
- •20.1. Емоції очікування й прогнозу
- •20.2. Фрустраційні емоції
- •20.3. Комунікативні емоції
- •20.4. Інтелектуальні емоції, або афективно-когнітивні комплекси
- •20.5. Характеристика емоційних станів, які виникають у процесі діяльності
- •20.6. Емоційні властивості людини
- •Глава 21. РОЗУМІННЯ ЕМОЦІЙ ІНШОЇ ЛЮДИНИ ТА УПРАВЛІННЯ СВОЇМИ ЕМОЦІЯМИ
- •21.1. Розуміння емоцій інших людей та емоційна здатність
- •21.2. Ідентифікація емоцій за мімікою та пантомімікою
- •21.3. Керування емоціями
- •Глава 22. ХАРАКТЕРИСТИКА РІЗНИХ ПОЧУТТІВ
- •Глава 23. ЕМОЦІЙНО ЗУМОВЛЕНА ПОВЕДІНКА ТА ЕМОЦІЙНІ ТИПИ
- •23.2. Емоційні типи
- •24.1.Особливості емоційної сфери у представників деяких професій
- •24.2. Вікові й статеві особливості емоційної сфери особистості
- •24.3. Емоції при патології
- •Глава 25. ВОЛЯ
- •25.1. Поняття волі та її функцій
- •25.2. Типи критеріїв волі та локус контролю. Вольові дії
- •25.3. Фази та ознаки вольових дій, їх стимулювання
- •25.4. Вольові якості
- •Глава 26. ЗДІБНОСТІ
- •26.1. Поняття здібностей та їхнього розвитку
- •26.2. Види здібностей
- •26.3 Розвиток здібностей
- •Глава 27. СОЦІОПСИХІЧНА ПІДСТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ
- •27.1. Досвід
- •27.2. Характер
- •27.3. Акцентуації характеру
- •27.4. Спрямованість
- •27.4.1. Поняття спрямованості особистості
- •27.4.2. Теорії мотивації
- •27.4.3. Мотивація і мотивування та їх компоненти. Полімотивованість мети
- •28.4.4. Види мотивів
- •27.4.6. Зовнішня і внутрішня мотивація
- •Глава 28. ПІДСТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ «СВІДОМІСТЬ-САМОСВІДОМІСТЬ»
- •28.1. Свідомість особистості
- •28.2. Самосвідомість особистості
- •28.3. «Я-концепція»
- •28.4. Самоповага і комплекс меншовартості особистості
- •28.5. Самореалізація особистості
- •Глава 29. ПСИХІЧНІ СТАНИ
- •29.1. Сутність психічних станів
- •29.2. Класифікація психічних станів
- •29.3. Особливості психічних станів
- •29.4. Фізіологічні основи і зовнішні вияви психічних станів
- •29.5. Психічні стани особистості в різних ситуаціях життєдіяльності
- •29.6. Стан страху та шляхи його подолання
- •Глава 30. УВАГА ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ПСИХІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
- •30.1. Поняття уваги
- •30.2. Фізіологічне підґрунтя уваги
- •30.3. Теорії уваги
- •30.4. Методи дослідження уваги
- •30.5. Моделі уваги
- •30.6. Основні властивості та види уваги
- •Глава 31. ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЇ ДІЯЛЬНОСТІ
- •31.1. Поняття діяльності
- •31.2. Психологічна структура діяльності
- •31.3. Рухи і дії
- •31.4. Знання, навички і вміння
- •31.5. Перенесення та інтерференція
- •31.6.Основні види діяльності
- •Глава 32. ПСИХОМОТОРИКА
- •32.1. Підходи до розуміння психомоторики
- •32.2. Сутність психомоторики
- •32.3. Функціональна будова психомоторики
- •32.4. Рухи, дії та їх регулювання в психомоториці
- •32.5. Функції психомоторики
- •Глава 33. ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЇ НАУЧАННЯ
- •33.1. Поняття научання, навчання та учіння
- •33.2. Научання і розвиток
- •33.3. Класичні концепції научання
- •33.4. Моделі научання
- •33.5. Типологія научання
- •Глава 34. МОВА І МОВЛЕННЯ. ПСИХОЛІНГВІСТИКА
- •34.1. Предметна сфера
- •34.2. Мова та її функції
- •34.3. Фізіологічні механізми мовної діяльності
- •34.4. Різновиди мовлення
- •Глава 35. СОЦІАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ
- •35.1. Поняття соціалізації
- •35.2. Особливості, умови й механізми соціалізації
