37. Механізми константності сприймання. Види перцептивних констант.

Механізми константності прийняття не є вродженими. Отже, дійсним джерелом константності сприймання є активні дії перцептивної системи: багаторазове сприймання одних і тих самих предметів за різних умов забезпечує інваріантність перцептивного образу предмета, тобто виділення стійких, незмінних рис предмету.

Види перцептивних констант:

Константною сприйняття називається відносна постійність властивостей сприйманих об'єктів і ситуацій при істотній зміні умов сприйняття, тобто те, коли зміна фонових характеристик в певному діапазоні не впливає на величину ознаки сприйманої фігури. У Інших обставинах має місце прямо протилежний ефект, але ці випадки ми кваліфікуємо як ілюзії сприйняття.

Найбільш відомими видами константної є:

• константа величини

• форми

• кольору

38. Узагальненість перцептивного образу та її дослідження в різних теоріях сприймання (теорія категоризації сприймання, теорія перцептивнийх дій).

Узагальненість сприймання – це відображення одиничного випадку як особливого вияву загального. Певне узагальнення наявне в кожному акті сприймання.

Ступінь узагальнення залежить від: рівня знань людини та обсягу знань людини. Узагальнення є вищим виявом усвідомленості людського сприймання. В акті узагальнення втілюється єдність чуттєвих і логічних елементів, взаємозв»язок сенсорної і мисленнєвої діяльності людини.

Знаряддям узагальнення є слово. Називання предметів підвищує рівень узагальнення сприймання.

Основні механізми забезпечення узагальненості перцептивного образу пояснюються за допомогою таких теорій:

1)Теорії категоризації сприймання: сприймаючи конкретний предмет або подію, людина звичайно усвідомлює їх як вияв загального і відносить до певної категорії об»єктів чи подій. Будь-яке сприймання є включенням сприйнятого змісту в певну систему понять, що є продуктом суспільно-історичного розвитку.

2)Теорія перцептивних дій:

Перцептивні дії – особливий вид дій, що суттєво відрізняються від дій, спрямованих на задоволення потреб людини.

Мета перцептивних дій - не зміна об’єктів та явищ, а одержання корисної інформації про їх властивості й характеристики. (Приклад перцептивних дій: різні системи перцептивних дій застосовує геодезист, котрий вивчає рельєф місцевості і живописець, який художніми засобами відтворює привабливий ландшафт).

Перцептивні дії в процесі розвитку дитини проходять кілька етапів:

1.У дитини ці дії виникають спочатку як розгорнуті зовнішньорухові дії руки чи ока, що обстежують незнайомий предмет чи сукупність предметів і створюють їхні моторні копії;

2. Поступово зовнішні перцептивні дії згортаються, втрачають свій зовнішньо руховий малюнок і створюють систему внутрішніх перцептивних дій, як становлять механізм зрілого сприймання. Це сприймання має вигляд миттєвого відображення об’єкта.

(У дорослої людини - система перцептивних дії стає знову розгорнутою в таких ситуаціях: а) коли людина знайомиться з чимось новим; б) в складних умовах спостереження).

Процес згортання перцептивних дій, а фактично досягання узагальненості сприймання, досягається в результаті формуванням у людини численних систем еталонів, якими є фіксовані в пам’яті найбільш інформативні ознаки предметів. Величезну кількість таких еталонів людина засвоює в процесі навчання. (Наприклад, це суспільно вироблені систем фонем рідної мови, геометричні фігури, кольори спектра тощо).Такі специфічно людські еталони підносять відчуття та сприймання на рівень вищих психічних функцій. Еталони, на яких базується чуттєве сприймання, суттєво зменшують кількість інформації, що вимагає переробки. Достатньо вловили лише кілька ознак предметів, щоб сформулювати його цілісний образ.