![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •2. Порівняльний аналіз відчуття та сприймання
- •3. Розвиток відчуттів та сприймання в процесах предметно-практичної діяльності
- •4. Рецепторна теорія відчуттів та її конкретизація у дослідженнях і.Мюллера та г.Гельмгольця
- •5.Класична психофізика та її роль у розвитку уявлень про відображальну природу психіки
- •6.Рефлекторна теорія психіки та сенсорно-перцептивних процесів
- •7. Еволюційний підхід до дослідження відчуттів і органів чуттів.
- •11. Основні характеристики відчуттів
- •13. Основний психофізичний закон та його варіанти. - Основний психофічний закон – це закон Вебера- Фехнера.
- •14. Абсолютні, різнісні та диференційні пороги чутливості.
- •15. Явище сенсорної адаптації та сенсибілізації.
- •16. Просторові характеристики відчуттів.
- •17. Часові характеристики відчуттів.
- •18. Поняття про модальність відчуттів.
- •22.Еферентні системи аналізаторів та їх участь у сенсорних процесах
- •24.Проблема співвідношення сенсорного та перцептивного образів
- •25. Основні етапи становлення перцептивного образу в актуагенезі. Способи їх експериментального вивчення.
- •26. Дослідження стадіальності перцептивного образу при різних видах ручного сприймання.
- •27.Поняття ручного сприймання. Види ручного сприймання.
- •28. Порівняльний аналіз механізмів ручного та зорового сприймання.
- •29. Дослідження сприймання в асоціативній психології.
- •30. Гештальтпсихологія і проблема сприймання
- •31. Діяльнісний підхід
- •32. Теорія перцептивних дій
- •33. Дослідження сенсорно-перцептивних процесів в контексті психологічної теорії діяльності Лєонтьєва.
- •34. Дослідження сприймання в світлі теорії установки
- •35. Основні характеристики перцептивного образу
- •36. Поняття про константність сприймання
- •37. Механізми константності сприймання. Види перцептивних констант.
- •38. Узагальненість перцептивного образу та її дослідження в різних теоріях сприймання (теорія категоризації сприймання, теорія перцептивнийх дій).
- •2)Теорія перцептивних дій:
- •39. Цілісність та структурність сприйняття. Різні погляди на їх механізми.
- •40. Предметність та осмисленість (усвідомленість) сприймання як його змістовні характеристики.Предметність сприйняття
- •41. Поняття про аперцепцію. Роль аперцепції в регуляції поведінки та діяльності.
- •42. Закономірності чуттєвого відображення простору.
- •43.Проблеми сенсорного відображення простору.
- •44. Проблема перцептивного відображення простору.
- •45. Проблема розвитку сприймання простору в онтогенезі (нативізм та емпіризм).
- •46. Сприймання форми предметів.
- •47. Сприймання розміру предметів.
- •48. Сприймання об»ємності та віддаленості предметів один від одного.
- •49. Відображення напрямку локалізації предмету у просторі дискантними аналізаторами.
- •1. Зоровий.
- •2. Нюховий.
- •3. Слуховий.
- •50. Характеристики зорових відчуттів
- •51. Характеристики слухових відчуттів.
- •52. Біль як пізнавальний процес.
- •54. Характеристики тактильних відчуттів.
- •55. Функції температурного аналізатора та характеристики температурних відчуттів.
- •57. Особливості будови тактильного та пропріоцептивного аналізаторів людини
- •58. Смакові відчуття.
- •59. Нюхові відчуття.
- •61. Сприймання часу.
- •62. Сприймання руху.
39. Цілісність та структурність сприйняття. Різні погляди на їх механізми.
Цілісність сприйняття – здатність людини сприймати не окремі властивості предметів, а сприймати їх як цілісний предмет. Цілісний образ предметів складається на основі узагальнення знань про окремі властивості і якості предметів, які отриманні у вигляді різних відчуттів.
Сприйняття цілого впливає на сприйняття окремих його частин та властивостей і водночас само по собі зумовлюється ними.
Структурність сприйняття – здатність людини сприймати не просто конгломерат відчуттів, а відображувати взаємозв’язки різних властивостей, тобто, сприймати структуру предмета. (Навіть, якщо змінюються окремі відчуття від предмета, загальна структура образу залишається незмінною. Наприклад, таж сама мелодія на різних музичних інструментах чи в різних регістрах сприймається однаково. Також, якщо намалювати мінімальну кількість елементів людського обличчя, цього цілком достатньо для його цілісного сприйняття.).
Різні погляди на їх механізми цілісності та структурності сприйняття.
1-ий підхід (І.М.Сеченов):
Джерелами цілісності та структурності є:
А) особливості самих предметів;
Б)предметна діяльність людини
Цілісніть і структурність сприйняття – результат рефлекторної діяльності аналізаторів (І.М.Сеченов).
2-ий підхід (гештальтпсихологія):
Гештальтпсихологи пояснюють цілісність прийняття не об’єктивною цілісністю предметів і явищ, а внутрішніми властивостями «духу», його початковими цілісними структурами. Вони стверджують, що в акті сприйняття здійснюються своєрідне формотворення, надається цілісність і структурність предметам, які відображаються. Вони вважають цілісність лише суб’єктиною якістю, яка виникає в процесі діяльності відображення.
З точки зору гештальтпсихологів в процесі сприйняття хаотичність, неупорядкованість світу перетворюється в певні структури, у певні форми, в результаті чого предмети виступають як цілісні.
1-ий підхід можна назвати об”єктивним, 2-ий підхід можна назвати суб”єктивним.
40. Предметність та осмисленість (усвідомленість) сприймання як його змістовні характеристики.Предметність сприйняття
А) це пов’язаність сприймання з реальними предметами навколишнього світу
Б) проявляється в тому, що різні за якостями відчуття, отримувані від предмета, поєднуються і співвідносяться до цього предмета, як до окремої речі, яке має певне призначення.
В іграх,малюванні та інших видах діяльності у дитини предметність сприймання забезпечує контроль його точності і повноти, спонукає до пристосувальних дій, пошуку нових способів сприймання щоб об’єктивніше відображати предмет.
Предметне сприйняття зумовлює інше, ніж у відчуттях, відображення дійсності. (У тварин їх поведінка часто будується лише на окремих відчуттях. На такому рівні розвитку психіки предметний образ не формується, дійсність диференціюється за якостями відчуттів, речі розкладаються на кольори, звуки, смаки тощо. При предметному відображенні дійсності різні за якостями відчуття поєднуються й об”єкт відтворюється у багатстві його властивостей.
Осмисленість (усвідомленість) сприйняття виявляється в тому, що воно має узагальнений характер, а кожен предмет, що сприймається, позначається словом-поняттям і відноситься до певного класу. На цій підставі в предметі відшукуються ознаки, властиві всім предметам цього класу.
Усвідомленість сприймання демонструє його тісний зв”язок з мисленням, розумінням сутності предмета. Залежно від обсягу знань і розвитку мислення змінюється усвідомленість сприйняття (так, той самий предмет, може сприйматися як проста склянка або як кришталевий келих).