- •35.3. Процес соціалізації
- •Глава 36. ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЗАХИСТ ОСОБИСТОСТІ
- •36.1. Загальне уявлення про «психологічний захист» і його функції
- •36.2. Різновиди психологічного захисту та їхня характеристика
- •36.3. Особливості психологічного захисту в дітей
- •36.4. Використання захисту в життєдіяльності
- •Глава 37. ДЕВІАНТНА ПОВЕДІНКА І ДЕПРИВАЦІЯ
- •37.1. Психологічне розуміння відхильної поведінки
- •37.2. Особливості особистості з девіантною поведінкою
- •37.3. Депривація
- •Глава 38. ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ОСОБИСТОСТІ
- •38.1. Розуміння психічного здоров’я
- •38.2. Вплив суспільної дійсності на психічне здоров’я особистості
- •Глава 39. ГАРМОНІЯ ОСОБИСТОСТІ
- •39.1. Поняття гармонії особистості
- •39.2. Гармонія взаємин особистості, її сенс життя, духовність і свобода
- •39.3. Шлях особистості як сукупність життєвих процесів
- •39.4. Психічна стійкість
- •39.5. Залежна поведінка як наслідок зниження психічної стійкості
- •39.6. Самоуправління і саморегулювання
- •Глава 40 САНОГЕННИЙ ПОТЕНЦІАЛ ОСОБИСТОСТІ ТА ЇЇ ПСИХОЛОГІЧНА ЗАЛЕЖНІСТЬ
- •40.1. Розуміння саногенного потенціалу особистості
- •40.2. Благополуччя як позитивний саногенний потенціал особистості
- •40.3. Активізація саногенного потенціалу у важких життєвих умовах
- •Глава 41. КРИЗИ ОСОБИСТОСТІ В СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ
- •41.1. Розуміння криз особистості у психології
- •41.2. Типи криз особистості
- •41.3. Ставлення до кризи та її подолання
- •Глава 42. КОНТРОЛЬ І ПЛАНУВАННЯ ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ
- •42.1. Поняття психологічних механізмів цілеспрямованої поведінки
- •42.2. Теоретичні підходи до аналізу структури регуляції дії
- •42.3. Вплив мети на поведінковий акт
- •42.4. Зворотний зв’язок та ефективність наступної дії
- •Глава 43. РОЗВИТОК І ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ
- •43.1. Підходи і теорії розвитку особистості
- •43.2. Гармонійний і дисгармонійний розвиток особистості
- •43.3. Формування змісту особистості
- •Глава 44. РОЗВИТОК КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОЇ ОСОБИСТОСТІ В СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ
- •44.1. Розуміння поняття «конкурентоспроможна особистість»
- •44.2. Етапи розвитку конкурентоспроможної особистості
- •44.3. Психологічні основи розвитку інтегральних характеристик конкурентоспроможної особистості
- •СЛОВНИК ПСИХОЛОГІЧНИХ ПОНЯТЬ
![](/html/2706/746/html_4y808kVAA_.bu2H/htmlconvd-SsjOcu865x1.jpg)
Глава 38
•здатність вибирати життєві цілі та розумно планувати їхнє досягнення;
•особистісний та соціальний оптимізм;
•задоволення від діяльності, особистого й суспільного життя, спілкування, споглядання картин природи;
•розуміння прекрасного, комічного й трагічного;
•відповідність суб’єктивних образів об’єктам, що їх відображають, а характеру реакції – зовнішнім подразникам;
•здебільшого стабільний позитивний настрій;
•адаптивність у мікросоціальних відносинах;
•відчуття щастя тощо.
38.2. Вплив суспільної дійсності на психічне здоров’я особистості
На психічне здоров’я людей впливає велика сукупність чинників. Їх можна класифікувати за різними ознаками. За місцем розташуван- ня виокремлюють дві великі групи – внутрішні і зовнішні чинники. Розглянемо зовнішні, до яких належать ті, що містяться поза особисті- стю, насамперед у середовищі, яке її оточує. У свою чергу їх поділяють на природні, планетарні та суспільні, які можна розкласти на цілу низку складових.
