46. Сприймання форми предметів.

Сприймання форми і величини предмета здійснюється за допомогою зорового, тактильного і кінестезичного аналізаторів.

При зоровому сприйнятті, сприймаючи предмети різної форми, ми обводимо їх рухами очей. Між рухами очей і відбитком предмета на їхній сітківці встановлюється зв»язок, що дає змогу краще сприймати розміри і форми предметів.

Теж саме спостерігається і при тактильному сприйнятті: щоб визначити на дотик форму предмету, якого не бачиш, треба брати цей предмет, повертати його, доторкатися до нього з різних сторін. При цьому рука вивчає предмет легкими рухами, весь час повертаючись назад, як перевіряючи, чи правильно сприйнята та чи інша частина. Тут значущим є поєднання тактильних та кінестичних відчуттів.

Найінформативнішою ознакою, яку необхідно вирізнити при ознайомленні з формою , є контур. Зорова систем має не лише встановлювати межу між об’єктом і тлом (фігурою і фоном), але і утримувати її. Це здійснюється за допомогою рухів очей, які ніби повторно виокремлюють контур. Теж саме спостерігається і при тактильному сприйнятті.

47. Сприймання розміру предметів.

Сприйняття розміру предметів визначається:

А) величиною їх зображення на сітківці ока;

Б) віддаленості від очей спостерігача.

Відповідно, сприймання розміру предмета здійснюється за допомогою зорового і кінестезичного аналізаторів.

Однак основну роль при цьому відіграє зоровий аналізатор та його основні механізми:

1. Кришталик ока змінює свою кривизну залежно від віддаленості предмета, що діє на нього (на близькій відстані він стає випуклішим, на віддаленій – плоскішим; це явище називається акомодацією – зміна кривизни кришталика). Акомодація очей є важливим руховим механізмом зорового аналізатора, що допомагає сприймати відстань. ( з віком кришталик стає менш рухливим та втрачає свою здатність до акомодації, тобто зімни своє форми при погляді на різно віддалені предмети. У результаті розвивається дальнозоркість (проявляється втому, що найближча точка ясного бачення з віком віддаляється все дальше і дальше)

2. Акомодація, як правило, зв»язана з конвергенцією - зведення зорових осей на предметі, на якому фіксується погляд. (Певному стану акомодації відповідає пвне зведення зорових осей навпаки). Кут конвергенції використовується як індуктор відстані , своєрідний дальномір. Конвергенція тим більша, чим ближній об»єкт. Конвергенція спостерігається за умов бінокулярного зору (бачення двома очима). Сприймання відстані одним оком характеризується недостатньою чіткістю.

Отже, комбінація двох подразників – величини зображення предмета на сітківці та напруження зорових м»язів (в результаті акомодації та конвергенції) і є умовно-рефлекторним сигналом розміру предмету, який сприймається.

48. Сприймання об»ємності та віддаленості предметів один від одного.

1.У сприйнятті об»ємності (глибини предметів) основні роль відіграє бінокулярний зір. При бінокулярному зорі зображення падає на диспартні , тобто на незбіжні точки сітківок правого і лівого ока. (Ці точки розміщені на дещо неоднаковій відстані від центральних ямок сітчатки, в одному оці – справа від центральної ямки, в іншому – зліва від неї). Коли зображення падає на ідентичні (кореспондуючі точки), тобто цілком збіжні точки сітківки, вони сприймаються, як плоскі. Якщо диспарантність зображення предмета дуже велика, предмет починає «двоїтися».

При одночасному баченні двома очима відповідні подразнення від правого і лівого ока об»єднаються в мозкових частинах зорового аналізатора. Створюється враження об»ємності предмета, що сприймається.

2. Сприйняття об»ємності (глибини) також може досягатися завдяки вторинним ознакам, які є умовними сигналами віддаленості:

- вдима лінія предмета;

-лінійна перспектива;

-загоружування одних предметів іншими;

-колір предметів.

3. Для сприйняття віддаленості предметів також важливу роль відіграє мускульно-рухові відчуття, які виникають при скороченні та розслабленні м»язів ока.

а) кришталик ока змінює свою кривизну залежно від віддаленості предмета, що діє на нього (на близькій відстані він стає випуклішим, на віддаленій – плоскішим);

б) акомодація очей є важливим руховим механізмом зорового аналізатора, що допомагає сприймати відстань;

в) при переведенні очей з більш віддаленого об»єкта на менш віддалений має місце конвергенція очей. І вона тим більша, чим ближній об»єкт. Конвергенція спостерігається за умов бінокулярного зору (бачення двома очима). Сприймання відстані одним оком характеризується недостатньою чіткістю.

Взаємодія зорового та кінестизичного аналізатора забезпечує адекватне сприймання глибини та віддаленості предмету.