![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Дослідження Арістотелем і Платоном сутності та форм організації держави.
- •2. Арістотель «Політика».
- •3. Платон «Держава».
- •4. Цицерон «Про державу».
- •5. Основні концепції політичної думки мислителів Стародавнього світу.
- •6. Н.Макіавеллі «Державець».
- •7. Погляди н.Маківеллі на державу і політику і методи державного управління.
- •8. Т.Гоббс, Дж.Локк, ж.-ж. Руссо про суспільний договір.
- •9. Напрямки української політичної думки XIX-xх століття.
- •10. Ґенеза політико-правової думки в Україні: від «Руської правди» до Конституції Пилипа Орлика.
- •11. В. Липинський «Листи до братів хліборобів».
- •12. Національно-радикальний напрям української політичної думки (д.Донцов, м.Міхновський).
- •13. Ідеї федералізму та національно-територіальної автономії м.Драгоманова та м.Грушевського.
- •14. Засади гетьманської трудової монархії в.Липинського.
- •15. Політична теорія м. Вебера.
- •16. Предмет, методи, категорії та функції політології.
- •18. Політика як суспільне явище і форма діяльності.
- •19. Мораль і політика.
- •32. Засадничі принципи класичних теорій еліт г.Моска, в.Паретто, р.Міхельса.
- •35. Політичні партії. Ґенеза та типологія їх функцій.
- •36,37. Сутність, структура та функції політичної ідеології.
- •Політична ідеологія має трирівневу структуру свого функціонування:
- •38. Теоретичні засади консервативної ідеології.
- •39. Політичні режими, їхня сутність та типологія.
- •40. Поняття та ідейні витоки тоталітаризму.
- •41. Сучасні теорії демократії.
- •43. Основні типи й показники оцінки легітимності влади.
- •44. Політичні конфлікти. Джерела походження та способи врегулювання.
- •45. Типологія політичних конфліктів. Основні типи політичних конфліктів в Україні, та шляхи їх вирішення.
- •46. Громадсько-політичні рухи: сутність та типології.
- •47. Структура, функції та типологія політичних систем. Політична система сучасної України.
- •48. Соціальні та ідейні витоки демократії, її сутнісні характерист.
- •49. Основні історичні форми та типи демократії. Інститути прямої та представницької демократій.
- •50. Соціально – політична сутність марксизму.
- •51. Соціал-демократія як ідейно-політична доктрина.
- •52. Базові засади лібералізму як політичної ідеології.
- •53. Основні теорії соціальної структури суспільства. Сутність і політичне значення поняття «середній клас».
- •54. Партійні системи та їхня типологія. Особливості партійної системи в Україні.
- •55. Виборчі системи і їхнє місце в формуванні інститутів політичної влади.
- •56. Виборча система в сучасній Україні.
- •57. Виборча кампанія. Основні етапи виборчої кампанії.
- •58. Політична влада: концепції, ресурси, легітимність.
- •59. Політична складова міжнародних відносин. Специфіка і засоби зовнішньої політики.
- •60. Глобальні проблеми людства та шляхи їх розв’язання.
59. Політична складова міжнародних відносин. Специфіка і засоби зовнішньої політики.
Міжнародні відносини є відносинами між націями як політичними утвореннями (державами).
Міжнародна політика - це комплекс двосторонніх та багатосторонніх політичних, економічних, дипломатичних, військових, культурних, науково-технічних відносин між державами; історично зумовлена форма інтегративних тенденцій, які виникають у процесі розвитку світового співтовариства, а також форми взаємодії між його суб'єктами; сукупність дій політичних суб'єктів у відносинах між державами та на міжнародній арені в цілому. . Вивчення міжнародних відносин передбачає:
по-перше, аналіз зовнішньої політики чи політичних стосунків між державами;
по-друге, з'ясування всіх аспектів стосунків між різними сусп.
В основі зовнішн. політю: лежать національні інтереси як інтегральне вираження інтересів усіх членів суспільства, що реалізуються через політичну систему.,. забезпечення яких є основним завданням зовнішньої політики будь-якої держави.
Розрізняють два основних рівні зовнішньополітичних інтересів: рівень головних інтересів і рівень специфічних інтересів. Рівень головних інтересів охоплює зовнішньополітичні інтереси, пов'язані із забезпеченням безпеки й цілісності держави як певної соціально-економічної, політичної, національно-історичної і культурної спільності, захистом економічної і політичної незалежності держави, утриманням і зміцненням її авторитету в системі міжнародних відносин. Рівень специфічних інтересів містить окремі, часткові інтереси держави в системі міжнародних відносин.
Національна безпека — це такий стан держави, який дає їй можливість зберігати свою цілісність і виступати самостійним суб'єктом системи міжнародних відносин. Національна безпека — державна політика, скерована на створення внутрішніх і міжнародних умов, сприятливих для збереження чи зміцнення життєво важливих національних цінностей. Національна безпека означає захищеність життєво важливих інтересів особи, держави й суспільства, державних кордонів, територіальної цілісності, суспільно-політичного ладу, економіки, культури країни від внутрішньої і зовнішньої загрози. Вона має, отже, внутрішній і зовнішній аспекти.
60. Глобальні проблеми людства та шляхи їх розв’язання.
У другій половині нашого століття людство зіткнулося з глобальними проблемами, від вирішення яких залежить подальший соціальний прогрес, доля цивілізації.