Реальне зовнішнє суспільне психічне середовище має багато кіл впливу: первинне (сім’я, шкільний клас, робоча бригада (група), мала фірма, група за інтересами, друзі тощо), вторинне (школа, село, місто, організація, велика фірма, партія та ін.), розширене (етнічна група, ве- лика соціальна група, релігійна спільнота тощо), широке (ціле суспіль- ство), глобальне (вся планета) Загалом до суспільних потрібно зараху-
вати економічні, соціальні, політичні, духовні, екологічні та інші чинники, кожен з яких можна розкласти на ще менші складові.
На нашу думку, до основних власне суспільних чинників, які визначають психічне здоров’я громадян, належать:
•соціальні й політичні конфлікти та нестабільність;
•наявність роботи або безробіття;
•позиція і змістовна спрямованість засобів масової інформації
(ЗМІ);
•певний соціально-психічний стан, у якому перебуває суспільство;
•соціальна бідність;
•тривала дія негативних емоцій;
•соціальна, емоційна і фізична депривація;
•соціальна справедливість чи несправедливість;
865
![](/html/2706/746/html_4y808kVAA_.bu2H/htmlconvd-SsjOcu866x1.jpg)
Психічне здоров’ я особистості
•правова захищеність чи незахищеність;
•соціальний оптимізм;
•співвідношення матеріальних і духовних потреб у суспільстві;
•релігія;
•соціальна деградація;
•соціально-психічна єдність суспільства тощо.
Розглянемо їх в аспекті впливу на психічне здоров’я громадян.
Безумовно, соціальні й політичні конфлікти, нестабільність у суспільстві негативно впливають на психічне здоров’я громадян. На- приклад, в Україні вже тривалий час не вщухає внутрішня боротьба. Є сили, які прагнуть розколоти українське суспільство, дезорганізувати його. Постійно триває боротьба між різними гілками влади, під час якої її представники забувають про мету своєї діяльності, а також про власний народ і його потреби.
Другий чинник – наявність роботи або безробіття. Загалом безробіття в державі є негативним чинником впливу на психічне здо- ров’я громадян. Воно не лише не дає змоги громадянам здобувати за- соби для існування, а й руйнує їхню гідність і гордість, віру і надію, а також спричиняє глибокі переживання за долю своїх рідних і близь- ких, своє та їхнє майбутнє. На основі цього розвивається почуття непо- вноцінності та незадоволеності, страх, різні психічні розлади тощо, а також виникають особистісні кризи.
Німецький дослідник К. Гехт погоджується з думкою, що соціа- льні й економічні негаразди, а також безробіття негативно впливають на психічне здоров’я людей, стають причинами багатьох психічних за- хворювань.
Третій чинник – позиція і змістовна спрямованість засобів ма-
сової інформації (ЗМІ). На жаль, держава часто не контролює їхнього впливу на соціальну психіку суспільства й окремих людських спільнот, а також на індивідуальну психіку кожного громадянина. Нині є всі підстави стверджувати, що в Україні загалом не враховують особливо- стей впливу ЗМІ на настрій, емоційні стани, активність та установки громадян, особливо молоді.
Засобами впливу на соціальні психіки людських спільнот та ін- дивідуальні психіки громадян є тон інформації про різні аспекти жит- тя в країні, співвідношення позитивної та негативної інформації, оцін- ка соціальної та економічної ситуації, інтерпретація дій центральної та місцевих органів влади, повідомлення про успіхи або невдачі в різних сферах життя країни, полярність емоційного супроводу, вибір кон- тексту повідомлень тощо.
Ми добре знаємо, що одну й ту саму інформацію можна подати по-різному, отримуючи діаметрально протилежні емоційні ефекти і психологічні наслідки. Зрозуміло, що зараз найважливішим засобом масової інформації є телебачення, яке володіє могутнім потенціалом
866
![](/html/2706/746/html_4y808kVAA_.bu2H/htmlconvd-SsjOcu867x1.jpg)
Глава 38
впливу на соціальні психіки людських спільнот та індивідуальні психі- ки громадян.
