38. Теоретичні засади консервативної ідеології.

Консерватизм з лат. збереження.

Фундатори консерватизму як політичної ідеології: Ерік Берк, ,Бональд.

Консерватизм – ідеологічна течія, яка виступає за збереження і підтримку існуючих форм соціальної структури, традицій, цінностей, морально-правових норм.

Історичні ідеї консерватизму:

• необхідність збереження існуючих традицій;

• обґрунтування неприродності свідомого перетворення соціального порядку;

• проголошення принципів послідовності;

• не порушення природних порядків, даних Богом (природні принципи, що лежать в основі сім”ї, власності мають зберігатися);

Ідеї консерватизму на початковому етапі:

1. суспільство розглядається як злагоджений механізм, що функціонує;

2. принципи релігійної смиренності і покірності;

3. заклик до керованості власних дій тими принципами, що панують в суспільстві (неможливість панування демократії, бо дії народу - ірраціональні);

4. політики повинні підкорятись нормам моралі;

5. за консерватизмом людська природа переповнена лихих намірів, тому людина має підпорядковуватися Богу (таким чином обґрунтовується елітарна форма правління).

Концепції неоконсерватизму, що з”явився у 2-гій половині XXст. (кардинальні зміни порівняно з початковим консерватизмом) :

• визнання не тільки капіталістичного суспільства, а й ліберального;

• заперечення втручання держави в економіку, що стримує її розвиток

Особливість консерватизму - не має сталого ідейного ядра і набуває різних ідейних форм в різні історичні етапи.

Форми консерватизму:

• історична форма

• антропологічна форма: консерватизм як вічна загальнолюдська позиція щодо визначних ідей принципів, ідеалів. Суспільство є вищим за індивіда, бо окрема людина керується у своїх діях інстинктами;

• ситуаційна форма: консерватизм як засіб пізнання і практичної діяльності суб”єктів політики, які намагаються зберегти існуючі порядки.

В цих рамках розрізняють:

1. ціннісний консерватизм: збереження вірності принципам, і готовність погодитись зі змінами

2. структурний консерватизм: характеризується негативним ставленням до суспільних змін.

39. Політичні режими, їхня сутність та типологія.

Політичний режим – система засобів і методів здійснення політичної влади; модель, форма взаємодії державно-владних структур і населення; сукупність характерних для певного типу держави політичних відносин, засобів і методів реалізації влади, наявних стосунків між державною владою та суспільством, панівних форм ідеології, соціальних і класових взаємовідносин, стану політичної культури суспільства.

1. демократичні: наявність конституції, яка закріплює повноваження органів влади й управління, механізм їх формування; визначено правовий статус особистості на основі принципу рівності перед законом; поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову з визначенням функціональних прерогатив кожної з них; вільна діяльність політичних і громадських організацій; обов’язкова виборність органів влади; розмежування державної сфери та сфери громадянського суспільства; економічний та політичний, ідеологічний плюралізм; А. Лінкольн: Демократія — правління народу, обране народом, для народу.

2. недемократичні (диктаторські):

• авторитарний: концентрація влади в руках одного чи декількох державних органів; спільна виконавча влада; обмежені громадянські, політичні та особисті права і свободи; відчуження народу від влади; відсутність єдиної ідеології; опора на силу й готовність влади в будь-який час застосувати масові репресії; обмеження чи заборона діяльності опозиційних до існуючого режиму об’єднань громадян; органи влади діють на власний розсуд:

• стабілізаційний, метою якого є збереження існуючого ладу;

• альтернативний, властивий країнам, які відкинули демократичні засади розвитку суспільства.

• тоталітарний: консервативні, реформістські; притаманний вождизм; термін “тоталітаризм” вводить Мусоліні; наявність єдиної ідеології; одна партія; утопічні ідеї; поширена репресія; повний контроль над ЗМІ, збройними силами, економічною системою; в ФРН була приватна власність; відсутність плюралізму; ігнорування особистих цілей (ФРН, СРСР)