51. Соціал-демократія як ідейно-політична доктрина.

Соціал-демокротинна ідеологія виникла на ідеях Е. Бернштейна про класову співпрацю і соціальні рефор­ми як єдиний цілях покращення соціального становища для робітничого класу. Якщо до 60-х років соціал-демо­кратія надавала перевагу державному регулюванню еко­номіки, державній формі власності, як найбільш ефектив­ним засобам соціального захисту найбідніших верств на­селення, то на сучасному етапі вона визнає економічну ефек­тивність приватної власності, однак намагається підтриму­вати соціальну рівновагу за рахунок збільшення бюджет­них видатків на соціальну сферу. Сучасна соціал-демократія важливо орієнтована не тільки на робітничий клас, а й на широкі категорії представників найманої праці.

Соціал-демократія розвинена в таких державах , як Швеція,Фінляндія, Данія,

Поняття соц держава виникло в повоєнній політичній і суспільній теоріє для позначення держави сучасного демократичного типу за умов відносно стабільної і розвиненої екоміки. Кожна держава є соціальною з огляду на виконання нею соц функцій. Особливістю сучасної соц держави є здійснення нею активної соц політии, спрямованої на забезпечення прав людини, працевлаштування населення, підтримку малоімущих, сімї і материнства, досягнення високого рівня добробуту всіх верств населення. Політичні права людини доповнюються соціально-економічними правами, що передбачають надання всім членам суспільства певного мінімуму матеріальних та соціальних благ. З цією метою держави активно втручаються в економічні й соціальні відносини за допомогою податків і різних соціальних виплат, перерозподіляє через бюджет значну частину національного доходу на користь менш забезпечених верств населення.

Започаткувавши соціальну політику соціально-демократичні партії, які в повоєнні роки тривалий час перебували при владі в деяких західно-європейських країнах, зокрема у Швеції та Німечинні створено ними в 60-х роках державність дістала назву “держава загального благоденства” а згодом стала позначатись науковим поняттям “соц держава”.

Отже, соц держава – це правова держава, яка проводить активну соціальну політику спрямовну на забезпечення прав і свобод лядини, досягнення високого рівня добробуту всіх верств населення.

52. Базові засади лібералізму як політичної ідеології.

Поняття “лібералізму” потрапило до політичного словника в ЗО—40-х роках XIX ст. Але його ідейно-теоретичне коріння і перші спроби практичного втілення (в Англії, І США) сягають XVII—XVIII ст.

Лібералізм (лат. liberalis — вільний) — політична та ідеологічна течія, що об´єднує прихильників парламентського ладу, вільного підприємництва та демократичних свобод і обмежує сфери діяльності держави.

Ідейно-моральне ядро класичного лібералізму сформували такі положення:

• абсолютна цінність людської особистості та рівність усіх людей;

• автономія індивідуальної свободи;

• раціоналізація й доброчинність діяльності людини;

• визнання невідчужуваності прав людини на життя, свободу, власність;

• існування держави на основі загального консенсусу з метою збереження й захисту природних прав людини;

• договірний характер відносин між державою та індивідом;

• обмеження обсягу і сфер діяльності держави;

• захищеність від державного втручання в особисте життя людини і свобода її дій (у межах закону) в усіх сферах суспільного життя;

• утвердження вищих істин розуму як орієнтирів у виборі між добром і злом, порядком та анархією.

Історично виникнення класичного лібералізму пов´язане з появою нового для феодального суспільства класу — буржуазії.

Однак у класичному лібералізмі свобода ще не вступала в драматичні відносини з новими капіталістичними відносинами. Вона розглядалася як рівність, як свобода для всіх, а індивідуалізм — як розвиток і самовираження особистості.

Ідеологом буржуазного лібералізму Франції першої половини XIX ст. був Бенжамен Констан (1767—1830), який вважав, що свобода утверджується не через владу народу, а через незалежність індивіда від державної влади. Свобода людини — це особиста, громадянська свобода. Права громадянина існують незалежно від державної влади.

Як політична течія лібералізм розвивався не лише в Західній Європі, США, а й у Російській імперії, до якої входила Україна, що було зумовлено розвитком капіта­лістичного ладу.