Певним чином побудована й подана інформація має психологіч- ний вплив. Різні форми (реклама, кліпи, висловлювання, цитати, умо- виводи, інтерв’ю тощо), підсилені яскравістю, емоційністю, образніс- тю, і нав’язливо пропоновані, не дають змоги образній та емоційній пам’яті звільнитися від них, оскільки вони, як правило, не вплітаються в структуру інтелекту у звичайній для перероблення формі, їхні коди не збігаються з кодами того психічного, що є у психіці. Як наслідок, ця інформація стає певною мірою таким психічним, потенціал якого чи- нить вплив на інше психічне, – наявні у психіці активні та пасивні залежні патерни (АПЗП). У цьому разі сприйнята інформація в різ- них формах перетворюється у психіці на активні незалежні патерни (АНП), які генерують психоенергію певної полярності. Вона може бути і позитивною, і негативною, дестабілізуючою, руйнівною.
Наприклад, цифрову інформацію, цитати з промов політиків і багато іншого можна супроводжувати різним коментарем, образним оформленням, музикою, кліпами, кінозамальовками тощо. Із вислов- лювань політиків, їхніх інтерв’ю, реплік, окремих фраз пересічних громадян і навіть перехожих для телерепортажів часто відбирають для показу (рідко йде прямий ефір) одні та відкидають інші. Такі вислов- лювання, відібрані за певним принципом чи тенденцією, можуть по- давати як думку чи позицію окремих прошарків населення або народу загалом.
Телебачення може використовувати потрібну кількість повторів, що з погляду психології виражається сильним сугестивним ефектом. Аргументація під час такого навіювання не обов’язкова, оскільки часто не заторкує раціонального. У підсвідомість легше проникають прості тези.
Коли висувають тезу «факти говорять самі за себе», то це прави- льно тільки наполовину, оскільки, з одного боку, факт є психічним явищем, яке має безпосередній вплив на соціальні та індивідуальні психіки, а з іншого – він існує тільки в описі й трактуванні людей. А люди, пояснюючи певний факт, інтерпретують його залежно від своїх потреб, інтелектуального рівня розвитку, економічної, релігійної чи етнічної позиції.
Негативний вплив на психічне здоров’я чинить також реклама. Її психоенергія проникає у підсвідомість, де здійснює руйнівний вплив на психічне, яке має протилежну (позитивну) полярність, але однако- вий код.
Наприклад, ролики з рекламою спиртних напоїв, цигарок, інших товарів чи послуг, у яких наявні картини голих чи напівоголених жі- нок, інтимних частин їхнього тіла, еротики, еротичної міміки і панто- міміки, подані у відповідному наочно-образному, динамічному, дис- кретно-часовому й емоційно забарвленому вигляді, часто викликають асоціації насолоди від вживання спиртних напоїв, куріння, еротики й сексу тощо. Завдяки цьому вони глибше проникають в образну та емо-
867
![](/html/2706/746/html_4y808kVAA_.bu2H/htmlconvd-SsjOcu868x1.jpg)
Психічне здоров’ я особистості
ційну пам’ять, на рівень підсвідомості і стають психічним, яке руйнує раніше утворені позитивні образи й емоції, стимулює до вживання спиртних напоїв, куріння, наркоманії, легкого, безтурботного й весе- лого життя, до прагнення нерозбірливого сексу, насилля тощо. А це, у свою чергу, призводить до того, що майже вся молодь курить, постійно вживає спиртні напої, а насолоду й секс вважає ледь не сенсом життя. Унаслідок цього також руйнуються сім’ї, залишаються без догляду ді- ти, зростає безвідповідальність тощо.
Четвертим чинником є певний соціально-психічний стан, у
якому перебуває суспільство. Соціально-психологічний стан суспіль-
ства відображає функціонування соціальної психіки народу та її про- екцію на всі аспекти його життєдіяльності. Соціальна психіка народу – це незалежне від індивіда відносно самостійне цілісне суще утворення, у якому в згорнутому, стиснутому, спресованому, інтегрованому зако- нодавчому вигляді містяться зародження, творення й розвиток нації в специфічних географічних, кліматичних, ландшафтних, планетарних, історичних, економічних, політичних, соціальних і духовних умовах. Вона є невидимою тонкою тканиною суспільного життя, в усій його складній поєднаності і вираженості. Це утворення також існує як пев- на психоенергія (психоенергетичний потенціал) конкретного соціуму, нації, як психоенергетична атмосфера, у якій відбувається життєдіяль- ність нації.
Загалом соціальна психіка народу – це особливе зовнішнє пси- хічне, що існує поза індивідом, але яке однозначно стає «присутнім» в індивідуальній психіці у процесі національної життєдіяльності.
