Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
екзамен.docx
Скачиваний:
51
Добавлен:
19.03.2015
Размер:
146.43 Кб
Скачать

38. Теоретичні засади консервативної ідеології.

Консерватизм з лат. збереження.

Фундатори консерватизму як політичної ідеології: Ерік Берк, ,Бональд.

Консерватизм – ідеологічна течія, яка виступає за збереження і підтримку існуючих форм соціальної структури, традицій, цінностей, морально-правових норм.

Історичні ідеї консерватизму:

  • необхідність збереження існуючих традицій;

  • обґрунтування неприродності свідомого перетворення соціального порядку;

  • проголошення принципів послідовності;

  • не порушення природних порядків, даних Богом (природні принципи, що лежать в основі сім”ї, власності мають зберігатися);

Ідеї консерватизму на початковому етапі:

  1. суспільство розглядається як злагоджений механізм, що функціонує;

  2. принципи релігійної смиренності і покірності;

  3. заклик до керованості власних дій тими принципами, що панують в суспільстві (неможливість панування демократії, бо дії народу - ірраціональні);

  4. політики повинні підкорятись нормам моралі;

  5. за консерватизмом людська природа переповнена лихих намірів, тому людина має підпорядковуватися Богу (таким чином обґрунтовується елітарна форма правління).

Концепції неоконсерватизму, що з”явився у 2-гій половині XXст. (кардинальні зміни порівняно з початковим консерватизмом) :

  • визнання не тільки капіталістичного суспільства, а й ліберального;

  • заперечення втручання держави в економіку, що стримує її розвиток

Особливість консерватизму - не має сталого ідейного ядра і набуває різних ідейних форм в різні історичні етапи.

Форми консерватизму:

  • історична форма

  • антропологічна форма: консерватизм як вічна загальнолюдська позиція щодо визначних ідей принципів, ідеалів. Суспільство є вищим за індивіда, бо окрема людина керується у своїх діях інстинктами;

  • ситуаційна форма: консерватизм як засіб пізнання і практичної діяльності суб”єктів політики, які намагаються зберегти існуючі порядки.

В цих рамках розрізняють:

  1. ціннісний консерватизм: збереження вірності принципам, і готовність погодитись зі змінами

  2. структурний консерватизм: характеризується негативним ставленням до суспільних змін.

39. Політичні режими, їхня сутність та типологія.

Політичний режим – система засобів і методів здійснення політичної влади; модель, форма взаємодії державно-владних структур і населення; сукупність характерних для певного типу держави політичних відносин, засобів і методів реалізації влади, наявних стосунків між державною владою та суспільством, панівних форм ідеології, соціальних і класових взаємовідносин, стану політичної культури суспільства.

  1. демократичні: наявність конституції, яка закріплює повноваження органів влади й управління, механізм їх формування; визначено правовий статус особистості на основі принципу рівності перед законом; поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову з визначенням функціональних прерогатив кожної з них; вільна діяльність політичних і громадських організацій; обов’язкова виборність органів влади; розмежування державної сфери та сфери громадянського суспільства; економічний та політичний, ідеологічний плюралізм; А. Лінкольн: Демократія — правління народу, обране народом, для народу.

  1. недемократичні (диктаторські):

  • авторитарний: концентрація влади в руках одного чи декількох державних органів; спільна виконавча влада; обмежені громадянські, політичні та особисті права і свободи; відчуження народу від влади; відсутність єдиної ідеології; опора на силу й готовність влади в будь-який час застосувати масові репресії; обмеження чи заборона діяльності опозиційних до існуючого режиму об’єднань громадян; органи влади діють на власний розсуд:

  • стабілізаційний, метою якого є збереження існуючого ладу;

  • альтернативний, властивий країнам, які відкинули демократичні засади розвитку суспільства.

  • тоталітарний: консервативні, реформістські; притаманний вождизм; термін “тоталітаризм” вводить Мусоліні; наявність єдиної ідеології; одна партія; утопічні ідеї; поширена репресія; повний контроль над ЗМІ, збройними силами, економічною системою; в ФРН була приватна власність; відсутність плюралізму; ігнорування особистих цілей (ФРН, СРСР)

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]