![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •2. Порівняльний аналіз відчуття та сприймання
- •3. Розвиток відчуттів та сприймання в процесах предметно-практичної діяльності
- •4. Рецепторна теорія відчуттів та її конкретизація у дослідженнях і.Мюллера та г.Гельмгольця
- •5.Класична психофізика та її роль у розвитку уявлень про відображальну природу психіки
- •6.Рефлекторна теорія психіки та сенсорно-перцептивних процесів
- •7. Еволюційний підхід до дослідження відчуттів і органів чуттів.
- •11. Основні характеристики відчуттів
- •13. Основний психофізичний закон та його варіанти. - Основний психофічний закон – це закон Вебера- Фехнера.
- •14. Абсолютні, різнісні та диференційні пороги чутливості.
- •15. Явище сенсорної адаптації та сенсибілізації.
- •16. Просторові характеристики відчуттів.
- •17. Часові характеристики відчуттів.
- •18. Поняття про модальність відчуттів.
- •22.Еферентні системи аналізаторів та їх участь у сенсорних процесах
- •24.Проблема співвідношення сенсорного та перцептивного образів
- •25. Основні етапи становлення перцептивного образу в актуагенезі. Способи їх експериментального вивчення.
- •26. Дослідження стадіальності перцептивного образу при різних видах ручного сприймання.
- •27.Поняття ручного сприймання. Види ручного сприймання.
- •28. Порівняльний аналіз механізмів ручного та зорового сприймання.
- •29. Дослідження сприймання в асоціативній психології.
- •30. Гештальтпсихологія і проблема сприймання
- •31. Діяльнісний підхід
- •32. Теорія перцептивних дій
- •33. Дослідження сенсорно-перцептивних процесів в контексті психологічної теорії діяльності Лєонтьєва.
- •34. Дослідження сприймання в світлі теорії установки
- •35. Основні характеристики перцептивного образу
- •36. Поняття про константність сприймання
- •37. Механізми константності сприймання. Види перцептивних констант.
- •38. Узагальненість перцептивного образу та її дослідження в різних теоріях сприймання (теорія категоризації сприймання, теорія перцептивнийх дій).
- •2)Теорія перцептивних дій:
- •39. Цілісність та структурність сприйняття. Різні погляди на їх механізми.
- •40. Предметність та осмисленість (усвідомленість) сприймання як його змістовні характеристики.Предметність сприйняття
- •41. Поняття про аперцепцію. Роль аперцепції в регуляції поведінки та діяльності.
- •42. Закономірності чуттєвого відображення простору.
- •43.Проблеми сенсорного відображення простору.
- •44. Проблема перцептивного відображення простору.
- •45. Проблема розвитку сприймання простору в онтогенезі (нативізм та емпіризм).
- •46. Сприймання форми предметів.
- •47. Сприймання розміру предметів.
- •48. Сприймання об»ємності та віддаленості предметів один від одного.
- •49. Відображення напрямку локалізації предмету у просторі дискантними аналізаторами.
- •1. Зоровий.
- •2. Нюховий.
- •3. Слуховий.
- •50. Характеристики зорових відчуттів
- •51. Характеристики слухових відчуттів.
- •52. Біль як пізнавальний процес.
- •54. Характеристики тактильних відчуттів.
- •55. Функції температурного аналізатора та характеристики температурних відчуттів.
- •57. Особливості будови тактильного та пропріоцептивного аналізаторів людини
- •58. Смакові відчуття.
- •59. Нюхові відчуття.
- •61. Сприймання часу.
- •62. Сприймання руху.
45. Проблема розвитку сприймання простору в онтогенезі (нативізм та емпіризм).
Проблема сприйняття простору та його розвитку в онтогенезі була однією із центральних проблем в розвитку психології на межі 19 та 20 ст.
Залежно від підходів до розуміння цієї проблеми, було виділено два основних підходів:
а) нативізм - згідно з цим підходом, механізми сприйняття простору є вродженими, стимульно-сенсорні зв”зки незмінними;
б) емпіризм – згідно з цим підходом, сприйняття простору є базується на основі процесів, які повторюються та підтверджуються емпірично ( на практиці), мають форму емпіричних умовиводів, але здійснюються автоматично, несвідомо..
Сучасне бачення розвитку сприймання в онтогенезі , яке базується на рефлекторній теорії та діяльністному підходу:
Сприймання простору розвивається в людини в процесі онтогенезу:
а) коли людина народжується, у неї немає ще сприймання форми, розміру, віддаленості предметів, це все формується по мірі багаторазового сприймання предметів та відображення певних характеристик предметів (наприклад, малі діти можуть тягнутися до місця, тому що хочуть його дістати; у людей, які народилися сліпими, після проведених успішних операцій, було відсутнє сприймання форми (вони не могли відрізнити плоскі та трьохмірні фігури (коло і шар), вони хотіли стрибнути з висоти будинку, не оцінюючи адекватно відстань до землі);
б) в процесі виконання професійної діяльності (у льотчиком розвинуте сприйняття посадочної смуги; у фотографів - сприймання форми, розміру, віддаленості предметів; у лоцманів - локалізації предмету, його розміру тощо; у водіїв – розмірів, віддаленості предметів (відчуття габаритів»)тощо).
Перцептивні дії в процесі розвитку дитини проходять кілька етапів:
1.У дитини ці дії виникають спочатку як розгорнуті зовнішньорухові дії руки чи ока, що обстежують незнайомий предмет чи сукупність предметів і створюють їхні моторні копії;
2. Поступово зовнішні перцептивні дії згортаються, втрачають свій зовнішньо руховий малюнок і створюють систему внутрішніх перцептивних дій, як становлять механізм зрілого сприймання. Це сприймання має вигляд миттєвого відображення об’єкта.
У дорослої людини - система перцептивних дії стає знову розгорнутою в таких ситуаціях: а) коли людина знайомиться з чимось новим; б) в складних умовах спостереження.
Процес згортання перцептивних дій зумовлений формуванням у людини численних систем еталонів, якими є фіксовані в пам’яті найбільш інформативні ознаки предметів. Величезну кількість таких еталонів людина засвоює в процесі навчання. (Наприклад, це суспільно вироблені систем фонем рідної мови, геометричні фігури, кольори спектра тощо).Такі специфічно людські еталони підносять відчуття та сприймання на рівень вищих психічних функцій. Еталони, на яких базується чуттєве сприймання, суттєво зменшують кількість інформації, що вимагає переробки. Достатньо вловили лише кілька ознак предметів, щоб сформулювати його цілісний образ.
Залежно від умов, мотивів, змісту діяльності активізуються різні системи еталонів, змінюються системи перцептивних дій і на цій основі формуються індивідуально-специфічні образи. Мета діяльності, що зумовлює виділення із ситуації певного змісту й формування необхідних для такого виділення перцептивних дій, називається перцептивною задачею. Отже, в діяльності людина постійно розв»язує перцептивні задачі.