Це зовнішнє психічне передбачає не лише здатність відображати соціальну дійсність, а й смисло-, історико- та ідейно-стимулюючі аспе- кти, а також патерни, які містять інформацію про націю, державність, особливості соціальних, економічних, політичних і духовних процесів, про протиборство в світі, національні інтереси тощо.
Отже, соціальна психіка народу – це складне, багаторівневе, сис- темне, цілісне суще утворення, яке виявляється як інтегрована взаємо- дія ментально-психічного, духовно-перцептивного, психокомунікати- вного, емоційно-почуттєвого і спонукально-вольового, та водночас є основою, рушійною і керуючою силою національної життєдіяльності та розвитку. У ній відображено інтегровану єдність функціонування сукупності соціально-психологічних явищ, процесів, понять, значень, смислів, вірувань, традицій, звичаїв, стереотипів, ціннісних орієнтацій, установок та іншого, що впливає на поведінку й діяльність народу (ет- носу) та його соціально-психічний стан.
Суспільство може перебувати в одному з трьох станів:
•соціально-психологічної стабільності;
•соціально-психологічного напруження;
•соціального психозу.
868
![](/html/2706/746/html_4y808kVAA_.bu2H/htmlconvd-SsjOcu869x1.jpg)
Глава 38
Крім того, кожен з цих станів може мати ще три рівні виражен-
ня: низький, середній і високий.
Безумовно, стан соціально-психологічного напруження, тим бі- льше стан соціального психозу, негативно впливають на психічне здо- ров’я громадян.
Соціальна бідність також негативно позначається на психічному здоров’ї громадян.
Ще одним чинником є тривала дія негативних емоцій. Унаслі-
док негативізму в соціальну психіку народу здебільшого генерується негативна психоенергія. Це, безумовно, має негативні наслідки, зок- рема щодо психічного здоров’я громадян України. Фактично, у людей викорінюють віру в те, що життя можна змінити на краще. А віра є тим психічним, яке постійно генерує позитивну психоенергію, таким чи- ном зменшуючи негативний психоенергетичний потенціал у людській психіці. У нинішній українській суспільній дійсності тотальний нега- тивізм, очорнення, залякування стає нормою, насамперед політичного і суспільно-економічного життя.
Негативним чинником також є духовна, емоційна і фізична де-
привація. На наш погляд, вплив на психічне здоров’я людей у суспіль- стві чинить надмірна матеріалізація соціального життя, яка вимагає значної затрати часу, а також відмова від духовних цінностей на ко- ристь матеріальних.
Деякі дослідники, спираючись на твір Марка Тулія Цицерона «Про дружбу», до чинників, які сприяють психічному здоров’ю люди- ни, зараховують дружбу між людьми. І тут немає нічого дивного, оскі- льки дружба сприяє формуванню впевненості, надії, віри, соціального оптимізму і гармонії. Вона є тим психічним, яке генерує позитивну психоенергію та зменшує негативний психоенергетичний потенціал, а отже – сприяє зміцненню психічного здоров’я людини.
Важливим чинником, який впливає на психічне здоров’я грома-
дян, є соціальна справедливість чи несправедливість. Несправедли-
вість, як негативне зовнішнє психічне, породжує страждання, відчай, злість, розчарування, а також сприяє розвиткові агресивності, нетер- пимості, конфліктності. Вона руйнує особистісний та соціальний оп- тимізм, спричиняє довготривалі негативні почуття та настрій, формує негативні установки, що знижує психічне здоров’я людини.
Додатково можна виокремити такий чинник, як правова захи- щеність. Правове свавілля в державі призводить до того, що громадя- ни втрачають віру в справедливість, чесність, порядність тощо. Воно не лише формує недовіру до влади, а й спричиняє насамперед гнів, злість, агресивність, що негативно позначається на психічному здо- ров’ї громадян.
Суть соціального оптимізму, як чинника психічного здоров’я громадян, у тому, що він генерує позитивну психоенергію. Його осно- вою є віра в майбутнє – це те психічне, яке генерує позитивну психо- енергію. Без нього неможливо змінити суспільство, налагодити ефек-
869
![](/html/2706/746/html_4y808kVAA_.bu2H/htmlconvd-SsjOcu870x1.jpg)
Психічне здоров’ я особистості
тивне виробництво, одним словом, творити в ім’я процвітання держа- ви, нації, суспільства, кращої долі кожної людини.
