25. Основні етапи становлення перцептивного образу в актуагенезі. Способи їх експериментального вивчення.

У багатьох дослідження виділено стадії становлення образу сприймання (перцептивного образу), які характеризують зростаючу повноту відображення властивостей предметів при:

а) поліпшенні умов сприймання;

б) збільшенні досвіду сприймання спостерігача;

в) зміні параметрів сприймаючого предмету.

Знання цих стадій необхідно для конструювання індикаторів в автоматизованих системах управління, розробки засобів рекламного впливу тощо.

Основні стадії становлення образу:

1) розрізнення розміщення об’єкта в просторі. На цій стадії, що передає відображення об’єкта, наприклад, на великій відстані чи за нетривалої експозиції, образ є по суті образом відчуття (спостерігач може сказати, який саме подразник, візуальний чи слуховий, наприклад впливає на його органи відчуття. Об’єкт сприймається як точка чи розімкнена крива у тримірному просторі;

2) стадія мигтіння контуру – на ній з’являються перші характеристики образу сприймання. Це простежується при наближення спостерігача до об’єкта чи збільшенні часу розглядання останнього. На цій стадії чітко розглядається контур предмету, який виокремлює предмет від його оточення. На цій стадії мигтіння контуру проступає цілісність образу сприймання;

3) стадія відображення різних зсувів кривизни. Тут передаються різні елементи форми, що свідчать про структурованість образу. Спостерігач намагається назвати його, але недостатній обсяг візуальної інформації часто призводить до помилок;

4) стадія глобально-адекватного відображення форми без чіткого розрізнення деталей. На цій стадії об’єкт упізнається, його образ набуває ознак предметності й усвідомленості;

5) стадія досягнення його цілковитої адекватності об’єкту. Лише на цій стадії образ набуває всіх своїх властивостей (цілісний, структурований, предметний, константний, усвідомлений і цілком тотожний (конгруентний об’єктові).(Трофімов)

Для вивчення етапів становлення перцептивного образу використовується генетичний метод дослідження. (Експериментальні дослідження формування цих процесів у дітей дошкільного віку проводились на матеріалі зорового і тактильного сприймання форми. В ході експерименту проводилась кінореєстрація простежуючи рухів оцей та обстежуючи рухів руки, отриманий матеріал далі піддавався аналізу).(Петровський)

26. Дослідження стадіальності перцептивного образу при різних видах ручного сприймання.

Сполучення двох компонентів – тактильного і кінестетичного – лежить в основі ручного сприймання, що називається гаптичною системою. Гаптична система відповідає за сприймання геометричних властивостей – форми, розмірів, пропорцій тих об’єктів, з якими людина вступає в контакт.

Види ручного сприймання:

1) пасивне - це сприймання, при якому спостерігач не контролює сприймання стимулів, зокрема, в ситуації, коли йому на шкіру просто кладуть різні об’єкти, притискають їх до шкіри чи обводять їхнім контуром по нерухомій поверхні руки;

2) активне – це сприймання, при якому спостерігач контролює сприймання стимулів, піднімає, обмацує об’єкти.

Дослідження стадіальності перцептивного образу при різних видах ручного сприймання:

(Експериментатор подає досліджуваному , що сидить із закритими очима, тест-об’єкт (плоский багатокутник тощо). Дається наступна інструкція: точніше замалювати об’єкт в різних варіантах його подання.) Передбачається проходження наступних етапів:

1) етап пасивного ручного сприймання:

а) накладання тест-об’єкта на долоню;

б) накладання тест-об’єкта на долоню з натискуванням;

в) однократне обведення контуру тест-об’єкта по долоні;

2) етап активного ручного сприймання:

а) вільне обмацування тест- об’єкта.

У процесі активного обмацування об’єктів двома руками (бімануальне сприймання) можна виділити різні види обмацуючих рухів:

а) макрорухи руки;

б) макро-та мікрорухи пальців.

Ці види рухів на всіх етапах формування образу виконують, як пізнавальні, так і контролюючі функції. Активне ручне сприймання є більш точним.