Глобальні проблеми можна розділити на чотири основні групи:
соціально-політичного характеру — запобігання ядерній війні; припинення гонки озброєнь; мирне вирішення регіональних, міждержавних та міжнаціональних конфліктів, будівництво світу без насилля на основі довіри у відносинах між народами, зміцнення системи загальної безпеки;
соціально-економічного характеру — подолання економічної відсталості і зв'язаних з нею злиденності й культурної відсталості; забезпечення ефективного виробництва та економічного зростання країн світу; пошук шляхів вирішення енергетичної, сировинної та продовольчої кризи; оптимізація демографічної ситуації, особливо у країнах, що розвиваються; освоєння в мирних цілях навколоземного простору та Світового океану;
соціально-екологічні, що зумовлені подальшим погіршенням природного середовища. З особливою гостротою постає необхідність ужити заходів для поліпшення атмосфери, гармонійного розвитку живої і неживої природи, раціонального використання природного потенціалу планети;
стосовно прав Людини, включаючи людський вимір суспільного прогресу — дотримання соціальних, економічних та індивідуальних прав і свобод; ліквідація голоду, епідемічних захворювань, неуцтва; духовний розвиток особистості; подолання відчуження людини від природи, суспільства, держави тощо.
Цілком очевидно, що, не вирішивши цих проблем, людство не подолає глибоку кризу цивілізації, не забезпечить своє виживання і подальший всебічний прогрес. Не випадково, що саме в останні роки, усвідомивши велику загрозу людству, народи за допомогою національно-державних інститутів, регіональних і міжнародних організацій стали активніше втілювати в практику глобальних взаємозв'язків і взаємовідносин такі принципи, як демократизація, демілітаризація, гуманізація.
1. Дослідження Арістотелем і Платоном сутності та форм організації держави.
2. Арістотель «Політика».
3. Платон «Держава».
4. Цицерон «Про державу».
5. Основні концепції політичної думки мислителів Стародавнього світу.
6. Н.Макіавеллі «Державець».
7. Погляди Н.Макіавеллі на державу і політику і методи державного управління.
8. Т.Гоббс, Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо про суспільний договір.
9. Напрямки української думки XIX-XХ століття.
10. Ґенеза політико-правової думки в Україні: від «Руської правди» до Конституції Пилипа Орлика.
11. В. Липинський «Листи до братів хліборобів».
12. Національно-радикальний напрям української політичної думки (Д.Донцов, М.Міхновський).
13. Ідеї федералізму та національно-територіальної автономії М.Драгоманова та М.Грушевського.
14. Засади гетьманської трудової монархії В.Липинського.
15. Політична теорія М. Вебера.
16. Предмет, методи, категорії та функції політології.
17. Становлення політології як науки і навчальної дисципліни.
18. Політика як суспільне явище і форма діяльності.
19. Мораль і політика.
20. Сутність та основні типи політичної соціалізації. Соціальна та політична стратифікації.
21. Сутність, структура та функції політичної свідомості.
22. Політична культура: сутність, структура, функції.
23. Походження поняття «держава», сутність та функції держави.
24. Форми державного правління та державного устрою.
25. Правова та соціальна держави: проблеми співвідношення.
26. Вищі органи влади сучасної держави.
27. Поняття, зміст і структура громадянського суспільства.
28. Поняття та сутність правової держави. Становлення правової держави в Україні.
29. Сучасні елітарні теорії. Їх типологія та функції.
30. Типологія політичного лідерства.
31. Сутність, характерні риси та функції політичного лідерства.
32. Засадничі принципи класичних теорій еліт Г.Моска, В.Паретто, Р.Міхельса.
33. Концепція політичного лідерства та його типологія.
34. Вибори та їх класифікація. Типологія виборчих систем.
35. Політичні партії. Ґенеза та типологія їх функцій.
36. Сутність, структура та функції політичної ідеології.
37. Поняття та сутність політичної ідеології. Основні ідеологічні доктрини.
38. Теоретичні засади консервативної ідеології.
39. Політичні режими, їхня сутність та типологія.
40. Поняття та ідейні витоки тоталітаризму.
41. Сучасні теорії демократії.
42. Зміст та структура етнонаціональних відносин. Місце та роль етнонаціональної політики в системі державної політики.
43. Основні типи й показники оцінки легітимності влади.
44. Політичні конфлікти. Джерела походження та способи врегулювання.
45. Типологія політичних конфліктів. Основні типи політичних конфліктів в Україні, та шляхи їх вирішення.
46. Громадсько-політичні рухи: сутність та типології.
47. Структура, функції та типологія політичних систем. Політична система сучасної України.
48. Соціальні та ідейні витоки демократії, її сутнісні характеристики.
49. Основні історичні форми та типи демократії. Інститути прямої та представницької демократій.
50. Соціально – політична сутність марксизму.
51. Соціал-демократія як ідейно-політична доктрина.
52. Базові засади лібералізму як політичної ідеології.
53. Основні теорії соціальної структури суспільства. Сутність і політичне значення поняття «середній клас».
54. Партійні системи та їхня типологія. Особливості партійної системи в Україні.
55. Виборчі системи і їхнє місце в формуванні інститутів політичної влади.
56. Виборча система в сучасній Україні.
57. Виборча кампанія. Основні етапи виборчої кампанії.
58. Політична влада: концепції, ресурси, легітимність.
59. Політична складова міжнародних відносин. Специфіка і засоби зовнішньої політики.
60. Глобальні проблеми людства та шляхи їх розв’язання.