Важливим чинником є співвідношення матеріальних і духовних потреб у суспільному житті. За будь-яких умов і негараздів духовне завжди має переважати над матеріальним, оскільки лише духовне ви- ражає єство Людини, її цінність, значущість. Однак нині ми бачимо таке зростання бездуховності, що наближає нас до межі, де діє прин- цип «Людина людині – вовк». Люди втрачають людяність, гідність, моральність, доброту, честь, совість і навіть Бога у своїй душі. Поси- люються обман, недовір’я, злоба, заздрість, лицемірство, байдужість до долі ближнього: дитини, інваліда, пенсіонера, безробітного, знедо- леного тощо.
Бездуховність призвела до того, що для багатьох громадян гроші стали єдиним «богом», якому вони поклоняються й моляться. Для них гроші – це сенс, це їхня віра, їхній стиль життя і мислення. Гроші будь- якою ціною, гроші в обмін на честь, совість і навіть життя інших.
Релігія може бути і позитивним, і негативним чинником впливу на психічне здоров’я громадян. Нині в Україні наявний, на нашу дум- ку, більше традиційний підхід до віри у Бога, ніж осмислений, бо вона (віра) не вросла в людські серця і душі – Божі заповіді ще не стали сут- ністю дій і вчинків тих, хто істинно вірує, живе з Богом у серці.
Суть соціальної деградації як чинника впливу на психічне здо- ров’я людини – в алкоголізації та наркоманізації суспільного життя.
Соціально-психічна єдність суспільства може бути і негатив-
ним, і позитивним чинником впливу на психічне здоров’я громадян. Вона засвідчує розуміння більшістю членів нації свого спільного похо- дження, відмінності від інших спільнот, свого «МИ» на відміну від «ВОНИ» та «ІНШІ», своєї цілісності, єдності та ідентичності своїх по- треб, цінностей, інтересів.
Сьогодні стає очевидним те, що багато негативних явищ, які є в нашому суспільстві, виникли через роз’єднаність української нації, відсутність у ній злагоди, підтримки національних сил та їхніх лідерів, скоординованих дій, активності, спрямованої на подолання перешкод та протистояння руйнівним процесам.
Наші противники використовують усе, що може розколоти на- цію: поділ українців на «східняків» і «західняків», релігію, історію, мову, «націоналізм», «бандерівців» тощо.
Отже, суспільна дійсність здійснює суттєвий вплив на психічне здоров’я громадян.
Контрольні запитання:
•Що розуміють під психічним здоров’ям у психологічній науці?
•У чому виявляється психічне здоров’я особистості?
•Які критерії психічного здоров’я особистості – громадянина?
•Чи впливає суспільна дійсність на психічне здоров’я особистості – громадянина?
870
![](/html/2706/746/html_4y808kVAA_.bu2H/htmlconvd-SsjOcu871x1.jpg)
Глава 38
• Розкрийте вплив факторів дійсності на психічне здоров’я людей.
Література:
Аргайл М. Психология счастья. – М.: Прогресс, 1990.
Буянов М.И. Беседы о детской психиатрии: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1986.
Богданович Л.А. Психогигиена – актуальная проблема современности // Гехт К. Психогигиена / Перевод с нем. Г.С. Черновой; общ. ред. и вступ. стаття Л.А. Богданович. – М.: Прогрес, 1979 – С. 5 – 20.
Варій М.Й. Соціальна психіка нації / Наукова монографія. – Львів: Сполом, 2002.
Гехт К. Психогигиена / Перевод с нем. Г.С. Черновой; общ. ред. и вступ. статья Л.А. Богданович. – М.: Прогрес, 1979.
Грановская Р.М. Элементы практической психологии / 5-е изд, испр. и доп. – СПб.:
Речь, 2003.
Куликов Л.В. Психогигиена личности. Вопросы психологической устойчивости и психопрофилактики: Учебное пособие. – СПб.: Питер, 2004.
Лушин П.В. Психология личностного изменения. – Кировоград: Полиграфическоиздательский дом ООО «Имэкс ЛТД», 2002.
Психология: Словарь // Под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. – 2-е изд. – М.: Политиздат, 1990.
Словар психолога-практика / Сост. С.Ю. Головин. – 2-е изд., перераб. и доп. – Мн.: Харвест, М.: АСТ, 2001.
871